1-15-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                                                                                                   м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Каменевій Є.Ф.,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Ужгородського гарнізону полковни­ка юстиції Демківа О.Р.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військово­го суду кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини А1662 старшого прапорщика

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у смт.  Ємільчино Житомирської області,  українця,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  маючого на утриманні одну малолітню дитину,  на військовій службі з червня 1994 року,  у тому числі на військовій службі за контрактом - з липня 1995 року та на займаній посаді - техніка ро­ти,  з листопада 2003 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК України,  Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2007 року близько в 14.30 год. старший прапорщик ОСОБА_1 ,  в порушення вимог п.п. 2.9,  31.4.1 "в" Правил дорожнього руху України (далі - ПДРУ) усвідомлюючи,  що у автомобілі ВАЗ-2102 р.з. НОМЕР_1,  який йому належить на праві приватної власності та яким він керував,  була технічно-несправна гальмівна система,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  виїхав із с.  Геча у с.  Бодалово Берегівського району Закарпатської області.

Приблизно в 15 год. того ж дня підсудний,  будучи особою,  яка керує транспортним засо­бом,  рухаючись на вказаному автомобілі у межах населеного пункту - с Бодалово по вул.  Мар-тирок,  порушуючи вимоги п.п. 12.1,  12.3 ПДРУ,  не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху,  не враховував дорожню обстановку,  не забезпечив можливість постійно конт­ролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним,  не передбачаючи можливості настання сус­пільно-небезпечних наслідків,  хоча повинен був і міг їх передбачити,  перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті та,  рухаючись зі швидкістю близько 75 км/год.,  виїхав на зустрічну смугу руху,  де скоїв наїзд на пішохода - громадянку ОСОБА_2,  спричинивши їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК України,  визнав повністю та показав,  що 26 лютого 2007 року у м.  Берегово він разом із знайомими випили по одній пляшці пива та по сто грам горілки. Після того,  взявши у салон свого автомобіля пасажирів ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

2

поїхали у с.  Бадалово. Коли він їхав по центральній вулиці с.  Бадалово,  швидкість руху його ав­томобіля була близько 70 км/год. Перед перехрестям біля церкви,  повертаючи у ліву сторону,  він (підсудний) виїхав на зустрічну смугу руху і у це час за 30-40 м.  побачив,  що по середині до­роги переходить літня жінка ближче до лівого узбіччя. Для того,  щоб уникнути лобового зітк­нення,  він почав повертати праворуч та гальмувати. Однак лівою стороною автомобіля скоїв на­їзд на жінку,  яка після удару впала в сторону лівого узбіччя та його автомобіль через декілька метрів зупинився. Заявляє,  що знав про те,  що у його автомобілі погані гальма задніх коліс та через це,  що він не розрахував швидкість,  не встиг вчасно загальмувати.

Окрім того,  що ОСОБА_1  повністю визнав себе винним в пред'явленому йому обвину­ваченні у скоєні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК України,  його вина також доводиться сукупністю зібраних по справі об'єктивних доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 (віком 70 років) у судове засідання не прибула у зв'язку з хворо­бою,  про що подала до суду письмову заяву,  у якій вказала,  що показання,  дані нею на досудо-вому слідстві,  вона підтримує повністю,  просить справу розглянути без її участі і дане клопо­тання потерпілої за згодою учасників процесу судом була задоволене.

Виходячи із вищевикладеного,  судом було оголошено показання потерпілої,  дані нею на досудовому слідстві,  з яких слідує,  що 26 лютого 2007 року,  близько 15 години вона с.  Бодалово йшла по правій стороні дороги. Щоб попасти додому,  вона стала переходила дорогу навпроти будинку № 71 по вул.  Мартирок. Коли вона була вже на середині дороги ближче до лівої части­ни то почула,  що зі сторони с.  Грабарово їде автомобіль і раптово відчула сильний поштовх у ліву зовнішню частину стегна,  від чого відчула біль,  її розвернуло лівим боком вперед і вона впала. Тоді вона побачила легковий автомобіль жовтого кольору,  який ще продовжував рух та гальмував. З машини вийшли два чоловіки у камуфляжній формі,  підійшли до неї,  допомогли підвестись та довели до лавки. Сусіди посадили її до автомобіля ОСОБА_4,  який відвіз її додому. Вдома у неї посилився біль у лівій нозі і вона не могла на неї стати. Викликавши "Швидку допомогу",  вона була доставлена до Берегівської ЦРЛ,  де їй повідомили,  що у неї пе­релом тазу.

Свідки ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5  - пасажири автомобіля ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_1,  кожен окремо,  дали аналогічні показання,  як викладено вище,  при цьому кожний з них доповнив,  що проїжджаючи по с Бодалово,  вони робили ОСОБА_1  зауваження,  щоб їхав повільніше,  однак останній їх не слухав.

Згідно висновку технічної експертизи № 97 від 19.03.07 р. - на момент огляду гальмівна система автомобіля марки ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_1 була у технічно-несправному стані,  система рульового керування та ходова частина автомобіля ВАЗ-2102 знаходились у технічно-справному стані. Знос гальмівних накладок задніх гальмівних колодок утворився не раптово,  а в результаті довгострокової експлуатації автомобіля і тому водій даного автомобіля мав можливість виявити дану несправність перед виїздом,  тобто дана несправність виникла до ДТП.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 100 від 20.03.2007 року - у даній дорожній ситуації з метою забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1  повинен був діяти згідно пунктів 2.9 "а",  12.1,  12.3,  31.4.1 "в" ПДРУ. Рухаючись зі швидкістю 72...78 км/год. водій автомобіля ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_1 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода гр-ки ОСОБА_2 шляхом застосування своєчасного гальмування,  виходячи з дов­жини сліду юзу,  залишеного колесами автомобіля на проїзжій частині,  його швидкість на почат­ку гальмування становила 72....78 км/год. Оскільки ДТП мало місце на горизонтальній сухій,  покритій асфальтом ділянці дороги,  у світлу пору доби,  та допустима швидкість руху на даній ділянці шляху становить до 60 км/год.,  з технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії во­дія автомобіля марки ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_1 гр-на ОСОБА_1 ,  який перевищив швидкість руху для населеного пункту.

3

Згідно висновку судово-медичного експерта № 90 від 20 березня 2007 року встановлено,  що у гр-ки ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому верхньої гілки сідничної та нижньої гілки лобкової кістки без зміщення,  пошкодження внутрішньої головки великогомілкової кістки справа,  які слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середньо­го ступеня тяжкості.

Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 26 лютого 2007 року - у підсудного станом на 17 год. 10 хв. того ж дня встановле­но стан алкогольного сп'яніння.

Оскільки  ст.  пр-к ОСОБА_1  26 лютого 2007 року під час керування технічно-несправним автомобілем марки ВАЗ-2102 реєстраційний номер НОМЕР_1,  рухаючись зі швидкі­стю 75 км/год. на ділянці дороги у с.  Бодалово Берегівського р-ну Закарпатської обл.,  порушив вимоги п.п. 2.9 "а",  5.45,  12.1,  12.3,  12.4,  31.4.1 "в" Правил дорожнього руху України,  не перед­бачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків,  хоча повинен був і міг їх пе­редбачити,  вчинив наїзд на пішохода гр-ку ОСОБА_2,  спричинивши їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості,  суд вчинене підсудним кваліфікує за ч. 1  ст.  286 КК України,  як порушення правил безпеки дорожнього руху особою,  яка керує транспортним засобом,  що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При обранні підсудному виду та міри покарання суд враховує те,  що ОСОБА_1  даний злочин скоїв перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з цим,  суд приймає до уваги чистосердечие розкаяння ОСОБА_1  у вчиненому,  що по місцю проходження військової служби він характеризується з позитивної сторони,  до кримінальної відповідальності притягується уперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  злочин вчинив із необережності,  добровільно відшкодував заподіяні збитки як потерпі­лій,  так і за її лікування у медичному закладі,  на утриманні має малолітню дитину,  а також те,  що потерпіла ОСОБА_2 до нього претензій не має і просить суворо його не карати.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд знаходить можливим від­носно ОСОБА_1  перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного у санкції ч. 1  ст.  286 КК України,  застосувавши до нього  ст.  ст.  69 та 58 того ж Кодексу,  призна­чивши покарання у виді службового обмеження.

Крім цього,  незважаючи на те,  що ОСОБА_1  даний злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння,  суд приймає до уваги те,  що злочин він скоїв з необережності,  грубих порушень ви­мог Правил дорожнього руху України у його діях не було,  від його дій тяжких наслідків не на­ступило та враховуючи вищевикладені пом'ягшуючі його вину обставини,  суд вважає за доціль­не не позбавляти підсудного права на керування транспортними засобами.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  330,  331 КПК України,  військовий місцевий суд

З АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  286 КК України,  на підставі якої,  із застосуванням  ст.  ст.  69 і 58 того ж Кодексу,  при­значити йому покарання у виді службового обмеження строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави протягом при­значеного строку 10 (десяти) процентів,  без позбавлення права керувати транспортними засоба­ми.

Запобіжний захід відносно засудженого - підписку про невиїзд,  до набрання вироком за­конної сили,  залишити без зміни.

Судові витрати по кримінальній справі - за проведення технічної та автотехнічної експе­ртиз у сумі по 376 (триста сімдесят шість) грн. 05 коп. кожна - стягнути із ОСОБА_1  у ко­ристь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (Отримувач платежу - НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області,  Код ЄДРПОУ 25575144,  Банк - УДК в Закарпатській обл.,  МФО 812016,  р/р 35224002000411 "Плата за виконання експертизи").

4

Речовий доказ по справі - автомобіль марки ВАЗ-2102 р.н. НОМЕР_1,  який знаходиться на майданчику затриманих транспортних засобів Берегівського РВ УМВС України в Закарпат­ській області (а.с. 62),  до набрання вироком законної сили,  передати ОСОБА_1

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіо­ну через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його про­голошення.