Справа № 2-1205/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2009 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Бондарева Р.В.
при секретарі Слободянюк Ю.П.
прокурорі Сухорукові А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воробйовської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання рішень сільської ради незаконними та їх скасування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Воробйовської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень 20 сесії 5 скликання № 205 та № 214 від 10.06.2008 р. в частині скасування рішення № 173 від 14.03.2008 р. та надання згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки № 40 по вул.. Полтавській в с. Воробйове Сакського району у приватну власність ОСОБА_2 Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у лютому 2008 р. вона звернулася до Воробйовської сільської ради з заявою про надання у приватну власність земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку в с. Воробйове вул. Полтавська 40. Рішенням сільської ради № 173 від 14.03.2008 р. їй дано згоду на розробку проекту землеустрою на ділянку № 40 по вул. Полтавській в с. Воробйове. На виконання вказаного рішення позивачка замовила проект, що підтверджується договорами від 09.04.2008 р. Однак за протестом прокурора рішенням № 205 від 10.06.2008 р. рішення № 173 від 14.03.2008 р. скасовано та рішенням № 214 дано згоду на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку № 40 по вул. Полтавській в с. Воробйове Сакського району ОСОБА_2 Вважає, що за протестом прокурора сільська рада не вправі скасовувати свої рішення, оскільки це є компетенцією суду. Крім того, будь-яких переважних прав ОСОБА_2 на спірну ділянку не має. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, позивачка звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності.
Голова Воробйовської сільської ради – відповідача по справі, з позовом не погодився та пояснив, що сільська рада при вирішенні питання про надання згоди на розробку проекту землеустрою позивачки спірної земельної ділянки помилилася, оскільки ОСОБА_2 не було роз’яснено, що спірна ділянка, якою вона користується з 1980 р. під городництво, буде у неї вилучена. Вказана ділянка була передана ОСОБА_2 колгоспом «Росія» у 1980 р., але документів про це не залишилося через припинення діяльності колгоспу та відсутності архіву. З того часу по цей час відповідачка продовжує користуватися вказаною ділянкою, обробляє її, провела разом з іншими громадянами водопровід, звела огорожу. Відповідачеві землевпорядником сільської ради не було роз’яснено, що вона вправі звернутися до сільської ради з заявою про передачу їй вказаної ділянки під обслуговування житлового будинку, оскільки генеральним планом забудови села вказана ділянка передбачена під житлову забудову. Враховуючи, що першим на цю ділянку заяву до сільської ради подала позивачка, їй було дано згоду на розробку проекту. Але згодом було встановлено порушення прав відповідачки, оскільки спірна ділянка була зайнята и за протестом прокурора вказане рішення було скасовано на сесії 10.06.2008 р. і дано згоду на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 Різна площа спірної ділянки, вказана в рішеннях сільської ради, є приблизною, оскільки в процесі розробки проекту вказана площа уточнюється і затверджується вже в іншому розмірі.
Відповідачка ОСОБА_2 з позовом не погодилася та пояснила, що колгоспом «Росія» у 1980 р. їй як педагогу, учаснику Великої Вітчизняної Війни було передано у користування під городництво земельну ділянку приблизною площею 0,09 га, розташовану біля її будинку в с. Воробйове вул. Полтавська 13 Сакського району. З того часу вона використовує вказану ділянку згідно з цільовим призначенням, обробляє її, вирощує рослини, звела огорожу, провела з іншими громадянами водопровід. Весною 2008 р. їй стало відомо, що її ділянку передають у власність для будівництва житлового будинку позивачеві. Їй ніхто не роз’яснив, що вказана ділянка передбачена під будівництво і обслуговування житлового будинку та вона вправі приватизувати її, оскільки своє право на приватизацію ділянки вона не використала. У зв’язку з викладеним вона звернулася до Сакської межрайонної прокуратури, яка внесла протест на рішення від 14.03.2008 р. і протест було задоволено. Згоду на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки вона отримала 10.06.2008 р. і замовила проект, який ще не готовий через наявність вказаного спору у суді.
Прокурор, який представляє інтереси ОСОБА_2, з позовом не погодився, вважає, що за протестом прокурора було обґрунтовано скасовано рішення Воробйовської сільської ради від 14.03.2008 р.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову з наступних підстав.
Згідно з рішенням 17 сесії 5 скликання Воробйовської сільської ради № 173 від 14.03.2008 р. позивачеві дано згоду на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки № 40 по вул. Полтавській в с. Воробйове у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На вказане рішення Сакським міжрайонним прокурором 04.06.2008 р. внесено протест з тих підстав, що у 80-х роках вказана ділянка була передана колгоспом «Росія» громадянам під ведення городництва.
Згідно з рішенням сільської ради № 205 від 10.06.2008 р. задоволено протест Сакського міжрайонного прокурора та скасовано рішення 17 сесії 5 скликання Воробйовської сільської ради № 173 від 14.03.2008 р.
Рішенням ради № 214 від 10.06.2008 р. ОСОБА_2 дано згоду на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки № 40 по вул. Полтавській в с. Воробйове для передачі у приватну власність під будівництво та обслуговування житлового будинку.
Як встановлено судом і це не заперечується сторонами по справі, спірна ділянка використовується відповідачкою ОСОБА_2 з 1980 р. під городництво. Як пояснила відповідачка та голова Воробйовської сільської ради ділянка передана першій під городництво колгоспом «Росія» у 1980 р. Суд не знаходить підстав вважати недоведеними вказані обставини, оскільки ніхто не заперечує проти цього, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 61 ЦПК України, а крім того, рішенням Воробйовської сільської ради від 10.08.1998 р. ОСОБА_2 передано у користування спірну ділянку строком на 10 років під городництво. Будь-яких рішень про припинення права користування спірною ділянкою або вилучення її суду позивачкою не надано.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 правомірно користується спірною ділянкою, а відсутність правовстановлюючих документів на ділянку не свідчить про відсутність її права користування, оскільки ЗК УРСР (в ред. 1970 р.), який був чинним на час передачі ділянки у користування колгоспом, не містив обов’язку отримання правовстановлюючих документів на землю під городництво.
Згідно зі ст. 121 ЗК України громадянин України має право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в межах села.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 продовжує користуватися земельною ділянкою під городництво, яка за свідченням сторін співпадає з місцем розташування спірної ділянки № 40 по вул. Полтавській згідно з генеральним планом забудови села. Від свого права користування відповідачка не відмовлялася, а тому вирішення питання про надання згоди на розробку проекту землеустрою поставлено в залежність від того чи є спірна ділянка вільною.
Згідно зі ст. 143 ЗК України у судовому порядку здійснюється примусове припинення прав на земельну ділянку.
Вказаних вимог закону сільська рада при вирішенні питання про надання згоди на розробку проекту позивачці не виконала, не врахувала, що розпоряджатися зайнятими земельними ділянками без вирішення питання про їх звільнення не вправі, що призвело до прийняття незаконного рішення № 173 від 14.03.2008 р.
Як пояснив в судовому засіданні голова сільської ради він намагався вирішити вказаний спір в позасудовому порядку, сільська рада була згодна з наданням позивачеві земельної ділянки в іншому місці на вказаній вул. Полтавській, однак позивачка відмовилася. Зараз сільська рада не заперечує проти виділення ділянки на території села позивачеві.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи викладене, суд не знаходить порушень прав позивачки на землю, оскільки вона не позбавлена права на отримання іншої земельної ділянки у власність на території с. Воробйове.
Посилання представника позивачки на неправомірність скасування рішення № 173 від 14.03.2008 р. за протестом прокурора через недотримання судового порядку, є неприйнятними, оскільки згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України по справі № 1-9/2009 від 16.04.2009 р. (справа за конституційним поданням Харківської міської ради про скасування актів органів місцевого самоврядування) орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити в них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказане кореспондується з вимогами Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно з яким визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель(абзац другий пункту «б» ст. 6), тобто змінити власні акти.
Що стосується заперечень з приводу того, що рішення було скасовано за протестом прокурора, суд не знаходить в цьому нічого необґрунтованого, оскільки Сакський міжрайонний прокурор згідно зі ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» вправі вносити протести на акти, що суперечать закону і вказаний протест підлягає обов’язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження.
Враховуючи викладені обставини справи у сукупності, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Воробйовської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання рішень сільської ради незаконними та їх скасування – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: