3-5-2008

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

3 жовтня 2008 року                                                                                                      м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі Лакатош Г.К.,

за участю старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог  ст.  1 ч. 2 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією" командира 3-ї роти військової частини А0822 капітана

ОСОБА_1,  який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Новопокрівське Саратов­ської області,  РФ,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  не одруженого,  на військовій служ­бі з липня 1996 року та на займаній посаді - з черв­ня 2008 року,

встановив:

Капітан ОСОБА_1 наказом командуючого 13 АК від 15 червня 2008 року № 62 призначе­ний на посаду командира 3-ї танкової роти військової частини А0822.

Всупереч вимогам  ст.  ст.  11,  59, 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України,  які зо­бов'язують показувати приклад дисциплінованості,  неухильного виконання законів,  наказів і роз­поряджень командирів (начальників),  а також в порушення вимог  ст.  8 ч. 1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",  згідно якого використання військовослужбовців для виконання завдань,  не пов"язаних з військовою службою,  не допускаєть­ся,  к-н ОСОБА_1 в період з 7 по 20 вересня 2008 року,  використовуючи своє службове становище,  у службовий час,  всупереч інтересам служби,  близько чотирьох днів,  по 2-3 години кожного дня залучав підлеглого військовослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_2 для виконання гос­подарських та ремонтних робіт у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1,  яку отримав для проживання,  при цьому вказаний військовослужбовець виконувати обов'язки по службі можливо­сті не мав.

У зв'язку з вище викладеним 1 жовтня 2008 року старшим помічником військового проку­рора Ужгородського гарнізону прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях ознак злочину,  передбаченого  ст.  423 ч. 1 КК України та 2 жовтня поточного року військовим прокурором того ж гарнізону складено протокол про порушення капітаном ОСОБА_1 вимог  ст.  1 ч. 2 п."а" Закону України "Про боротьбу з коруп­цією".

2

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув у зв'язку з сімейними обставинами,  надавши суду письмову заяву,  у якій вказав,  що повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого пра­вопорушення та просить суд розглянути справу без його участі. Крім цього останній у своєму по­ясненні від 30 вересня 2008 року та у протоколі про порушення Закону України „Про боротьбу з корупцією" про обставини скоєння ним правопорушення дав пояснення,  які аналогічні викладе­ному вище,  при цьому уточнив,  що солдат ОСОБА_2 прибирав у кімнаті гуртожитку,  виносив сміття,  зачищав віконні рами від старої фарби та шпаклював віконні рами.

Дані пояснення правопорушника повністю узгоджуються з сукупністю інших досліджених в суді доказів,  зокрема із досліджених у судовому засіданні показань свідків: солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  які також дали аналогічні показання,  як викладено вище.

Оскільки капітан ОСОБА_1,  являючись командиром танкової роти військової частини,  тобто у відповідності до  ст.  2 ч. 1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" - особою,  яка уповноважена на виконання функцій держави,  в період з 7 по 20 вересня 2008 року,  використовуючи своє службове становище,  у службовий час,  всупереч інтересам служ­би,  близько чотирьох днів,  по 2-3 години кожного дня залучав підлеглого військовослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_2 для виконання господарських та ремонтних робіт у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1,  яку отримав для проживання,  чим отримав матеріальні бла­га без витрат ним своєї праці,  зазначені дії ОСОБА_1 військовий суд кваліфікує як корупційне пра­вопорушення,  передбачене  ст.  1 ч. 2 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією".

При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує,  що він до адмініс­тративної відповідальності притягується уперше,  раніше ні в чому вартому осуду помічений не був,  у вчиненому щиро розкаявся,  по службі характеризується виключно позитивно,  тому вважає за можливе призначити йому це стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі,  передбаче­ному санкцією ч. 1  ст.  7 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  283,  284 КУпАП,   ст.  1 ч. 2 п."а" та  ст.  7 ч.1 Зако­ну України "Про боротьбу з корупцією",  військовий місцевий суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні корупційного правопору­шення,  передбаченого  ст.  1 ч. 2 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією",  на підставі якої у відповідності до  ст.  7 ч. 1 цього ж Закону накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  що складає 425 (чо­тириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.

Згідно  ст.  307 ч. 1 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії дійсної постанови.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає,  але може бути опротестована прокуро­ром у військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону.