Справа №1-42/08

ВІЙСЬКОВИЙ  МІСЦЕВИЙ  СУД

ОДЕСЬКОГО  ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

іменем України

7 серпня 2008 року                                                                                                       м.  Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В.,  при секретарі Матієнко А.В.,  за участю державного обвинувача помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Пащенка А.В.,  потерпілого ОСОБА_2,  підсудного та його захисника - адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в присутності особового складу в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню молодшого сержанта військової частини 3012

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.  Яськи Біляївського р-ну Одеської обл.,  українця,  з середньою освітою,  не одруженого,  не судимого,  призваного на строкову військову службу Біляївським РВК Одеської обл. в жовтні 2007 p.,  до призову проживав за адресою: Одеська обл.,  Біляївський р-н,  с Яськи,  АДРЕСА_1 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 185 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

Близько 14 години 17 червня 2008 року в спальному приміщенні казарми 4 роти військової частини 3012,  що дислокується в м.  Одесі,  ОСОБА_1,  з метою заволодіння належного співслужбовцю ОСОБА_2  мобільного телефону «Nokia 6233»,  скористався сприятливою обстановкою,  при якій остання особа відпочивала на ліжку та не бачила мобільний телефон,  що випав з-під подушки,  вчинив таємне викрадення вищезазначеного засобу зв'язку вартістю 930 грн.,  а також двох чіп-карт оператору мобільного зв'язку «Kyivstar»,  однієї чіп-карти оператора мобільного зв'язку «Life»,  вартістю 25 грн. кожна,  а також картку пам'яті «Transcend Micro 2GB» вартістю 140 грн.,  а всього майна на суму 1145 грн.,  яким розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчинених діях визнав в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення та показав,  що вдень 17 червня 2008 року він,  перебуваючи у добовому наряді днювальним роти,  почув звук,  характерний для падіння на підлогу твердого предмету.

ОСОБА_1 показав,  що,  увійшовши до спального приміщення підрозділу,  він побачив на підлозі біля ліжка,  на якому спав ОСОБА_2 ,  належний останньому мобільний телефон,  що випав з-під подушки. Підсудний пояснив,  що після цього він вирішив заволодіти цим телефоном,  скориставшись при цьому тим,  що будь-хто з відпочиваючих військовослужбовців,  в тому числі і ОСОБА_2 ,  а також інші особи,  не були очевидцями цієї події.

В подальшому ОСОБА_1 показав,  що з цією метою він підійшов до ліжка,  на якому спав ОСОБА_2 ,  підібрав та оглянув телефон «Nokia 6233»,  з якого вилучив і залишив при собі дві чіп-карти операторів мобільного зв'язку «Kyivstar»,  одну чіп-карту оператору мобільного зв'язку «Life»,  а також картку пам'яті «Transcend Micro 2GB»,  після чого сховав цей телефон у вентиляційній трубі туалетної кімнати 4 роти.

Підсудний показав,  що через декілька днів в спальному приміщенні роти у нього старшим   лейтенантом   ОСОБА_4,    в   присутності   інших   військовослужбовців

строкової служби ОСОБА_5,  ОСОБА_2 та ОСОБА_6,  було вилучено дві чіп-карти операторів мобільного зв'язку «Kyivstar»,  одну чіп-карту оператору мобільного зв'язку «Life»,  а також картку пам'яті «Transcend Micro 2GB»,  що були раніше ним викрадені у потерпілого. При цьому ОСОБА_1 спочатку повідомив присутнім військовослужбовцям про причетність до викрадення телефону іншої особи - молодшого сержанта ОСОБА_7,  але згодом ОСОБА_1 3ізнався в тому,  що саме він заволодів мобільним телефоном «Nokia 6233» ОСОБА_2 та вищезазначеними чіп-картами і карткою пам'яті,  проте,  побоюючись відповідальності за вчинене,  обмовив іншу особу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 щиро розкаявся та вибачився перед потерпілим.

Винність підсудного у вчиненому діянні підтверджується наступними доказами,  дослідженими за клопотанням прокурора,  підтриманого іншими учасниками процесу,  в порядку,  передбаченому ч.3  ст. 299 КПК України,  при визнані недоцільним дослідження доказів стосовно інших обставин справи,  які ніким не оспорювались.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2  показав,  що в обідній час 17 червня 2008 року при підготовці до несення служби він спав у спальному приміщенні підрозділу і перед цим поклав під подушку належний йому мобільний телефон «Nokia 6233» з двома чіп-картами операторів мобільного зв'язку «Kyivstar» і «Life»,  а також карткою пам'яті «Transcend Micro 2GB». Близько 16 години того ж дня ОСОБА_2  проснувся та дізнався про зникнення цих речей,  а здійснені ним в подальшому пошукові дії не принесли позитивних результатів.

ОСОБА_2  також показав про обставини вилучення у ОСОБА_1 25 червня 2008 року вищезазначених чіп-карт та картки пам'яті,  що за своїм змістом є аналогічними показанням підсудного.

При цьому потерпілий пояснив,  що пробачив ОСОБА_1,  не має до останнього жодних претензій,  оскільки той відшкодував заподіяну йому матеріальну шкоду,  та просив суд про призначення ОСОБА_1 несуворого покарання.

Як вбачається із досліджених довідок салону мобільного зв'язку «Мобіклаб» СПД ОСОБА_8 та магазину «Мобільні телефони» ПП ОСОБА_9.  від 8 липня 2008 року загальна вартість бувшого у використанні мобільного телефону «Nokia 6233»,  чіп-карт операторів мобільного зв'язку «Kyivstar» та «Life»,  а також картки пам'яті «Transcend Micro 2GB» станом на червень 2008 року складала близько 1145 грн.

Оскільки судом встановлено,  що близько 14 години 17 червня 2008 року в спальному приміщенні казарми 4 роти військової частини 3012 ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна - належного ОСОБА_2  мобільного телефону «Nokia 6233»,  двох чіп-карт операторів мобільного зв'язку «Kyivstar»,  однієї чіп-карти оператору мобільного зв'язку «Life»,  а також картку пам'яті «Transcend Micro 2GB»,  їх загальною вартістю 1145 грн.,  якими розпорядився на власний розсуд,  то вчинене ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1  ст. 185 КК України.

Разом з тим,  при призначенні підсудному покарання,  суд визнає обставинами,  що пом'якшують покарання його з'явлення із зізнанням,  щире каяття,  факт вчинення ним злочину вперше,  позитивні характеристики як до призову на військову службу,  так і під час її проходження,  публічне вибачення перед потерпілим,  а також повне добровільне відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.

З врахуванням викладених вище обставин,  що пом'якшують покарання та суттєво зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 діяння,  а також з врахуванням даних про його особу,  суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту в мінімальній межі щодо строку даного виду покарання.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 185 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у виді арешту строком один місяць.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому у виді нагляду командування військової частини А1785 - скасувати.

Долучені до матеріалів справи в якості речових доказів дві чіп-карти оператору мобільного зв'язку «Kyivstar»,  одну чіп-карту оператора мобільного зв'язку «Life» та картку пам'яті «Transcend Micro 2GB» - повернути ОСОБА_2

Постанову органу досудового слідства про накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно - скасувати.

Строк відбуття покарання засудженому встановити з дня його прибуття для відбуття покарання на гауптвахту Південного територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України.

На вирок сторонами може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.