№ 3-10-2009

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ       УК Р А ї Н И

13 лютого 2009 року                                                                                                    м.  Ужгород

Заступник голови військового місцевого суду Ужгородського гарнізону підполковник юсти­ції Дацків В.В.,  при секретарі Дем"янюк О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог  ст.  212-2 п. 6 КУпАП старшого техніка відділення Військової інспекції безпеки дорожнього руху Ужгородського зонального відділу Вій­ськової служби правопорядку прапорщика

ОСОБА_1,  який наро­дився ІНФОРМАЦІЯ_1року в с Лавки Мукачів­ського району Закарпатської області,  українця,  одруженого,  з середньо-спеціальною освітою,  на військовій службі - з грудня 1991 року,

встановив:

5 лютого 2009 року,  у порядку компетенції,  визначеної  ст.  ст.  5,  37 Закону України «Про державну таємницю»,  до Сектору охорони державної таємниці Управління СБ України в Закар­патській області з 4-го відділу відділу Управління ВКР СБУ у Західному регіоні надійшло офіцій­не інформування (№ 72/4/2-158 від 04.02.2009 року) про факт порушення вимог законодавства України та відомчих нормативно-правових документів,  які регламентують порядок приватних виїздів за кордон для громадян України,  котрим оформлено допуск до державної таємниці.

Зокрема поінформовано,  що прапорщик Ужгородського зонального відділу Військової слу­жби правопорядку (далі - УЗВ ВСП) ОСОБА_1 у 2008 році,  без належного погодження з ке­рівництвом ВСП (порядок визначено "Порядком організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади,  органах місцевого самоврядування,  на підприємствах,  в установах і ор­ганізаціях",  затвердженого Постановою KM України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12),  виїжджав у приватну поїздку за межі України,  а саме -ум.  Москву,  РФ.

У ході організованої,  згідно  ст.  ст.  37,  39 Закону України «Про державну таємницю» перевірки,  встановлено наступне:

стосовно категорії громадян України,  яким надано допуск до державної таємниці,  діють ок­ремі обмеження та зобов'язання,  визначені  ст.  ст.  28,  29 Закону України «Про державну таємницю»;

на посаду  ст.  техніка УЗВ ВСП прапорщик ОСОБА_1 призначений наказом начальни­ка Західного територіального управління ВСП від 29 жовтня 2008 року № 14-пм;

-   відповідно до характеру служби та згідно з попередньо погодженою з СБ України номенк­

латурою посад співробітників УЗВ ВСП,  наказом начальника цього ж відділу від 15 червня 2006

року № 91 пр-ку ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою 3;

- перед отриманням допуску до державної таємниці ОСОБА_1 свідомо підписав передба­

чене  ст.  22 Закону України "Про державну таємницю" письмове зобов'язання щодо збереження

2

державної таємниці,  яка йому буде довірена,  зобов'язавшись також дотримуватись вимог порядку виїзду за межі України. Останнє,  документально засвідчує факт ознайомлення пр-ка ОСОБА_1 із законодавчими актами України,  які регламентують правила виїзду секретоносіїв за кордон.

Як встановлено,  за родом служби в правоохоронному органі,  ОСОБА_1 обізнаний та працює з інформацією,  яка має обмеження доступу та потребує охорони з боку держави.

Однак,  у супереч вимог  ст.  ст.  22,  28 Закону України «Про державну таємницю»,  п.п.119,  651-653 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади,  органах місцевого самоврядування,  на підприємствах,  в установах і організаціях",  затвердженого постановою KM України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12,  без відповідного письмового пого­дження з начальником військового органу,  як це передбачено "Тимчасовою інструкцією про поря­док виїзду за кордон військовослужбовців ЗС України...",  затвердженою наказом МО України від 19.08.1993р.,  ОСОБА_1 здійснив виїзд у приватних справах за межі України,  що задокумен­товано,  у т.ч. поясненнями посадових осіб УЗВ ВСП - начальником вказаного відділу та началь­ником секретної частини ВСП та аналізом записів у журналі "Обліку виїздів за кордон військовос­лужбовців УЗВ ВСП,  яким надано допуск до державної таємниці (записи про подання ОСОБА_1 рапортів для виїзду за межі України за вищевказаний період - відсутні).

У зв'язку з викладеним,  10 лютого 2009 року співробітником УСБУ в Закарпатській області підполковником Корольчуком СІ. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушен­ня останнім вимог п. 6  ст.  212-2 КупАП,  як "невжиття заходів щодо забезпечення охорони держа­вної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці".

У своєму поясненні пр-к ОСОБА_1 про обставини скоєння ним правопорушення дав пояснення,  які аналогічні викладеному вище,  доповнивши,  що у м.  Москву він виїжджав у зв"язку з хворобою брата.

Дані пояснення правопорушника повністю узгоджуються з сукупністю інших досліджених в суді доказів,  які викладені в описовій частині постанови.

Оскільки в порушення наведених вище вимог законодавства та всупереч своїх функціона­льних обов'язків старший технік УЗВ ВСП прапорщик ОСОБА_1 у 2008 році,  без належного погодження з начальником ВСП,  виїжджав у приватну поїздку за межі України -ум.  Москва,  тим самим вчинив адміністративне правопорушення,  яке суд кваліфікує за п. 6  ст.  212-2 КУпАП,  тоб­то невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороню державної таємниці.

З урахуванням того,  що факт порушення пр-к ОСОБА_1 свідомо приховував та часу вияв­лення ознак адмінправопорушення слід вважати дату надходження до СОДТ Управління СБУ ма­теріалів офіційного інформування з 4-го відділу відділу Управління ВКР СБУ у Західному регіоні,  тобто з часу виявлення та документування фактів порушення - 5 лютого 2009 року.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності,  суд враховує,  що він до адміністративної відповідальності притягується уперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  по службі характеризується виключно позитивно,  у вчиненому щиро розкаявся,  важкі матеріальні умови - на утриманні має троє неповнолітніх дітей та дружину-інваліда.

Тому,  з урахуванням конкретних обставин справи та даних про особу правопорушника,  суд вважає за доцільне замість накладення адміністративного стягнення,  у відповідності до ч.3  ст.  15 КУпАП матеріали про адміністративне правопорушення передати начальнику УЗВ ВСП для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  15,  283,  284 КУпАП,  військовий місцевий суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного право­порушення,  передбаченого п. 6  ст.  212-2 КУпАП.

3

Згідно ч.3  ст.  15 КУпАП справу провадженням закрити,  замість накладення стягнення ма­теріали про правопорушення передати начальнику Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку для вирішення питання про притягнення винного до дисциплінарної відпо­відальності.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає,  але може бути опротестована прокуро­ром протягом 10 днів з наступного дня після її оголошення у військовий місцевий суд Ужгородсь­кого гарнізону.