ВИРОК № 6

Іменем                України

27 лютого 2008 року                                                                                                     м.  Черкаси

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні суду,  у складі: головуючого підполковника юстиції НОВІКОВА О.М. ,  при секре­тарях ПРУДКО В.В. та ЧОРНОУС Л.Г.,  з участю державного обвинувача,  військового проку­рора Кіровоградського гарнізону підполковника юстиції ЧЕРНОВА О.В.,  захисника - адво­ката ОСОБА_2,  розглянув кримінальну справу по обвинуваченню підполковника вій­ськової частини А-1201

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.  По-

пільня,  Попільнянського району,  Житомирської області,  українця,  з вищою освітою,  не судимого,  одруженого,  маючого на своєму утриманні дитину віком 16-ти років,  на військовій службі з серпня 1988 року,  в тому числі в якості офіцера - з червня 1993 року,  про­живаючого за адресою: Кіровоградська область,  Знам'янський ра­йон,  с Богданівка, АДРЕСА_1,

у вчинені злочину,  передбаченого  ст.  410 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий суд гарнізону,  -

ВСТАНОВИВ

29 травня 2007 року ОСОБА_1,  являючись начальником зберігання військової частини А-1201,  яка дислокується в селі Богданівка,  Знам'янського району,  Кіровоградської області,  тобто військовою службовою особою,  з корисливих спонукань,  бажаючи отримати гроші для себе та інших співслужбовців,  зловживаючи своїм службовим становищем,  в порушення ви­мог  ст.   ст.  9, 11, 16,  58,  59 Статуту внутрішньої служби ЗС України,   ст.   ст.  3.1.9, 3.1.11 Поло­ження про військове (корабельне) господарство ЗС України (Наказ МО України № 300 від 16.07.1997 року) та «Посадової інструкції начальника зберігання» (Затверджена 18 жовтня 2006 року командиром військової частини А-1201),  вчинив викрадання військового майна -брухту чорних металів вагою 10320 кг на загальну суму 7 740 грн. 00 коп. при наступних об­ставинах.

На початку травня 2007 року ОСОБА_1 виявив на ввіреній технічній території частини,  а саме: поблизу сховища НОМЕР_1,  навантажувально-розвантажувального майданчика НОМЕР_2 та біля запасних воріт технічної території за сховищами НОМЕР_3 та НОМЕР_4,  військове майно - мета­лобрухт у вигляді залізничхих рейок,  елементу залізнично-стрілочного переводу,  металевого автомобільного ящику а також інших залізничних кріплень рейок (болтів,  гайок,  металевих накладок),  загальною вагою 10 тон 320 кілограм.

Достовірно знаючи,  що навантажувально-розвантажувальний майданчик НОМЕР_2 (далі майданчик НОМЕР_2) з металевими рейками на ньому підлягає запланованому капітальному ре­монту,  а інший знайдений металобрухт у військовій частині А-1201 не обліковано ні у кількісному,  ні у вартісному виразі,  ОСОБА_1 будь- яких заходів для оприбуткування вказа­ного металобрухту не вжив,  не зібрав його та не здав у встановленому порядку на відповідне міце зберігання. Більше того,  реалізуючи свій намір на викрадення цього майна,  в 20-тих числах травня 2007 року,  підсудний дав вказівку своїм підлеглим військовослужбоцям і

2

працівникам військової частини розрізати вказане військове майно на елементи та залишити його в місцях,  де було знайдене,  на технічній території частини.

29 травня 2007 року ОСОБА_1,  за допомогою автокрану та працівників військової час­тини,  завантажив вказаний металобрухт у кузов автомобіля "УРАЛ-4320" військовий номер­ний знак (в.н.з.) НОМЕР_5. Далі,  без оформлення відповідних документів на вивіз майна,  при­кривши навантажений металобрухт дерев'яними ящиками та фрагментами ящиків з боєпри­пасів,  ОСОБА_1 вивіз вказане військове майно за межі військової частини до приватного пун­кту прийому металобрухту,  розташованого на території домоволодіння в селі Єлізаветградка,  Олександрівського району,  Кіровоградської області по вулиці Леніна 161,  де був затриманий працівниками Знам'янського МРВ УМВС України в Кіровоградській області.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе в інкримінованому йому зло­чині визнав частково і пояснив,  що він дійсно знайшов,  а потім вивіз вказану кількість мета­лобрухту з території військової частини при викладених вище обставинах. Разом з тим,  під­судний заявив,  що мети на викрадання військового майна у нього не було,  він лише намагався зважити вказаний металобрухт на приватному пункті прийому,  а потім повернути його в час­тину для належного оприбуткування.

Разом з тим,  винність підсудного у вчиненні військового злочину повністю доводиться сукупністю доказів,  досліджених у судовому засіданні.

Так,  свідок ОСОБА_3,  начальник 4-го відділу зберігання частини,  в суді показав,  що в перших числах травня 2007 року,  перебуваючи на майданчику НОМЕР_2 разом з ОСОБА_1,  останній,  являючись безпосереднім начальником,  дав йому вказівку зрізати металеві рейки,  які були приварені по периметру майданчика в якості каркасу. Він,  ОСОБА_3,  виконав це за­вдання. Розрізані рейки він залишив на тому ж місці,  біля майданчика.

Свідок далі показав,  що 22 травня 2007 року на ранковому шикуванні ОСОБА_1 поста­вив йому завдання розрізати знайдені залізничні металеві рейки біля сховища НОМЕР_1 та біля сховищ НОМЕР_3 і НОМЕР_4,  які на той момент на обліку не рахувались. ОСОБА_1 сам показав де знаходиться цей метал. При цьому підсудний наказав розрізати рейки довжиною не більше 4-х метрів,  щоб їх можна було транспортувати вантажним автомобілем.  Він,  ОСОБА_3,  виконав поставлене завдання і розрізані рейки залишив там же,  на місці розрізки,  за вказівкою ОСОБА_1. Для чого ОСОБА_1 були потрібні ці куски металу він,  ОСОБА_3,  у ОСОБА_1 не пи­тав,  вказівки перевезти їх на місце зберігання металобрухту він не отримував,  нікому про це не доповідав.

Свідок ОСОБА_4,  водій автомобіля «УРАЛ-4320» в.н.з. НОМЕР_5,  у судовому за­

сіданні показав,  що 29 травня 2007 року згідно отриманого шляхового листа № 01164 він у

цей день повинен був їздити на закріпленому автомобілі по технічній території частини. Од­

нак,  вранці того ж дня до нього підійшов ОСОБА_1 і сказав,  що в автомобіль буде завантаже­

ний металобрухт. Останній сів до нього в автомобіль і вони поїхали спочатку до сховища №

65,  де за допомогою крану,  а також вантажників ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  заванта­

жили шматки металевих рейок,  довжиною до чотирьох метрів та інший металобрухт. Після

цього він,  за вказівкою ОСОБА_1,  під'їхав до сховищ НОМЕР_3 та НОМЕР_4,  де також за допомогою

вантажників та крану звантажили шматки залізничних рейок,  а також інструментальний ме­

талевий ящик та болти,  гайки,  металеві підкладки. Далі,  вони разом з ОСОБА_1 та вантажни­

ками під'їхали до майданчика НОМЕР_2,  де під керівництвом ОСОБА_1 завантажили у кузов ав­

томобіля зрізані з майданчика металеві рейки.                        

Свідок далі показав,  що після цього,  за вказівкою ОСОБА_1,  він під'їхав до місця не­подалік від КПП №3,  де,  за командою ОСОБА_1,  поверх металобрухту,  були навантажені гнилі,  розбиті ящики з під боєприпасів.

Також ОСОБА_4 показав,  що,  за допомогою ОСОБА_1,  він виїхав з технічної те­риторії через КПП №3,  не маючи матеріальної перепустки на вивіз за межі території товарно-матеріальних цінностей. Проїхавши КПП №3,  до нього в кабіну сіли ОСОБА_1 та вантажники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і,  за наказом ОСОБА_1,  вони поїхали до пункту прийому ме­талобрухту в село Єлізаветградка,  Олександрівського району,  Кіровоградської області. Заїха-

3

вши на приватне подвір'я,  де приймається металобрухт,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по­чали розвантажувати з кузова дерев'яні ящики. В цей момент вони були затримані працівни­ками міліції.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  працівники військової частини А1201,  в суд­ді,  кожен окремо показали,  що 29 травня 2007 року,  вони приймали участь в навантаженні автомобіля «УРАЛ» військової частини А1201. Під керівництвом начальника зберігання час­тини,  ОСОБА_1,  вони завантажували в кузов автомобіля металевий брухт,  який їм показав ОСОБА_1: біля сховища НОМЕР_1,  біля майданчику НОМЕР_2,  та біля сховищ №НОМЕР_3 та 140. Вони також,  за вказівкою ОСОБА_1,  їздили в село Єлізаветградка,  Олександрівського району,  Кі­ровоградської області,  де,  при розвантаженні автомобіля,  були затримані працівниками мі­ліції.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав,  що він здійснює приймання мета­лобрухту на території домоволодіння за адресою: Кіровоградська область,  Олександрівський район,  село Єлізаветградка, АДРЕСА_2,  за усною домовленістю з підприємцем,  грома­дянином ОСОБА_8. 29 травня 2007 року,  близько 11 години,  до домоволодіння під'їхав авто­мобіль «УРАЛ». Старшим машини був підполковник на ім'я ОСОБА_1 та з ним,  крім водія,  були ще дві особи. На прохання ОСОБА_1 він,  ОСОБА_7,  відкрив ворота та вказав,  куди по­трібно під'їхати,  щоб вивантажити дерев'яні ящики. Чи говорив ОСОБА_1 йому про те,  що привіз металобрухт для здачі,  він,  ОСОБА_7,  не пам'ятає. При вивантаженні дерев'яних ящиків з кузова на подвір'я зайшли працівники міліції і припинили ці дії.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10,  працівники відділення державної служби бо­ротьби з економічною злочинністю Знам'янського МРВ УМВС України в Кіровоградській області,  в суді,  кожний окремо,  показали,  що 29 травня 2007 року вони відпрацьовували отриману оперативну інформацію про намір військовослужбовців військової частини А-1201 вивезти за межі частини та реалізувати металобрухт. В складі оперативної групи,  разом зі ста­ршим інспектором патрульної групи ГЕРИЧЕМ,  вони встановили,  як,  близько 11-ї години того ж дня,  з частини виїхав автомобіль «УРАЛ 4320» з номерним знаком.  НОМЕР_5,  заван­тажений дерев'яними ящиками з-під боєприпасів. Автомобіль УРАЛ,  в кабіні якого знаходи­лось чотири особи,  прослідував польовими дорогами в село Єлізаветградка до приватного пункту прийому металобрухту по вулиці Леніна,  161.3 метою припинення злочинних дій по розкраданню військового майна вся група осіб: водій автомобіля «УРАЛ»,  два вантажники та підполковник ОСОБА_1,  були затримані.

Свідки далі показали,  що в момент затримання автомобіль «УРАЛ» перебував під роз­вантаженням,  яким керував ОСОБА_1. З кузова автомобіля були вивантажені дерев'яні ящи­ки,  але в ньому ще залишився металобрухт чорних металів у вигляді залізничних рейок,  ме­талевих підкладок,  болтів та інших предметів. Водій автомобіля сказав,  що в нього немає до­кументів на цей вантаж. ОСОБА_1 одразу пояснив,  що вказаний металобрухт він вивіз з час­тини для того,  щоб здати в пункті прийому металобрухту та отримати гроші. Дати письмові пояснення ОСОБА_1 відмовився,  пославшись на те,  що дасть покази тільки військовому про­курору.

Як видно з протоколу огляду місця події від 29.05.2007 року,  місцем події є домоволо­діння в селі Єлізаветградка,  Олександрівського району Кіровоградської області,  по АДРЕСА_1. На подвір'ї цього домоволодіння лежать насипом дерев'яні ящики зеленого ко­льору,  поруч з ними знаходиться автомобіль «УРАЛ-4320» з військовим номером НОМЕР_5 у кузові якого знаходяться металеві Залізничні рейки,  а також різні металеві предмети: наклад­ки,  болти,  металевий ящик. Також на подвір'ї є купа різного металобрухту,  стоять ваги зеле­ного кольору а поруч,  на паркані,  висить прейскурант з вказівкою цін на прийняття чорного та кольорового металу.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 987/25 від 05.07. 2007 року вага вивезеного ОСОБА_1 з території військової частини А-1201 металобрухту складає 10320 кг,  вартість - 7740 грн. 00 коп.

4

Наказом першого заступника Міністра оборони України від 4 лютого 2005 року № 9 ОСОБА_1 призначено начальником зберігання військової частини А-1201,  а згідно з наказом командира військової частини А-1201 від 1 квітня 2005 року № 76,  підсудний приступив до виконання своїх службових обов'язків.

Даючи оцінку заяві ОСОБА_1 про відсутність у нього наміру на викрадання військо­вого майна суд звертає увагу на наступне.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11,  командира війсь­кової частини А-1201,  вбачається,  що у військовій частині існує певний порядок оприбутку­вання металобрухту. У разі виявлення металобрухту,  відповідна особа повинна доповісти ко­мандиру рапортом.  Видається відповідний наказ про створення комісії. Знайдений металоб­рухт комісійно зважується зі складанням відповідного акту. Після цього металобрухт ста­виться на облік у військовій частині та складається на спеціальний майданчик для зберігання. Металобрухт з частини може вивозитися для здачі лише за нарядом довольчого органу,  та зі складанням відповідної накладної.

З показів свідка також видно,  що про існування металобрухту,  знайденого ОСОБА_1 на технічній території,  йому відомо не було. В момент викрадання він,  ОСОБА_11,  пере­бував у відпустці.

Свідок ОСОБА_12,  заступник командира військової частини А-1201,  в суді пока­зав,  що 29 травня 2007 року,  він виконував обов'язки командира частини. В той день ОСОБА_1 не звертався до нього про вивезення металобрухту,  до частини не надходило нарядів на здачу чи реалізацію металобрухту. Також будь-яких документів,  якими б ОСОБА_1 уповно­важувався на здачу металобрухту в частині не складалось і ОСОБА_1 не видавалось. Взагалі,  про вивіз металобрухту в той день йому нічого відомо не було. ОСОБА_1 таке зав­дання не ставилось.

Свідок ОСОБА_13,  начальник матеріально-технічного забезпечення частини,  в судовому засіданні показав,  що,  враховуючи встановлений порядок обліку та зберігання металобрухту,  в частині маються технічні ваги,  які дозволяють зважувати металобрухт вагою до 500 кг за один раз,  які повірені і знаходяться на складі матеріально-технічного забезпечення. Самостійна здача металобрухту з військової частини до сторонніх організацій заборонена.

Свідок ОСОБА_14,  начальник фінансово-економічної служби військової частини А-1201,  в суді показав,  що металобрухт,  знайдений ОСОБА_1 та вивезений за територію військової частини 29.05.2007 року,  облікований не був по причині того,  що до фінансової служби щодо цього питання ніхто не звертався та ніяких документів не надавав.

Сам підсудний ОСОБА_1,  даючи пояснення в ході дослідчої перевірки пояснив,  що 29 травня 2007 року він намагався вивезти за межі частини на пункт прийому металобрухт,  знайдений ним на технічній території частини,  який він навмисно не оприбуткував,  та заздалегідь порізав на куски для вивезення. Він,  ОСОБА_1,  намагався здати цей металобрухт на відомий йому пункт прийому з метою отримати гроші. Для цього він використав підлеглих ОСОБА_3А та ОСОБА_15 для розрізання рейок,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для завантаження,  ОСОБА_4 для керування автомобілем „УРАЛ".

Згідно протоколу огляду автомобіля «УРАЛ-4320» військовий номер НОМЕР_5 від 29.05.2007 року вбачається,  що в кузові вказаного автомобіля знаходяться рейки Р-40,  мета­леві залізничні підкладки,  болти,  під рейками на дні знаходиться металевий ящик. Поверх металевих виробів навантажені дерев'яні ящики з-під боєприпасів. Прибулий на місце огляду ОСОБА_1 пояснив,  що всі металеві вироби в кузові були вивезені з військової частини А-1201 до пункту прийому металобрухту в село Єлізаветградка,  Олександрівського району з метою здачі на металобрухт та отримання грошей.

Свідок ОСОБА_16,  головний інженер військової частини А-1201,  даючи первинні пояснення 30.05.2007 року військовому прокурору Кіровоградського гарнізону,  пояснив,  що. відповідальність за майно,  яке знаходиться на технічній території частини,  лежить на на­чальнику зберігання частини ОСОБА_1. В травні 2007 року,  в розмові ОСОБА_1 повідомив,  що знайшов на технічній території частини металеві рейки,  які по обліку військової частини

5

не рахуються. Вказівку ОСОБА_1 про необхідність постановки на облік знайдених рейок він не давав,  командиру частини про знахідку ОСОБА_1 не доповідав. Чому це не зробив відповісти не зміг. Вранці 29 травня 2007 року ОСОБА_1 сказав йому,  ОСОБА_16 в розмові,  що для зустрічі комісії він може здати знайдені раніше ним рейки на металобрухт для отри­мання грошей. Він,  ОСОБА_16,  за проханням ОСОБА_1,  зателефонував на КПП №1 та №3 і дав вказівку,  щоб при виїзді автомобіля „УРАЛ-4320" в.н.з. НОМЕР_5 його випустили з технічної території та з адміністративно-господарчої території. Він,  ОСОБА_16,  уточнив,  що розмова з ОСОБА_1 за металобрухт в них була взагалі і той не повідомляв кількості знайде­ного брухту,  а він не запитував. 29 травня 2007 року,  о 13 годині,  йому стало відомою,  що ОСОБА_1 затриманий при здачі металобрухту.

(Матеріали кримінальної справи стосовно ОСОБА_16А за  ст.   ст.  27,  410 КК України на підставі  ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України провадженням закрито в зв'язку з відсутністю складу злочину).

В подальшому і підсудний ОСОБА_1,  і свідок ОСОБА_16 відмовились від цих показів,  пославшись на пригнічений стан під час дачі пояснень. Разом з тим,  дослідивши всі докази по справі,  суд приведені вище покази ОСОБА_1 та ОСОБА_16  визнає правдивими,  оскіль­ки вони повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

Таким чином,  в судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1 самостійно виявив ме­талеві предмети на ввіреній території,  нікому про це не доповів,  не вжив заходів до оприбут­кування знайденого металобрухту та передачу його для зберігання на відповідний майданчик. Більше того,  підсудний дав вказівку підлеглим порізати куски металу для їх кращого транс­портування і залишив їх на тих же місцях. Після цього самостійно,  без оформлення будь-яких документів,  вивіз металобрухт не тільки з технічної території,  а й території частини,  прикри­вши метал дерев'яними ящиками. Будучи старшим машини,  ОСОБА_1 поїхав з металобрух­том не в найближче село,  Богданівку,  а в село Єлізаветградку сусіднього району,  хоч у війсь­ковій частині маються ваги для зважування,  вагою 500 кг.

Ґрунтуючись на приведених обставинах,  в сукупності з іншими дослідженими доказа­ми по справі,  суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 умислу на викрадання металобрухту з корисливих спонукань. Тому,  його заяву в суді про намір лише зважити мета­лобрухт,  суд відхиляє як надуману і направлену на те,  щоб уникнути відповідальності.

Також,  на підставі викладеного,  суд вважає,  що вказане викрадання металу з території частини ОСОБА_1 міг здійснити тільки використовуючи своє службове становище.

Що стосується самого металобрухту вагою 10320 кг,  який з вини підсудного не був облікований в частині,  то суд,  керуючись  ст.  ст.  1,  3,  4 Закону України від 21.09.1999року «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»,  та  ст.   ст.  6,  7,  9 «Положення про порядок обліку,  зберігання,  списання та використання військового майна у Збройних Силах» (

Постанова KM України № 1225 від 04.08.2000 року),  вважає,  що вивезений ОСОБА_1 брухт чорних металів з території військової частини представляє певну цінність для держави і є вій­ськовим майном.

Органи досудового слідства кваліфікували дії підсудного як викрадання військового майна шляхом зловживання службовим становищем,  що заподіяло істотну шкоду.

Разом з тим,  враховуючи те,  що викрадено було майно у вигляді металобрухту а також розмір податкової соціальної пільги на момент викрадення,  суд всі сумніви тлумачить на ко­ристь підсудного,  а тому виключає з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку «заподіяння істотної шкоди»,  як зайве вмінену.

Отже,  в судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1,  являючись військовою службо­вою особою,  зловживаючи службовим становищем,  вчинив викрадання іншого військового майна - металобрухту чорних металів на загальну суму 7 740 грн. 00 коп.

Ці злочинні дії підсудного суд кваліфікує по  ст.  410 ч. 2 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання,  суд приймає до уваги,  що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  тривалий час проходить військову слу­жбу і по службі характеризується позитивно,  має на своєму утриманні дитину віком 16 років.

6

З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину,  даних про особу винного,  стан його здоров'я,  обставин справи,  суд приходить до висновку про можливість ви­правлення засудженого без відбування покарання,  а тому застосовує до нього  ст.  75 КК Укра­їни.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  військовий суд,  -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину,  передбаченого  ст. 410 ч. 2 КК України,  на підставі якої позбавити його волі на строк 5(п'ять) років.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного по­карання,  якщо він протягом іспитового строку 1(один) рік,  не вчинить нового злочину і вико­нає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до  ст.  76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчою системи про зміну місця про­живання,  роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої сис­теми. Запобіжний захід щодо засудженого - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в закон­ну силу,  залишити без змін.

Речові докази по справі,  при набранні вироком чинності:

-       шляховий лист №01164 від 29.05.2007 року; матеріальну перепустку на вивіз (ввіз)

майна з технічної території №75; інструкцію контролера КГОІ-3 по огляду автомобілів та

техніки; список осіб,  які мають право дозволяти вхід на технічну територію військової час­

тини А-1201 та вивезення (винесення) майна; список особового складу військової частини А-

1201,  який постійно виконує завдання на технічній території; список посадових осіб військо­

вої частини А-1201,  які мають право виписувати заявки на видачу одноразових перепусток на

адміністративно-господарчу і технічну територію; список посадових осіб військової частини

А-1201,  які мають право підписувати заявки на видачу одноразових перепусток на адмініст­

ративно-господарчу територію та підписувати одноразові матеріальні перепустки на вине­

сення (вивіз),  занесення (винесення) речей та майна з адміністративної території; список по­

садових осіб військової частини А-1201,  які мають право входу (виходу) на адміністративно-

господарчу та технічну територію по постійним пропускам; протокол додаткового огляду мі­

сця події від 8.02.2007 року; розписку ОСОБА_1 від 8.02.2007 року; копію посвідчення №337

ОСОБА_17; крановий журнал (реєстраційний №139Ї - зберігати в матеріалах кримі­

нальної справи;

-   вилучені на технічній території військової частини А-1201 з місць розрізання металевих залізничних рейок,  фрагменти від оплавлення металу,  упаковані в паперові пакети (кон­верти),  загальною кількістю 7 пакетів - знищити,  як такі,  що не представляють цінності; книгу реєстрації матеріальних перепусток (форма 219 частина 1,  форма 219 частина 2); документацію чергового КПП-3,  з інструкціями,  списками та схемами до неї в папці; книгу обліку видачі одноразових перепусток військової частини А-1201; блокнот одноразових пе­репусток; книгу транспортних засобів,  що прибувають на технічну територію військової час­тини А-1201; книгу обліку вхідних рапортів та заяв військової частини А-1201; книгу інструктажів контролерів - передати до військової частини А-1201 для використання за при­значенням;

-       книгу прийняття та здавання чергування КПП-1 військової частини А-1201; книгу

прийняття та здавання чергування КПП-2 військової частини А-1201; книгу прийняття та

здавання чергування КПП-3 військової частини А-1201; книгу транспортних засобів,  що при­

бувають на АГТ КПП-2 військової частини А-1201; книгу транспортних засобів,  що прибу­

вають на АГТ військової частини А-1201; книгу інструктажу начальників патрулів; книгу

обліку металобрухту військової частини А-1201 (інв. №146 від 2004 року) та накладні до неї;

7

справу №33 Т.1 (рапорти військової частини А-1201); справа №33 Т.2 (рапорти військової частини А-1201); справу №4 Т.1 (накази командира військової частини А-1201); справу №4 Т.2 (накази командира військової частини А-1201) розпочата 20.03.2007 року; журнал вихідних документів (інв. № 720 від 22.07.2005 року); журнал вихідних документів (інв. №1965 від 28.09.2006 року); журнал вхідних документів (інв. №11 від 2004 року); журнал вихідних документів (інв. №198 84 від 2006 року) - використовувати у військовій частині за призначенням;

- вилучені 29.05.2007 року 10 320 кг металобрухту,  у вигляді залізничних рейок,  еле­менту залізничного стрілочного переводу,  металевого автомобільного ящика,  а також інших залізничних кріплень рейок (болтів,  гайок,  металевих накладок) тощо та дерев'яні ящики з під боєприпасів (5-х категорії поламані,  без кришок) у загальній кількості 33 шт. - передати до військової частини А-1201 для використання за призначенням.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Централь­ного регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.