ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18 липня 2016 року                                         Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

          Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали заяви про розподіл судових витрат Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ у справі

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 394066751,36 грн.

без виклику представників сторін  

в с т а н о в и в:

          ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з ПрАТ "Сєвєродонецьке об’єднання Азот" заборгованості за договором поставки природного газу № 06/11-48 від 28 січня 2011 року, а саме: 313023445,02 грн. - основного боргу, 3411912,92 грн. - пені, 1499085,56 грн. - інфляційних, 659851,08 грн. - 3% річних.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 12 грудня 2011 року у справі №5/65/2011 за позовом ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” про стягнення 318594294,58 грн. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 313023445,02 грн., зменшену пеню в сумі 2729530,34 грн., інфляційні нарахування в сумі 1499085,56 грн. та 3% річних в сумі 659851,08 грн., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 у справі № 5/65/2011 рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2011 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2012 та рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі № 5/65/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

          У зв’язку з проведенням антитерористичної операції дану справу було прийнято до розгляду господарським судом Харківської області.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2015  залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 313023445,02 грн. основного боргу, 3411912,92 грн. пені, 69425173,13грн. інфляційних, 8206220,29грн. - 3% річних та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

          Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 скасовані. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у задоволені позову було відмовлено.

          Справу №9/5014/969/2012(5/65/2011) згідно супровідного листа від 10.12.2015 спрямовано до Вищого господарського суду України для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” від 26.11.2015 №05юд/11171 про виправлення описки.

           22.12.2015 до господарського суду Луганської області надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011).

          Листом керівника апарату суду господарського суду Луганської області від 24.12.2015 Донецькому апеляційному господарському суду було повідомлено про неможливість надіслання матеріалів справи №  9/5014/969/2012(5/65/2011) у зв’язку з її знаходженням у Вищому господарському суді України.

           21.09.2015 до господарського суду Харківської області надійшла заява ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» №31/13-3519 від 15.09.2015 про вирішення питання розподілу судових витрат, яку потім було надіслано до господарського суду Луганської області.

           03.02.2016 листом №06.01.-03/002109 до господарського суду Луганської області було надіслано заяву ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» №31/13-3519 від 15.09.2015 про вирішення питання розподілу судових витрат, згідно якої заявник просить суд, ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачених платіжним дорученням №2522 від 22.04.2011 у сумі 236,00 грн. шляхом їх стягнення з ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

          Вищевказана заява вмотивована тим, що ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» окрім державного мита та судового збору сплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №2522 від 22.04.2011.

           03.02.2016 ухвалою господарського суду Луганської області було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви (вхідний № 37614 від 2109.2015)  Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про ухвалення додаткового рішення про  розподіл судових витрат № 31/13-3519 від 15.09.2015, до повернення справи № 9/5014/969/2012(5/65/2011) із Вищого господарського суду України.

           05.02.2016 справу №9/5014/969/2012(5/65/2011) було отримано господарським судом Луганської області.

           08.02.2016 супровідним листом від 08.02.2016 справу №9/5014/969/2012(5/65/2011)  разом з апеляційною скаргою №31-13-4694 від 17.12.2015 було надіслано до Донецького апеляційного господарського суду.  

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2015 скасовано частково.

           13.04.2016 справу №9/5014/969/2012(5/65/2011) було повернуто до господарського суду Луганської області.

          В подальшому 25.04.2015 до господарського суду Луганської області надійшов запит №9/5014/969/2012(5/65/2011)  від 22.04.2016 щодо направлення справи №9/5014/969/2012(5/65/2011)  до Донецького апеляційного господарському суду у зв’язку з надходженням касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016, у зв’язку з чим, 27.04.2016 справу №9/5014/969/2012(5/65/2011)  було надіслано до Донецького апеляційного господарського суду для спрямування до Вищого господарського суду України.

          Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 скасовано, рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2015 залишено без змін.

           06.07.2016 справу           №9/5014/969/2012(5/65/2011) було повернуто до господарського суду Луганської області.

          У зв’язку з поверненням справи №9/5014/969/2012(5/65/2011), підстави щодо відкладення питання розподілу судових витрат до повернення справи до суду – відпали, а тому суд приймає її до розгляду та визнає за можливе розглянути її без участі представників сторін.

          Дослідивши матеріали заяви, надані документи, суд дійшов висновку про  наступне.

          Відповідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Згідно з абз. 2 ч.6 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги  перекладача, адвоката та  інші  витрати,  пов'язані  з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

          Частиною 1 ст. 88 ГПК України передбачено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

          Відповідно до п. 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

          Враховуючи вищевикладене, у зв’язку з тим, що позивачу було відмовлено у задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 88 Господарського процесуального кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., які сплачені згідно платіжного доручення №2522 від 22.04.2011, покласти на позивача у справі.

          Суддя                                                                                      О.С. Фонова