АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 668/5779/14-ц Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В. Номер провадження 22-ц/791/134/16 Доповідач: Пузанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,

суддів:ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

секретар:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначаючи, що йому на праві власності належить квартира № 7, яка знаходиться в будинку № 43 по вул. Фрунзе в м. Херсоні, а власником квартири № 1, розташованої під його квартирою на першому поверсі цього ж будинку, є відповідачка. У зв’язку з проведенням ОСОБА_6 ремонтних робіт з реконструкції зазначеної вище квартири у його квартирі потріскалися стіни та просіла підлога.

Посилаючись на те, що ремонтні роботи проводились відповідачкою із порушенням будівельних норм та стандартів, в результаті чого йому було завдано майнової шкоди, яку ОСОБА_6 відшкодовувати в добровільному порядку відмовляється, позивач з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідачки на його користь 41 699 грн. матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди та витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 5000 грн.

Рішенням суду від 25 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, зазначаючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог суперечать обставинам справи та нормам цивільного права, що регулюють спірні правовідносини.

Справа розглядається в апеляційному порядку вдруге.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7, діючи від імені ОСОБА_6, доводи скарги не визнала, рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_5 не довів протиправність дій ОСОБА_8 при реконструкції належної їй на праві власності квартири, спричинення матеріальної шкоди саме діями відповідача, розмір цієї шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між протиправними діями та шкодою.

Проте, погодитись із таким висновком не можна, оскільки суд дійшов до нього, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 на праві власності належить квартира № 1, яка розташована під квартирою ОСОБА_5 в цьому ж будинку.

За зверненням ОСОБА_6 до Інспекції з нагляду за станом житлового фонду Департаменту ЖКГ Херсонської міської ради було проведено технічне обстеження належної їй квартири, за результатом якого 23 жовтня 2013 року складено акт, а листом від 04 листопада 2013 року ОСОБА_6 повідомлено про можливість реконструкції власної трикімнатної квартири № 1 в двокімнатну з метою поліпшення планувального рішення квартири без зміни цільового призначення за адресою: вул. Фрунзе, будинок 43 за умови: виготовлення проектної документації на реконструкцію (в проектній організації або у приватного підприємця, який має ліцензію та кваліфікаційний сертифікат на її розроблення); наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт із реконструкції квартири та інших умов (а.с. 39, т. 1).

18 листопада 2013 року ОСОБА_6 як замовнику Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області видана та зареєстрована декларація про початок будівельних робіт із реконструкції належної їй трикімнатної квартири у двокімнатну для поліпшення житлових умов із зазначенням про те, що технічний нагляд здійснює ОСОБА_9, проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_10 та затверджена замовником.

Визначена друга категорія складності будівельних робіт, а відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_11 (а.с. 40-43, т. 1).

Після початку будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_2 до Інспекції з нагляду за станом житлового фонду Департаменту ЖКГ Херсонської міської ради звернувся ОСОБА_12 із скаргою про деформацію стін, підлоги та стелі в його квартирі (№ 7) та за його заявою проведено технічне обстеження його квартири, за результатом якого 19 лютого 2014 року складено акт про те, що під час обстеження виявлено деформацію стін, підлоги та стелі, а ОСОБА_6 було рекомендовано припинити будівельні роботи і замовити технічне дослідження щодо подальшої реконструкції (а.с. 8-9, т. 1).

25 лютого 2014 року експертом ОСОБА_13 на замовлення відповідачки складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_3, яким визначено, що технічний стан будівельних конструкцій незадовільний та надано ряд рекомендацій щодо подальших будівельних робіт, зокрема, експерт рекомендував виконати бетонні фундаменти під внутрішню стіну в осях 4, А-В/1, а також, за необхідності, під інші внутрішні несучі стіни, замість дерев’яних стійок підлоги першого поверху виконати стовпчики з керамічної цегли по бетонній основі, існуючі нещільності у вимощенні заповнити цементно-піщаним розчином; в місці демонтованої внутрішньої стіни на фундамент встановити раму з прокатних профілів або знести суцільну несучу стіну та підсилити існуюче перекриття прогонами із прокатних профілів, тощо (а.с. 49-61, т. 1).

Відповідачка стверджує, що наведені рекомендації виконані нею і 18 грудня 2014 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, а 05 січня 2015 року ОСОБА_6 отримано свідоцтво про право власності на квартиру № 1 у будинку № 43 в м. Херсоні і 15 січня 2015 року виготовлено технічний паспорт на вказану квартиру.

Крім того, судом встановлено факт пошкоджень стелі, підлоги та стін у квартирі АДРЕСА_4, власником якої є ОСОБА_5, і що ці пошкодження виникли відразу після початку будівельних робіт із реконструкції квартири ОСОБА_6

Наведений факт, а також характер пошкоджень зазначеної квартири сторони визнають і не спростовують.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, яка регулює відшкодування шкоди, завданої у позадоговірних правовідносинах, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Із змісту наведеної норми матеріального права випливає, що для покладення на особу відповідальності за завдану майнову шкоду необхідно встановити наявність таких умов: завданої шкоди; неправомірність дій, рішень, бездіяльності особи, яка завдала шкоди; причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями (рішеннями, бездіяльністю) заподіювача шкоди.

При цьому обов’язок по доведенню відсутності вини лежить на особі, яка завдала шкоди.

ОСОБА_6 не вважає себе винною у пошкодженні майна позивача і обґрунтовує відсутність своєї вини тим, що вона здійснювала реконструкцію квартири відповідно до приписів законодавства за наявності проектної документації та дозволу компетентного органу на проведення будівельних робіт.

Наведені обставини відповідають дійсності та підтверджені наведеними вище доказами.

Однак, проведеними у справі експертними дослідженнями встановлено, що причиною пошкодження стелі, підлоги та стін у квартирі № 7 на другому поверсі по вул. Фрунзе, 43 у м. Херсоні, серед іншого, є зміна деформаційного стану будинку, вплив вібронавантажень під час проведення ремонтних робіт у суміжних з квартирою приміщеннях та конструкціях будинку (висновок судової будівельно-технічної експертизи № 24/14 від 09.09.2014 року, експерт ОСОБА_14І.). Під час проведення будівельних робіт із реконструкції квартири відповідачки відбулося несанкціоноване відкриття підпілля та самовільне втручання в роботу фундаментів, самовільне знесення існуючих перегородок без встановлення тимчасових кріплень і т.ін. Ці роботи хоч і закладені в робочому проекті «Реконструкція існуючої трикімнатної квартири у двокімнатну для поліпшення житлових умов за адресою: АДРЕСА_5» , виконаному архітектором ОСОБА_11 в 2014 році, але не наданий проект організації будівництва (ПОБ), який повинен бути у складі робочого проекту та проект виробництва робіт (ПВР), який виконує підрядник. Експертом встановлено факт відступу від проекту (розібрана зовнішня стіна прибудови літ. «а»), порушення будівельних норм щодо виконання науково-технічного супроводу проекту, часткової невідповідності робочого проекту з реконструкції квартири вимогам будівельних норм та законодавства України (висновок № 18 судової комплексної будівельно-технічної експертизи від 24 листопада 2014 року; т. 1, а.с. 175-195).

Відповідно до висновку призначеної судом апеляційної інстанції комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2016 року № 565/566 проект з реконструкції трикімнатної квартири АДРЕСА_6 у двокімнатну квартиру частково не відповідає будівельним нормам і правилам, іншим державним стандартам з питань будівництва та порядку розробки проектної документації, зокрема, демонтаж пройма та несучих перегородок передбачено без урахування стану будівлі та часу її експлуатації; а під час проведення ремонтних та будівельних робіт із реконструкції наведеної квартири допущені наступні порушення (відхилення) від державних будівельних норм і правил та інших державних стандартів з питань будівництва, а також відхилення від проекту з реконструкції квартири: відсутність договору з підрядною організацією, яка має відповідні дозволи; відсутність розробки проекту виробництва робіт (ПВР); демонтаж несучих конструкцій без попереднього посилення перекриття другого поверху, що стало причиною зміни деформаційного стану будинку (т. 2, а.с. 77-102).

Як за висновком судової комплексної будівельно-технічної експертизи № 18 від 24.11.2014 року, так і за висновком судової комісійної будівельно-технічної експертизи № 565/566 від 22.04.2016 року пошкодження стелі, підлоги та стін у квартирі № 7, що розташована на другому поверсі будинку № 43 по вул. Фрунзе, в м. Херсоні є причинно-наслідковим зв’язком проведеної реконструкції квартири № 1, розташованої на першому поверсі цього будинку. Відповідно до висновків останньої експертизи пошкодження сталися із-за демонтажу несучих конструкцій без попереднього підсилення перекриття другого поверху та впливу вібронавантажень, що стало причиною зміни деформаційного стану будинку під час проведення ремонтних робіт, які викликали ушкодження квартири АДРЕСА_7 в цілому (т. 2, а.с.85).

Правовідносини, в які вступала відповідачка в процесі вирішення питань щодо реконструкції належної їй квартири, по своїй суті витікають із договору будівельного підряду, за яким відповідно до вимог ст. 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно із ч. 1 ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Частиною 2 статті 1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Отже, з врахуванням встановлених обставин та вимог закону, що регулюють спірні правовідносини, відповідачка як замовник проектної документації та робіт за договором будівельного підряду є відповідальною особою за завдану майну позивача шкоду навіть при відсутності винних та протиправних дій з її боку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення заявлених ОСОБА_5 вимог не відповідають обставинам справи, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, яка регулює питання щодо способів відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки вартість відновлювального ремонту пошкодженої квартири позивача на час розгляду справи апеляційним судом визначена висновком № 565/566 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2016 року як така, що становить 18 276 грн., колегія суддів вважає, що саме ця сума грошових коштів відповідає розміру збитків, які підлягають стягненню із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині визначення розміру матеріального відшкодування відповідно до висновку № 8 судової комплексної будівельно-технічної експертизи від 24.11.2014 року, оскільки у вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_8, в розмірі 41 699 грн. експертом включено податок на додану вартість та вартість робіт, необхідних для посилення фундамента та конструкцій перекриття першого поверху, які на час вирішення справи уже виконані відповідачкою (т. 1, а.с. 193, 204-205).

Крім того, колегія суддів вважає, що вартість відновлювальних робіт у розмірі 18 276 грн. обґрунтовано визначена експертом в поточних цінах без врахування фізичного зносу, оскільки це відповідає визначеному ст. 22 ЦК України поняттю реальних збитків, якими є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, із подальшими змінами, зношеність пошкодженого майна враховується лише у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.

За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і полягає ця шкода, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи, що пошкодження житлового приміщення призвело до зміни звичайного способу життя позивача, спричинило душевні страждання з цього приводу, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 має право на відшкодування завданої йому відповідачкою моральної шкоди.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідачки, вимоги розумності і справедливості та вважає, що із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 слід стягнути 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 88 ЦК України на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи та наданих позивачем платіжних документів вбачається, що для оплати судового збору та оплати вартості проведених судових експертиз ним витрачено 10 092 грн. 76 коп. (293,74 + 3000 + 2000 + 121,80 + 208,49 + 291,90 + 4055,04; т. 1, а.с. 4, 232, 233, 241, 312, 324, т. 2, а.с. 9,76).

Враховуючи, що із заявленої до стягнення з відповідача суми грошових коштів у 44 699 грн. позовні вимоги задоволені частково на суму у розмірі 20 276 грн. (45 % від 100 %), судові витрати на користь позивача підлягають присудженню в сумі 4541,75 грн. (45 % від 10 092,76).

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 частково задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 18276 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 4541 грн. 75 коп.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий                             Л.В. Пузанова

Судді:                                                               Т.Г. Фурман

                             ОСОБА_3