Справа № 1-50/08

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД  

ОДЕСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

іменем України

22 серпня 2008 року                                                                                                   м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Плотніковій Н.М. ,  за участю обвинувача -помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Пащенка А.В. та підсудного розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню матроса контрактної служби військової частини 2951

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Херсон,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  не судимого,  перебуває на військовій службі за контрактом на посадах осіб рядового складу з травня 2008 року,  проживає за адресою: Одеська обл.,  Іллічівський р-н,  смт Олександрівка,  АДРЕСА_1,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 407 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 23 години 27 червня 2008 року ОСОБА_1,  будучи військовослужбовцем контрактної служби та обіймаючи посаду радіотелеграфіста катера зв'язку «Південний»,  з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків служби та впливу на командування щодо прискорення вирішення питання про його остаточне звільнення з військової служби,  без поважних причин самовільно залишив військову частину А2951,  що дислокується в м.  Одесі,  та ухилявся від проходження служби до 12 липня 2008 року,  проводячи зазначений час на власний розсуд.

12 липня 2008 року ОСОБА_1 заявив про себе службовим особам військової прокуратури Одеського гарнізону,  після чого повернувся до місця проходження служби та приступив до виконання її обов'язків.

Винність підсудного у вчиненому діянні підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого підсудним,  на підставі ч.3  ст. 299 КПК України при визнані недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненому визнав повністю,  про що дав показання,  які відповідають вищевикладеному,  та додатково пояснив,  що в травні 2008 року його повинні були призвати на строкову військову службу,  проте особистого бажання щодо її проходження в нього не було. При цьому він показав,  що в Іллічівськом МВК Одеської області він дізнався про можливість безпосереднього вступу на контрактну військову службу з послідуючим отриманням грошового забезпечення,  на що він погодився та уклав контракт з Міністерством оборони України строком на три роки.

ОСОБА_1 також показав,  що в червні 2008 року,  будучи незадоволеним загальними обов'язками військової служби,  він вирішив звільнитись з неї,  в зв'язку з чим,  на його прохання,  його було направлено до медичного центру,  проте,  за результатами медичного освідування підстав для прийняття рішення про звільнення з військової служби за станом здоров'я встановлено не було.

ОСОБА_1 настояв на тому,   що бажання вплинути на командування частини щодо якнайшвидшого звільнення з військової служби стало основною причиною прийняття ним рішення про тимчасове ухилення від подальшого її проходження,   а також на відсутності будь-яких інших поважних причин щодо вчиненого при одночасному повному забезпеченні всіма видами встановлених матеріального і грошового забезпечень.

Оскільки судом встановлено,   що матрос ОСОБА_1 близько 23 години 27 червня 2008 року самовільно залишив військову частину А2951 та ухилявся від проходження військової служби до 12 липня 2008 року,   без остаточного наміру щодо ухилення від її проходження,   то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2   ст.  407 КК України.

Разом з тим,   при призначенні підсудному покарання,   суд визнає обставинами,   що пом'якшують покарання його з'явлення із зізнанням та щире каяття.

Суд також враховує факт його першого притягнення до кримінальної відповідальності та позитивні характеристики до вступу на військову службу за контрактом. 

З врахуванням викладених вище обставин,   що пом'якшують покарання та суттєво зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 діяння,   а також з врахуванням даних про його особу,   суд вважає можливим застосувати до нього положення   ст.    ст.  53 та 69-1 КК України.

На підставі викладеного,   керуючись   ст.    ст.  323,   324 КПК України,   військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,   передбаченого ч.2   ст.   407 КК України,   на підставі якої,   з застосуванням   ст.    ст.   53 і 69-1 КК України,   призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,   тобто в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Запобіжний захід засудженому у виді нагляду командування військової частини А2951 - скасувати.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.