ВИРОК № 25

Іменем                                                                    України

17 вересня 2008 року                                                                                                    м.  Черкаси

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні суду,  у складі: головуючого підполковника юстиції НОВІКОВА О.М. ,  при секре­тарі БІЛОУС A.M.,  з участю державного обвинувача,  військового прокурора Полтавського гарнізону підполковника юстиції КАЛУСЕНКА В.В.,  захисника-адвоката ОСОБА_2 розглянув кримінальну справу по обвинуваченню прапорщика військової частини А-3990,

ОСОБА_1,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Полтаві,

українки,  громадянки України,  з вищою освітою,  не судимої,  од­руженої,  маючої на своєму утриманні дитину віком 12-ти років,  на військовій службі за контрактом з червня 2002 року,  проживаючої за адресою: м.  Полтава, АДРЕСА_1,

у вчинені злочину,  передбаченого  ст.  410 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий суд гарнізону,  -

ВСТАНОВИВ

В лютому 2002 року ОСОБА_1,  з корисливою метою,  бажаючи отримати військо­ве звання «прапорщик» і,  відповідно,  більший розмір грошового забезпечення,  представила до Полтавського військового інституту зв'язку завідомо підроблений диплом серії НОМЕР_1 від 4 квітня 2001 року про закінчення нею Полтавського державного сільськогоспо­дарського інституту (на даний час Полтавська державна аграрна академія) та отримання освіти молодшого спеціаліста по спеціальності бухгалтер. Насправді вказаний підроблений диплом вона не отримувала а придбала його у 2001 році у невстановленої особи.

Отримавши 7 червня 2002 року на підставі фіктивного диплому військове звання «прапорщик»,  ОСОБА_1 до 31 березня 2004 року незаконно отримувала грошове забез­печення як прапорщик військового інституту,  тим самим шляхом шахрайства заволоділа дер­жавним майном,  грошовими коштами на загальну суму 1080 грн. 00 коп.

(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину,  пе­редбаченого  ст.  358 ч.3 КК України,  тобто використання завідомо підробленого документу,  органами досудового слідства відмовлено в зв'язку з закінченням строку давності притягнен­ня до кримінальної відповідальності.)

Підсудна ОСОБА_1 вину свою в описаних вище злочинних діях визнала повністю і в судовому засіданні дала покази,  які відповідають викладеному вище.

Крім повного визнання своєї вини,  винність ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так,  відповідно до Наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 7 липня 2002 року № 17-пм ОСОБА_1 присвоєно військове звання «прапорщик».

Згідно копії Диплому молодшого спеціаліста (серії НОМЕР_1 від 4 квітня 2001 року),  яка мається в особовій справі військовослужбовця,  ОСОБА_1 закінчила Полтавсь­кий державний сільськогосподарський інститут у квітні 2001 року.

2

Відповідно до повідомлення Полтавської державної аграрної академії громадянці ОСОБА_1диплом молодшого спеціаліста не видавався. Диплом серії НОМЕР_1 в журналі реєстрації дипломів не значиться. Реєстраційний номер диплому 289/01 не існує.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  відповідно завідувача архівом та працівник деканату факультету обліку та фінансів Полтавської державної аграрної академії,  в садовому засіданні,  кожна окремо,  показали,  що дипломи молодшого спеціаліста Полтавською державною аграр­ною академією ніколи не видавались,  реєстраційний номер на представленому їм підробле­ному дипломі не відповідає дійсності,  підпис навпроти голови державної кваліфікаційної ко­місії також не відповідає дійсності.

Відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату щодо розра­хунку утримання грошового забезпечення за військове звання «прапорщик»,  ОСОБА_1 незаконно отримано грошове забезпечення в сумі 1080 грн. 00 коп.

Згідно з висновком військово-лікарняної комісії ОСОБА_1 придатна до військової служби.

Органами досудового слідства вмінено в вину ОСОБА_1 заволодіння військовим майном,  грошовим забезпеченням за військове звання «прапорщик» на суму 3660 грн. 00 коп.,  тобто гроші,  отримані за період з червня 2002 року по липень 2008 року.

Разом з тим,  в судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1 в 1999 році поступи­ла на заочне відділення Полтавського державного сільськогосподарського інституту (Полтав­ська державна аграрна академія) за спеціальністю облік та аудит,  де 31 березня 2004 року отримала диплом бакалавра.

При таких обставинах,  враховуючи те,  що в березні 2004 року підсудна вже мала від­повідну освіту,  яка давала їй право на призов до лав Збройних Сил на посаду з військовим званням «прапорщик»,  суд всі сумніви тлумачить на користь підсудної,  а тому виключає з її обвинувачення заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами за військове звання у період з 31 березня 2004 року по липень 2008 року на загальну суму 2580 грн. 00 коп.

Таким чином,  суд вважає доведеним,  що ОСОБА_1 вчинила заволодіння ,  шляхом шахрайства,  іншим військовим майном - грошовими коштами на загальну суму 1080 грн. 00 коп.

Вчинене нею суд кваліфікує по  ст.  410 ч. 1 КК України.

Військовим прокурором Полтавського гарнізону до підсудної ОСОБА_1 заявле­ний цивільний позов на загальну суму 4629 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування заподіяної злочином шкоди. При цьому сума 4629 грн. 00 коп. складається з суми незаконно отриманого грошового забезпечення,  3660 грн. 00 коп.,  та грошової компенсації за отримане ОСОБА_1 підчас служби речового майна в розмірі 969 грн. 58 коп.

Сама підсудна позовні вимоги прокурора визнала частково.

Оцінюючи даний позов,  суд приходить до висновку,  що він підлягає задоволенню ли­ше частково з наступних підстав.

На підставі приведених вище доводів суд виключає з суми позову грошове забезпе­чення,  отримане підсудною в період з 31 березня 2004 року по липень 2008 року на загальну суму 2580 грн. 00 коп. Крім того,  з тих же підстав,  а також враховуючи,  що ОСОБА_1 більше 4-х років проходила дійсну військову службу і сумлінно виконувала службові обов'язки,  суд також виключає з суми позову грошову компенсацію за отримане нею речове майно в розмірі 969 грн. 58 коп.

В решті позовних вимог на суму 1080 грн. 00 коп.,  суд вважає,  що вини знайшли своє підтвердження в ході судового слідства і задовольняє їх.

Визначаючи підсудній ОСОБА_1 міру покарання,  суд приймає до уваги,  що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше,  щиро розкаялась у вчиненому,  має на своєму утриманні дитину віком 12 років,  по службі характеризується тільки позитивно. Останні дві обставини суд визнає обставинами,  що пом'якшують її покарання.

3

З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину,  обставин справи,  да­них про особу винної,  суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1  ст.  69 КК України і перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання -штрафу. Суд також вважає можливим не позбавляти її військового звання.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323, 324 КПК України,  військовий суд,  -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину,  передбаченого  ст. 410 ч. 1 КК України,  на підставі якої,  з застосуванням  ст.  69 КК України,  призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян (680 гривень).

Запобіжний захід щодо засудженої - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в законну силу,  залишити без змін.

Цивільний позов військового прокурора Черкаського гарнізону до засудженої ОСОБА_1 в розмірі 4629 грн. 58 коп.3адовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової ча­стини А-3990 1080 грн. 00 коп.3аподіяної шкоди.

В іншій частині позову на суму 3549 грн. 58 коп. в задоволенні відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Централь­ного регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.