Справа №1-57/08

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД

ОДЕСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

іменем України

6 жовтня 2008 року                                                                                                      м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Гудз Н.В.,  за участю військового прокурора Одеського гарнізону підполковника юстиції Петруненка В.В.,  потерпілого ОСОБА_2 та підсудного,  розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в присутності особового складу кримінальну справу по звинуваченню старшого лейтенанта військової частини А0666

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Вигода Біляївського р-ну Одеської обл.,  українець,  з вищою освітою,  одружений,  не судимий,  перебуває на військовій службі на посадах осіб офіцерського складу з червня 2003 року,  проживає за адресою: Одеська обл.,  Комінтернівський р-н,  смт Чорноморське,  гуртожиток військової частини А0666, НОМЕР_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 424 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 10 години 20 березня 2008 року на території парку військової частини А0666 ОСОБА_1,  будучи старшим робочої команди по підготовці техніки батальйону до фарбування та отримавши усний наказ командира батальйону про переміщення бойових машин піхоти БМП-2 зі сховищ на відкритий майданчик,  надав підлеглим йому військовослужбовцям ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розпорядження на здійснення переміщення зазначеної військової техніки шляхом застосування на гусеничний механізм ходової частини машин механічної дії шанцевого інструменту - ломів.

Під час переміщення БМП-2,  бортовий номер 135,  д/н НОМЕР_2,  солдат ОСОБА_2 защемив мізинець правої руки між ломом та частинами гусеничного механізму ходової частини БМП-2,  внаслідок чого отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у виді рвано-скальпованої рани 5 пальця правої кисті з дефектом нігтьового ложа і м'яких тканин передньої поверхні пальця.

Винність підсудного у вчиненому діянні підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого іншими учасниками процесу,  в порядку,  передбаченому ч.3  ст. 299 КПК України,  при визнані недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчинених діях визнав повністю,  щиро розкаявся,  про що дав показання,  які відповідають вищевикладеному,  та додатково пояснив,  що достовірно знав про вимоги нормативних актів з питань експлуатації БМП-2,  зокрема,  про те,  що переміщення даної техніки повинно здійснюватись виключно шляхом самовисунення машин або їх буксирування тягачем із застосуванням гнучкого зчеплення,  проте,  бажаючи якнайшвидше виконати наказ командира батальйону та легковажно розраховуючи на ненастання будь-яких шкідливих наслідків,  він надав підлеглим йому військовослужбовцям здійснити переміщення БМП-2 шляхом застосування шанцевого інструменту.

ОСОБА_1 також показав,  що під час виконання поставленого завдання в його присутності отримав травму пальця рядовий ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 також надав показання,  які щодо обставин отримання ним травми в повному обсязі узгоджуються з показаннями підсудного,  і при цьому заявив про відсутність до ОСОБА_1 будь-яких майнових претензій.

Факт спричинення ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження у виді рвано-скальпованої рани 5 пальця правої кисті з дефектом нігтьового ложа і м'яких тканин передньої поверхні пальця,  що могли бути спричинені 20 березня 2008 року від дії тупих предметів,  підтверджуються висновком судово-медичного експерта від 16 вересня 2008 року №3770.

Як вбачається із досліджених наказів командира військової частини А0666 від 02.03.2006 року №45,  від 03.03.2006 року №46,  від 19.10.2007 року №228,  від 23.11.2007 року №1057 та витягу з послужного списку особової справи підсудного ОСОБА_1 проходив військову службу у званні "старшого лейтенанта" на посаді командира 2 взводу,  а ОСОБА_2 - у званні "солдата" на посаді кулеметника 3 взводу 3 роти 1 механізованого батальйону,  в зв'язку з чим суд вважає встановленим,  що на час вчинення ОСОБА_1 вміненого йому діяння,  він був військовим начальником для потерпілого.

Оскільки судом встановлено,  що близько 10 години 20 березня 2008 року на території парку військової частини А0666 ОСОБА_1,  будучи військовим начальником,  в порушення вимог  ст.  ст.  9,  11,  16,  59,  120,  235,  236,  278 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,  п.4.5. «Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України» (наказ МО України від 26.12.2000 р. №476),  розділу 3.6. «Інструкції з експлуатації бойової машини піхоти БМП-2»,  перевищуючи владою та службовими повноваженнями,  надав підлеглим йому військовослужбовцям незаконне розпорядження на здійснення переміщення БМП-2 шляхом застосування на гусеничний механізм ходової частини машин механічної дії шанцевого інструменту -ломів,  що спричинило заподіяння солдату ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження,  то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1  ст. 424 КК України.

Судом розглянуто цивільний позов,  заявлений військовим прокурором Одеського гарнізону в інтересах Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до підсудного ОСОБА_1 про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди на суму 3070 (три тисячі сімдесят) грн. 24 коп.

В судовому засіданні прокурор пояснив,  що сума позову складається із загальної вартості витрат медичного закладу на лікування потерпілого ОСОБА_2 за виключенням вартості харчування останньої особи.

Підсудний ОСОБА_1 зазначені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Факт перебування потерпілого на лікуванні у вищезазначеному центрі в період з 20.03.08 р. по 21.04.08 р. та складові вартості наданого лікування (за виключенням харчування) на заявлену прокурором до відшкодування суму підтверджується довідкою Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 19 вересня 2008 року №1616.

Виходячи із правил  ст.  ст. 3,  4 і 1206 ЦПК України,   ст. 28 КПК України при наявності достатніх даних про те,  що закладом охорони здоров'я понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,  особа,  яка вчинила злочин,  зобов'язана відшкодувати ці витрати,  крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання,  що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Таким чином,  позовні вимоги військового прокурора в межах даного кримінального процесу є законними.

З врахуванням досліджених доказів та при відсутності вищевказаних обставин що звільняють особу від відшкодування затрат медичного закладу на лікування потерпілого від злочину,  суд вважає,  що заявлені військовим прокурором вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим,  при призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання його з'явлення із зізнанням,  щире каяття та факт вчинення ним злочину вперше.

Суд також враховує позитивні службові характеристики підсудного,  а також відсутність до нього будь-яких претензій зі сторони потерпілого.

З врахуванням викладених вище обставин,  що пом'якшують покарання та суттєво зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 діяння,  а також з врахуванням даних про його особу,  суд вважає можливим при призначенні йому основного покарання застосувати положення  ст.  58 КК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 424 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі  ст. 58 КК України замінити ОСОБА_1 позбавлення волі строком два роки на службове обмеження строком два роки з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави у розмірі десяти відсотків.

Цивільний позов військового прокурора Одеського гарнізону до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного клінічного центру Південного регіону 3070 (три тисячі сімдесят) грн. 24 коп. в рахунок відшкодування витрат закладу охорони здоров'я,  понесених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2

Запобіжний захід засудженому у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Строк відбуття покарання встановити з дня видання наказу командира військової частини А0666 та початку здійснення відрахувань з грошового забезпечення засудженого в порядку,  передбаченому  ст.  58 КК України та 47 КВК України.

Після набрання вироком законної сили долучені до матеріалів справи в якості речових доказів: бойова машина піхоти БМП-2,  бортовий номер,  135,  д/н НОМЕР_2,  а також металевий лом - повернути військовій частині А0666.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.