ВИРОК № 22

Іменем                                                                    України

22 серпня 2008 року                                                                                                      м.  Черкаси

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні суду,  у складі: головуючого підполковника юстиції НОВІКОВА О.М. ,  при секре­тарі БІЛОУС A.M.,  з участю державного обвинувача,  військового прокурора Черкаського га­рнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. ,  розглянув кримінальну справу по обвинува­ченню колишнього військовослужбовця військової частини А-1546,  прапорщика запасу

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.

Кременчуці,  Полтавської області,  українця,  громадянина України,  з середньою освітою,  не судимого,  одруженого,  маючого на своє­му утриманні дитину віком 12-ти років,  на військовій службі за контрактом з червня 2001 року по червень 2005 року,  проживаю­чого за адресою: Полтавська,  м.  Кременчук, АДРЕСА_1,

у вчинені злочину,  передбаченого  ст.  410 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий суд гарнізону,  -

ВСТАНОВИВ

В листопаді 2001 року ОСОБА_1,  з корисливою метою,  бажаючи отримати військове звання «прапорщик»і,  відповідно,  більший розмір грошового забезпечення,  представив до військової частини А-1546 завідомо підроблений диплом серії НОМЕР_1 від 28 червня 1999 року про закінчення ним Кременчуцького технікуму залізничного транспорту за спеціа­льністю «Технічне обслуговування і ремонт залізничної колії». Насправді у вказаному навча­льному закладі підсудний не навчався а фіктивний диплом придбав у 2000 році на ринку у м.  Кременчуці у невстановленої особи.

Отримавши 31 грудня 2001 року на підставі фіктивного диплому військове звання «прапорщик»,  ОСОБА_1 до 8 червня 2005 року незаконно отримував грошове забезпечення як прапорщик військової частини,  тим самим шляхом шахрайства заволодів державним май­ном,  грошовими коштами на загальну суму 3961 грн. 17 коп.

(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину,  перед­баченого  ст.  358 ч.3 КПК України,  тобто використання завідомо підробленого документу,  органами досудового слідства відмовлено в зв'язку з закінченням строку давності притягнен­ня до кримінальної відповідальності.)

Підсудний ОСОБА_1 вину свою в інкримінованих злочинних діях визнав повністю і в судовому засіданні дав покази,  які відповідають викладеному вище.

Крім повного визнання своєї вини,  винність ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так,  відповідно до Наказу Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 31 грудня 2001 року № 36 ОСОБА_1 присвоєно військове звання «прапо­рщик».

2

Згідно копії Диплому молодшого спеціаліста (серії НОМЕР_1 від 28 червня 1999 року),  яка мається в особовій справі військовослужбовця,  ОСОБА_1 закінчив Кременчуцький технікум залізничного транспорту у 1999 році.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_2,  директора Кременчуцько­го технікуму залізничного транспорту,  вбачається,  що громадянин ОСОБА_1 у вказаному навчальному закладі не навчався. Диплом серії НОМЕР_1 від 28 червня 1999 року у техні­кумі не зареєстрований і підсудному не видавався.

Відповідно до довідки військової частини А-1546 щодо розрахунку утримання грошо­вого забезпечення за військове звання «прапорщик»,  ОСОБА_1 незаконно отримано грошове забезпечення в сумі 3967 грн. 17 коп.

Таким чином,  суд вважає доведеним,  що ОСОБА_1 вчинив заволодіння ,  шляхом ша­храйства,  іншим військовим майном - грошовими коштами на загальну суму 3961 грн. 17 коп.

Вчинене ним суд кваліфікує по  ст.  410 ч. 1 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання,  суд приймає до уваги,  що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  у травні 2005 року звільнений з військо­вої служби за скороченням штатів,  має на своєму утриманні дитину віком 13 років. Щире ка­яття підсудного та добровільне відшкодування завданого збитку суд визнає обставинами,  що пом'якшують його покарання.

З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину,  даних про особу винного,  суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1  ст.  69 КК України і перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання - штрафу.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  військовий суд,  -

з асудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину,  передбаченого  ст. 410 ч. 1 КК України,  на підставі якої,  з застосуванням  ст.  69 КК України,  призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян (680 гривень).

Запобіжний захід щодо засудженого - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в закон­ну силу,  залишити без змін.

Речові докази по справі: особову справу прапорщика ОСОБА_1 та копію дип­лому серії НОМЕР_1 від 28 червня 1999 року Кременчуцького технікуму залізничного транспорту,  при набранні вироком чинності,  - зберігати в Кременчуцькому об'єднаному мі­ському військовому комісаріаті.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Централь­ного регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.