Справа № 1-35
Справа надійшла: 25.09.06
Постанова про призначення: 03.10.06 Призначено на: 12.10.06
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006р. м. Житомир
Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції АКСЬОНОВА В. Є., при секретареві - БАРАБАНОВЇЙ Л.С. ,
з участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Житомирського, гарнізону майора юстиції БАРІЛОВА Д.С. , захисника-адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в розташуванні суду розглянув кримінальну справу про обвинувачення старшого сержанта служби за контрактом військової частини А 2365
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Бабашки, Чуднівського району, Житомирської області, українця, з середньою-спеціальною освітою, не судимого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою Чуднівський район, Житомирської області смт. Вакуленчук, АДРЕСА_1, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України.
Судовим слідством військовим місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
Старший сержант за контрактом ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою -командиром відділення роти охорони військової частини А 2365, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 48, 58, 59 Статуту внутрішньої служби та ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30 липня 2006 року, близько 16 години в спальному приміщенні роти охорони вказаної військової частини, діючи з метою принизити особисту честь та гідність та спричинити фізичний біль підлеглому, застосував насильство до ОСОБА_2, що виразилося в нанесенні одного удару долонею правої руки по спині, спричинивши своїми діями останньому фізичний біль.
В подальшому, діючи з тією ж метою, того ж дня близько 19 години в приміщенні для зберігання зброї роти охорони військової частини А 2365, повторно застосував насильство до потерпілого, що виразилося в нанесенні одного удару долонею правої руки по спині, спричинивши своїми діями останньому фізичний біль.
Продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня близько 21 години 40 хвилин в приміщенні для зберігання майна військовослужбовців роти охорони вказаної військової частини, підсудний після вжиття спиртних напоїв, повторно застосував насильство до підлеглого ОСОБА_2, що виразилося в нанесенні одного удару долонею правої руки по спині та одного удару правої руки в чоло, спричинивши своїми діями останньому синець в ділянці лівого надпліччя, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному. При цьому пояснив, що застосував насильство до
2
потерпілого в зв'язку з тяжким сімейним становищем та поганим виконанням службових обов'язків ОСОБА_2.
Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками процесу не оспорюються.
За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності зі ст. 299 ч.3 КК України. При цьому їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
У відповідності до висновку судово-медичного експерта № 1259 від 14.09.2006 року у ОСОБА_2 виявлено синець в ділянці лівого надпліччя, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я.
Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний до військової служби.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановления обвинувального вироку.
Протиправні дії ОСОБА_1, в ході яких він 30 липня 2006 року являючись військовою службовою особою застосував насильство щодо підлеглого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ст. 424 ч.2 КК України.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину, особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння та повторно.
Обставинами які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання підсудному, суд також враховуємо він злочин скоїв вперше, під час проходження служби в армії характеризується виключно позитивно, раніше ні в чому протиправному помічений не був, потерпілий до нього претензій не має та просить його суворо не карати, на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей 2002 та 2005 року народження.
Враховуючи вищевказані обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України, тобто призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 424 ч.2 КК України, і крім того суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбуття покарання, а саме застосувавши до нього ст. 75 КК Українки.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, суд вважає необхідним, відповідно до ст. 54 КК України, позбавити останнього військового звання «старший сержант».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КК, України, військовий місцевий суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 424 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 того ж кодексу, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 військового звання «старший сержант».
Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд, - відмінити.
3
Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.