ВИРОК №7

Іменем                                    України

25 березня 2008 року                                                                                                       м.  Лубни

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні,  в розташуванні військової частини А-2975,  у складі: головуючого підполковника юстиції НО-ВІКОВА О.М. ,  при секретарі ЧОРНОУС Л.Г.,  з участю державного обвинувача,  заступника військового прокурора Полтавського гарнізону майора юстиції ХОПТЮКА B.C.,  потерпілої ОСОБА_2 ,  розглянув кримінальну справу про обвинувачення прапорщика військової частини А-2975

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.

Лубни,  Полтавської області,  українця,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  маючого на своєму утриманні двох дітей віком 4 та 7 років,  раніше не судимого,  на військовій службі з грудня 1993 року,  проживаючого за адресою: Полтавська об­ласть,  м.  Лубни, АДРЕСА_1

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 2 КК України. Судовим слідством військовий суд гарнізону,  -

встановив:

13 грудня 2007 року,  близько 8-ї години 30-ти хвилин,  ОСОБА_1,  керуючи авто­мобілем ВАЗ 2107,  державний номер НОМЕР_1,  який належить його батьку,  громадянину ОСОБА_3,  порушив правила безпеки дорожнього руху.

Так,  рухаючись на вказаному автомобілі по автодорозі в с.  Засулля,  Лубенського райо­ну,  Полтавської області в напрямку траси Київ - Харків,  біля мосту через річку Сула,  зі шви­дкістю близько 50 км/год.,  ОСОБА_1,  порушуючи вимоги п.п. 12.1,  31.4.5 «г» "Правил дорожнього руху"(

Постанова KM України №1306 від 10 жовтня 2001 року),  під час вибору швидкості,  не врахував належним чином дорожню обстановку,  стан транспортного засобу,  допустив експлуатацію автомобіля ВАЗ 2107 з встановленими на задній вісі шинами різних моделей з різними малюнками протектору. Не вживши будь-яких заходів для зменшення швидкості транспортного засобу ОСОБА_1 не справився з керуванням,  і,  в результаті за­носу,  допустив зіткнення правим боком автомобіля з автомобілем «Москвич 412»,  державний номер НОМЕР_2,  під керуванням громадянина ОСОБА_4,  який рухався по зустрічній смузі руху в напрямку м.  Лубни.

В результаті зіткнення пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження,  небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді тупої сполучної травми грудної клітки,  тазу,  кінцівок з численними переломами кісток скелету,  що супроводжувалась важким травматичним шоком з тяжкими проявами ДВЗ синдрому (синдром дисемінованого внутрішньо судинного звертання крові).

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ре­анімаційному відділенні Лубенської центральної міської лікарні.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю,  всудовому засіданні дав покази,  які відповідають викладеному вище,  і пояснив,  що

2

13 грудня 2007 року,  близько 8-ї години 30 хвилин,  після шикування в частині,  він разом зі своїм співслужбовцем ОСОБА_2,  з дозволу командира,  виїхали до меблевого магазину. На дорогзі була ожеледиця. Рухаючись на автомобілі ВАЗ-2107,  по дорозі в с Засулля,  Лубенського району,  одразу за мостом,  через річку Сула,  його автомобіль почало заносити,  він втратив керування,  і автомобіль винесло на зустрічну смугу правим боком.  В цей момент по зутрічній смузі рухався автомобіль Москвич-412. Все відбулося дуже швидко,  він відчув удар у правий бік свого автомобіля,  від якого опинився на задньому сидінні автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди його співслужбовець ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження,  в зв'язку з якими був одразу госпіталізований,  але через тиждень помер в лікарні.

Підсудний також показав,  що за день до скоєного він замінив заднє колесо свого автомобіля на колесо з іншим протектором.

Потерпіла ОСОБА_2,  мати загиблого ОСОБА_5,  в судовому засіданні показала,  що вона працює у військовій частині А-2975,  де служив її син ОСОБА_2. Близько 10-ї години 13 грудня 2007 року,  заступник командра з технічнохї частини повідомив їй,  що її син потрапив у дорожньо-транспортну аварію. Вона одразу ж поїхала до реанімаційного відділення Лубенської міської лікарні,  де спілкувалася з ним,  він був у свідомості. Через кілька днів ОСОБА_2 стало гірше,  він втратив свідомість,  а ІНФОРМАЦІЯ_1 року їй повідомили,  що її син,  ОСОБА_2,  помер в реанімаційному відділенні.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав,  що 13 грудня 2007 року,  близько 8-ї години 30 хвилин,  він рухався на автомобілі «Москвич-412» із с Засулля в м.  Лубни. На відстані близько 200-т метрів до мосту через річку Сула,  він побачив,  що до нього на зустріч рухається автомобіль ВАЗ-2107,  д.н. НОМЕР_1. Несподівано цей автомобіль стало заносити на зустрічну смугу. Він ,  ОСОБА_4,  почав гальмувати,  і фактично зупинив автомобіль на обочині. Однак,  в зв'язку зі слизькою дорогою,  автомобіль ВАЗ продовжувало сунути правим боком по його смузі руху,  і в результаті вілдбулося зіткнення з його автомобілем.

Свідок далі пояснив,  що в результаті дорожньо-транспотної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ отримав тілесні ушкодження і його забрали на автомобілі «швидкої допомоги».

Як видно з протоколу медичного огляду № 290 від 13.12.2007 року у ОСОБА_1 станом на 12-ту годину в стані алкогольного сп'янінні не перебував.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 360-Д від 28.01.2008 року,  громадянину ОСОБА_2 спричинені такі тілесні ушкодження: переломи ребер справа :2,  4,  5,  6 по білягрудинній лінії та 6-10 по біляхребетній лінії з крововиливами в м'які тканини в місцях переломів,  масивний крововилив в тазову клітковину та м'язи тазу справа,  перелом правої сідничної кістки,  крововилив в шкіру та м'які тканини лівої гомілки по передній поверхні в середній третині,  крововилив в шкіру та м'які тканини правої гомілки з розчавленням м'яких тканин в середній третині гомілки,  косо-поперечний перелом правої малогомілкової кістки на висоті 22 см від підошвеної поверхні і поперечний перелом правої малогомілкової кістки на висоті 32 см від підошвеної поверхні,  уламковий перелом правої великогомілкової кістки,  крововилив в шкіру та м'які тканини правого стегна в середній третині по зовнішній поверхні,  поперечний перелом правого стегна з уламком по зовнішній поверхні,  крововилив в шкіру та м'які тканини правого передпліччя в середній третині по зовнішній поверхні та поперечний перелом ліктьової та променевої кістки справа в середній третині,  забита рана лівої гомілки,  числені садна та синці голови,  тулуба,  кінцівок. Дана травма супроводжувалась важким травматичним шоком з тяжкими проявами ДВЗ синдрому,  ушкодження носять характер при життєвості і утворились від дії тупих предметів або при ударі об такі,  можливо при дорожньо-транспортній пригоді при вказаних в постанові обставинах та в указаний строк,  13 грудня 2007 року,  і,  відносно до живої особи,  відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

3

Причиною смерті гр. ОСОБА_2 явилась тупа сполучна травма грудної клітки,  тазу,  кінцівок з численними переломами кісток скелету,  що супроводжувалась важким травматичним шоком з тяжкими проявами ДВЗ синдрому (синдром дисемінованого внутрішньо судинного звертання крові).

За висновком судово-автотехнічної експертизи № 11 від 22.02.2008 року в дорожній ситуації,  яка склалася,  водій автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_1,  повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.1, 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість у водія автомобіля ВАЗ 2107ОСОБА_1,  запобігти заносу автомобіля з виїздом на зустрічну смугу руху і зіткненню з автомобілем «Москвич 412» визначалася виконанням ним вимог вказаних пунктів Правил дорожнього рцуху,  для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.1,  31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України і знаходилися з технічної точки зору,  в причинному зв'язку з винекненням обставин даної пригоди і її наслідками.

Оцінивши всі приведені докази в сукупності,  суд приходить до висновку,  що вчинене ОСОБА_1 перебуває у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди - смертю гр. ОСОБА_2

Таким чином,  в судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1,  керуючи транспо­ртним засобом,  порушив правила безпеки дорожнього руху,  та експлуатації транспортного засобу,  що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2

Вчинене ним суд кваліфікує по  ст.  286 ч. 2 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання,  суд враховує,  що він до кри­мінальної відповідальності притягується вперше,  командуванням по службі характеризується позитивно,  щиро розкаявся у вчиненому,  має на своєму утриманні двох малолітніх дітей та відшкодував заподіяні злочином збитки. Останні три обставини суд визнає такими,  що пом'якшують його покарання.

З урахуванням тяжкості злочину,  вчиненого ОСОБА_1,  даних про його особу,  обставин,  що пом'якшують покарання підсудного,  а також того,  що потерпіла ОСОБА_2 просить не позбавляти волі підсудного,  який відшкодував їй всі моральні та матеріальні збитки,  суд вважає,  що виправлення його може бути досягнуто без відбування покарання,  а тому застосовує до ОСОБА_1  ст.  75 КК України.

Приймаючи до уваги обставини вчинення підсудним дорожньо-транспортної пригоди,  їх суспільну небезпеку,  суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323, 324,  КПК України,  військовий суд,  -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 2 КК України,  на підставі якої,  позбавити його волі на строк 4 (чотири) роки з по­збавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до  ст.  75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі,  якщо він протягом іспитового строку,  1 (один) рік та 6 (шість) місяців,  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до  ст.  76 КК України,  покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили,  обрати запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд.

4

Речовий доказ по справі,  автомобіль ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_1,  при на­бранні вироком чинності,  передати власнику.

Судові витрати по справі за проведення судової авто-технічної експертизи в розмірі 1407 грн. 60 коп. покласти на засудженого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз 1407 грн. 60 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Централь­ного регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.