1-13-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року                                                                                                          м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Козачука М. В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні су­ду кримінальну справу відносно начальника медичної служби військової частини Т0300 старшо­го лейтенанта медичної служби

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Кра-силів Хмельницької області,  українця,  з вищою освітою,  одруженого,  маючого на утриманні од­ну малолітню дитину,  раніше не судимого,  на військовій службі з серпня 2002 року,  у т.ч. на займаній посаді з липня 2005 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  ст.  410 ч. 2,  366 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

З 29 липня 2005 року згідно наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 59 на посаді начальника медичної служби військової частини Т0300 проходить військову службу старший лейтенант м/с ОСОБА_1

Під час виконання службових обов'язків,  тобто будучи військовою службовою особою,  ОСОБА_1 згідно  ст.  19 Конституції України зобов'язаний був діяти лише в межах повно­важень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України,  а саме: відповідно до ви­мог  ст.  ст.  3, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 ве­ресня 1999 року,  ОСОБА_1 зобов'язаний використовувати закріплене за військовою час­тиною майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.  У спеціальному порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України зобов'язаний був зберігати,  використовувати та пере­давати військове майно.

У відповідності до п. 3.1.9,  п. 3.2.17 "Положення про військове (корабельне) господарст­во Збройних Сил України" та функціональних обов'язків начальника медичної служби,  затверд­женого командиром в/ч Т0300 22.12.2005 року,  ОСОБА_1,  як начальник медичної служби військової частини повинен знати вимоги чинного законодавства України,  наказів,  положень,  на­станов,  інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (кора­бельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності,  організовувати та кон-

 

2

тролювати ведення обліку,  правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних за­собів усіх видів у підпорядкованій службі,  здійснювати постійний контроль за правильним,  ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів,  вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням) тощо.

Однак,  у порушення своїх службових обов'язків за посадою підсудний,  будучи військовою службовою особою,  яка постійно обіймає у військовій частині посаду,  пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків щодо дотримання порядку обліку,  зберігання,  використання та списання медичних препаратів,  став на злочинний шлях і в листопаді-грудні 2005 року зловживаючи службовим становищем заволодів чужим майном - серцево-судинними та протигрибковими медичними препаратами.

Так,  22 листопада 2005 року  ст.  л-т м/с ОСОБА_1,  маючи на меті отримати на в/ч Т0300 протизапальні та противірусні медичні препарати,  звернувся до завідуючого аптеки № 3 м.  Ужгорода гр-на ОСОБА_2 з проханням відпустити на військову частину медичні препарати на загальну суму 2000 грн.,  на що останній погодився.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу медич­них препаратів № 22 від 22 листопада 2005 року,  в аптеці № 3 було оформлено накладну № 59 від 22 листопада 2005 року щодо видачі з вказаної аптеки на в/ч Т0300 протизапальних та про­тивірусних медичних препаратів на вказану суму.

Після цього,  25 листопада 2005 року ОСОБА_1 на підставі вказаної накладної,  оформив у фінансово-економічній службі в/ч Т0300 на себе довіреність серії ЯКС № 626642 на отримання медикаментів із аптеки № 3 м.  Ужгорода на суму 2000 грн.

У послідуючому,  в один із днів кінця листопада - початку грудня 2005 року,  прибувши до завідуючого аптеки № 3 підсудний,  маючи на меті привласнити серцево-судинні та протиг­рибкові медичні препарати,  попросив його ОСОБА_2 оформити за тим же № 59 від 22 листо­пада 2005 року ще одну накладну,  про нібито видачу на військову частину Т0300 профілактично-медичного препарату "Арбідол" на суму 2000 грн.,  а реально видати йому серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил",  "Предуктал",  "Детралекс",  "Магне В-6",  "Тераф-лекс") на вказану суму. Своє прохання ОСОБА_1 пояснив тим,  що по обліку частини йому не­обхідно відчитатись за витрачання коштів на придбання медикаментів,  але оскільки по накладній № 59 від 22 листопада 2005 року,  необхідно обліковувати та списувати значну кількість ліків,  то в новій накладній необхідно вказати про видачу та отримання лише одного медичного препарату "Арбідол" на таку ж суму,  який швидше можна провести та списати з обліку,  так як у частині проводились профілактичні заходи щодо запобігання інфекційним захворюванням серед особо­вого складу.

ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_1,  оформив іншу накладну № 59/12 від 22 листопада 2005 року на видачу військовій частині нібито препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на загальну суму 2000 грн. та передав підсудному необхідні серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати на суму вартості "Арбідолу". (відносно завідуючого аптеки № 3 м.  Ужгорода гр-на ОСОБА_2 органами досудового слідства відмовлено в пору­шенні кримінальної справи за ознаками вчинення злочинів,  передбачених  ст.  ст.  364 ч.1 та 366 ч.1 КК України,  на підставі  ст. 6 ч.1 п.2 КПК України).

Використавши правомочність щодо отримання та доставки медичних препаратів до в/ч Т0300  ст.  л-т м/с ОСОБА_1,  в один із днів кінця листопада - початку грудня 2005 року,  будучи військовою службовою особою,  діючи з корисливих мотивів та з метою особистого зба­гачення,  всупереч інтересів служби,  зловживаючи своїм службовим становищем на власну ко­ристь,  усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій,  передбачаючи їх суспільно не­безпечні наслідки та бажаючи їх настання,  отримане ним в аптеці № 3 інше військове майно -серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил",  "Предуктал",  "Детралекс",  "Магне В-6",  "Терафлекс") на суму 2000 грн. до в/ч Т 0300 не доставив,  звернув їх на свою ко­ристь (привласнив) та використав на власний розсуд - доставив додому та в послідуючому вико­ристав для власного лікування,  чим державі заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму.

 

3

Надалі,  з метою приховати свої злочинні діяння,  попередньо внісши до офіційного до­кументу - накладної № 59/12 від 22 листопада 2005 року завідомо неправдиві відомості стосовно отримання ним в аптеці № 3 м.  Ужгорода медичного препарату "Арбідол",  а саме - розписавшись у ній,  ОСОБА_1 подав начальнику аптеки в/ч Т0300 пр-ку ОСОБА_3 вказаний підроблений документ про отримання нібито ним на військову частину з аптеки № 3 медичного препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на загальну суму 2000 грн. та попросив останню провести вказану накладну і медичний препарат по прибутковим документам аптеки та подати ці відомості до фінансово-економічної служби в/ч Т0300,  що остання і зробила.

6 грудня 2005 року  ст.  л-т м/с ОСОБА_1 надав вказівку своїй підлеглій пр-ку ОСОБА_3 видати йому з аптеки в/ч Т0300,  не оформлюючи це по видатковим (розхідним) документам,  медичний препарат "Амізон" у кількості 80 упаковок,  а також медичний препарат "Арбідол" у кількості 15 упаковок та вітамін "С" у кількості 95 упаковок. Після цього підсудний оформив офіційний документ - роздавальну відомість № 8 на видачу військовослужбовцям в/ч Т0300 противірусних медичних препаратів та видав військовослужбовцям частини отримані ним перед цим від ОСОБА_3 медичні препарати "Амізон" у кількості 80 упаковок,  "Арбідол" у кількості 15 упаковок та вітамін "С" у кількості 95 упаковок,  про що військовослужбовці розпи­сались у відомості.

Після видачі медичних препаратів ОСОБА_1 особисто вніс до роздавальної відомості № 8 від 6 грудня 2005 року завідомо неправдивий запис про нібито видачу ним військовослужбовцям медичного препарату "Арбідол" та вітаміну "С" у кількості 95 упаковок кожного та на підставі вказаної відомості надав вказівку ОСОБА_3 списати з обліку пре­парат "Арбідол" та вітамін "С" на зазначену кількість.

Надалі вказану роздавальну відомість підсудний подав до фінансово-економічної служ­би в/ч Т0300,  після чого медичний препарат "Арбідол" на загальну суму 2000 грн. було списано з обліку частини.

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на приховування розкрадання  ст.  л-т м/с ОСОБА_1,  в період лютого - жовтня 2006 року для того,  щоб списати використаний ним медичний препарат "Амізон",  умисно призначав вказаний препарат для лікування 27-ми військовослужбовців,  які перебували на стаціонарному лікуванні в лазареті медичного пункту в/ч Т 0300 та вносив в офіційні документи - їхні історії хвороби,  які в період лютого-жовтня 2005 року проходили стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту частини,  записи про призна­чення препарату для лікування,  його використання та списання на лікування.

Прапорщик ОСОБА_3,  виконуючи розпорядження свого начальника - ОСОБА_1,  у період з 1 березня по 2 жовтня 2006 року оформила накладні: № 6 від 1.03.2006 ро­ку,  № 8 від 31.03.2006 року,  № 14 від 1.05.2006 року,  № 17 від 31.05.2006 року,  № 21 від 30.06.2006 року,  № 26 від 31.07.2006 року,  № 28 від 2.10.2006 року про нібито видачу з аптеки в лазарет медичного пункту в/ч Т0300 для лікування стаціонарних хворих медичного препарату "Амізон",  реально його не видаючи та на підставі вказаних накладних списала препарат "Амізон" у кількості 80 упаковок з обліку медичної та фінансово-економічної служб в/ч Т 0300. (Відносно начальника аптеки медичного пункту в/ч Т0300 прапорщика ОСОБА_3 органами досудо-вого слідства за ознаками вчинення злочинів,  передбачених  ст.  ст.  423 ч.1,  366 ч.1,  396 ч.1 КК Ук­раїни відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі  ст. 6 ч.1 п.2 КПК України).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів,  пе­редбачених  ст.  ст.  410 ч. 2,  366 ч. 1 КК України визнав повністю,  по обставинах справи дав пока­зання,  аналогічні викладеному вище,  та пояснив,  що вказані препарати він ще до замовлення в аптеці вирішив привласнити собі та в послідуючому використати для особистих потреб,  оскільки у нього захворювання: Д-з: ангіоневроз верхніх та нижніх кінцівок та епідермофітія нижніх кін­цівок. З вказаними хворобами він у 2006 році лікувався у військовому шпиталі. До цього часу,  він лікувався самостійно,  так як вичитав у медичній літературі,  як саме правильно і які препарати необхідно використовувати під час курсу лікування. Оскільки у нього в листопаді-грудні 2005 року не було грошових коштів для закупівлі для себе (для особистих цілей) медичних препаратів:

 

4

ламізил,  детралекс,  предуктал,  магне В-6,  терафлекс,  він вирішив вказані медичні препарати при­дбати за рахунок військової частини Т0300,  звернути їх на власну користь,  а в послідуючому ви­користати,  що і зробив у кінці листопада 2005 року. У подальшому він списав у в/ч Т0300 нібито отриманий ним препарат "арбідол" на військовослужбовців частини та зняв його з обліку,  а при­власненими серцево-судинними та протигрибковими препаратами скористався на власний розсуд

-    для власного лікування. Заявив,  що у вчиненому щиро розкаюється.

У подальшому,  оскільки підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінова­них йому злочинах,  державним обвинувачем у судовому засіданні було заявлено клопотання ви­знати недоцільним дослідження усіх доказів,  які підтверджують вину ОСОБА_1 у скоє­ному і яка ніким не оспорюється і обмежитись лише дослідженням документів,  які характеризу­ють особу підсудного та медичних документів про стан здоров'я останнього. З даним клопотання погодився у судовому засіданні і сам підсудний та воно було задоволене судом.  При цьому учас­никам процесу,  у відповідності до вимог  ст.  299 ч.3 КПК України було роз'яснено,  що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки начальник медичної служби в/ч Т0300  ст.  л-т медичної служби ОСОБА_1 вищеописаними діями,  будучи військовою службовою особою,  в один із днів кінця листопада -початку грудня 2005 року,  в порушення вимог  ст.  ст.  З,  4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року,  п. 3.1.9 і п. 3.2.17 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України",  затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 та функціональних обов'язків начальника медичної служби,  затвердженого командиром в/ч Т0300 22.12.2005 року,  діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення,  всупереч інтересів служби,  зловживаючи своїм службовим стано­вищем на власну користь,  усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій,  передбачаю­чи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,  отримане ним в аптеці № 3 м.  Ужго­рода інше військове майно - серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил",  "Предуктал",  "Детралекс",  "Магне В-6",  "Терафлекс") на суму 2000 грн. у в/ч Т 0300 не доставив,  звернув їх на свою користь (привласнив) та використав на власний розсуд - доставив додому та в послідуючому використав для власного лікування,  чим державі заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн.,  чим вчинив привласнення іншого військового майна,  вчинене військо­вою службовою особою із зловживанням службовим становищем,  суд ці дії підсудного кваліфі­кує за  ст.  410 ч.2 КК України,

Оскільки він же,  будучи військовою службовою особою,  з метою приховати свої проти­правні дії в один із днів кінця листопада-початку грудня 2005 року вніс до офіційного документу

-    накладної № 59/12 від 22 листопада 2005 року завідомо неправдиві відомості стосовно отри­

мання ним в аптеці № 3 м.  Ужгорода медичного препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на

загальну суму 2000 грн.,  а саме - розписався у ній про отримання,  а в послідуючому надав вказа­

ний підроблений документ начальнику аптеки в/ч Т 0300 пр-ку ОСОБА_3 для проведення

ніби то отриманого ним медичного препарату "Арбідол" по прибутковим документам аптеки та

фінансово-економічної служби в/ч Т 0300; 6 грудня 2005 року оформив офіційний документ -

роздавальну відомість № 8 на видачу військовослужбовцям в/ч Т0300 противірусних медичних

препаратів,  після видачі яких особисто вніс до неї завідомо неправдивий запис про нібито видачу

ним військовослужбовцям медичного препарату "Арбідол",  що насправді не відповідало дійснос­

ті та надалі,  вказану роздавальну відомість подав до фінансово-економічної служби військової

частини Т0300,  після чого медичний препарат "Арбідол" на загальну суму 2000 грн. було списано

з обліку частини; в період з лютого по жовтень 2006 року включно,  вніс завідомо неправдиві ві­

домості про призначення до лікування медичного препарату "Амізон",  його використання та спи­

сання на лікування до офіційних документів - історії хвороб 27-ми військовослужбовців строко­

вої служби,  чим вчинив внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправ­

дивих відомостей,  складання і видачу завідомо неправдивих документів,  суд ці дії  ст.  л-та м/с

ОСОБА_1 кваліфікує за  ст.  366 ч.1 КК України.

 

5

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд враховує,  що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому та чистосердечно розкаявся у скоєному,  до кримі­нальної відповідальності притягується уперше,  раніше ні в чому вартому осуду помічений не був,  по місцю служби характеризується посередньо,  на утриманні має малолітню дитину,  на час ско­єння злочинів хворів і хворіє у даний час - Д-з: Нейроциркуляторна дистонія. Ангіоневроз судин верхніх і нижніх кінцівок,  що об'єктивно підтверджується дослідженими у судовому засіданні медичними документами,  а також те,  що він ще на досудовому слідстві добровільно та повністю відшкодував заподіяну шкоду.

Беручи до уваги конкретні обставини справи,  особу підсудного,  мотиви та ступінь тяжко­сті вчинених ним дій,  суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання,  передбачених санкціями ч. 2  ст.  410,  ч. 1  ст.  366 КК України,  а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням,  застосувавши до нього   ст.  75 того ж Кодексу.

Крім цього,  незважаючи на те,  що підсудний своїми протиправними діями скоїв тяжкий злочин,  передбачений  ст.  410 ч. 2 КК України,  пов'язаний із проходженням ним військової служ­би,  однак викрадені ним медичні препарати він звернув у свою користь для власного лікування у зв'язку з важким матеріальним становищем,  суд вважає за доцільне не позбавляти його військо­вого звання "старший лейтенант медичної служби".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  330 КПК України,  військовий місце­вий суд

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передба­ченого ч. 2  ст.  410 КК України,  на підставі якої позбавити його волі строком на 5 (п'ять) років.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  366 КК України на під­ставі якої призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбав­ленням права здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки строком на 2 (два) роки.

За сукупністю злочинів,  у відповідності до ч. 1  ст.  70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права здійснювати орга­нізаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки строком на 2 (два) роки.

У відповідності до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування при­значеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки,  якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти ці органи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на командира військової частини Т0300,  а у разі звільнення його з військової служби - на орган виконання покарань за місцем про­живання засудженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Речові докази по кримінальній справі: книгу кількісно-сумового обліку аптеки в/ч Т0300 за 2006 рік; 2 книги кількісно-сумового обліку аптеки в/ч Т0300 за 2005-06 p.p.; справу з прихідно-розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за 2006 рік; книгу в/ч Т0300 наявності та ру­ху лікарських препаратів,  отриманих в інших аптеках за 2006 рік; вимоги за лютий-вересень та листопад місяці 2006 року на видачу медичних препаратів з медичного пункту в/ч Т0300 в лаза­рет; історії хвороб військовослужбовців в/ч Т 0300 за 2006 рік у кількості 27 штук; справу з

 

6

прихідними документами аптеки в/ч Т 0300 за серпень 2004 року - грудень 2005 року; справу з розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за серпень 2004 року-грудень 2005 року; справу з прихідними та розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за 2005 рік; довіреність серії "ЯКС" №626642 від 25.11.2005 року на отримання медикаментів з аптеки № 3 м.  Ужгорода до аптеки в/ч Т0300 (т. 3 а.с.  136,  139,  144,  150,  163,  174,  178,  181,  т. 4 а.с.  5),  які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - після вступу вироку в законну силу повернути у військову частину Т0300.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його прого­лошення.