№ 3-7-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 січня 2009 року                                                                                                     м.  Ужгород

Заступник голови військового місцевого суду Ужгородського гарнізону підполковник юсти­ції Дацків В.В.,  при секретарі Каменевій Є.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог  ст.  212-2 п. 6 КУпАП друкарки на таємно­му листуванні військової частини А1778 службовця

ОСОБА_1,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Ужгород Закарпатської області,  українки,  заміжньої,  з вищою освітою,  на займаній посаді - з серпня 2003 року,

встановив:

22 січня 2009 року,  у порядку компетенції,  визначеної  ст.  ст.  5,  37 Закону України «Про державну таємницю»,  до Сектору охорони державної таємниці Управління СБ України в Закар­патській області з 4 відділу Управління ВКР СБ України у Західному регіоні надійшло офіційне інформування (№72/4/2 - 39 від 16.01.2009 року) про факт порушення вимог законодавства України та відомчих нормативно-правових документів,  які регламентують порядок приватних виїздів за кордон для громадян України,  котрим оформлено допуск до державної таємниці.

Зокрема поінформовано,  що друкарка на таємному листуванні,  службовець в/ч А1778 ОСОБА_1,  протягом 2007-2008 років,  без належного погодження з командуванням в/ч (порядок визначено спеціальною Інструкцією (затверджено наказом МО України від 19.08.1993р. № 188/75/5/210/160/248)),  неодноразово виїздила у приватні поїздки за межі України.

В ході організованої,  згідно  ст.  ст.  37,  39 Закону України «Про державну таємницю» перевірки,  встановлено наступне:

· стосовно категорії громадян України,  яким надано допуск до державної таємниці,  діють ок­ремі обмеження та зобов'язання,  визначені  ст.  ст.  28,  29 Закону України «Про державну таємницю»,  а також відомчими інструкціями,  зокрема наказом МО України від 19.08.1993р. № 188/75/5/210/160/248;

· на посаду друкарки на таємному листуванні в/ч А1778 ОСОБА_1 призначена наказом ко­мандира в/ч А 1778 від 28.08.2003 року № 172;

·    25.12.2004 року,  відповідно до характеру служби та згідно з попередньо погодженою з СБ України номенклатурою посад військовослужбовців в/ч А1778,  наказом № 68 командира в/ч А1778,  ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою 2;

·    перед отриманням допуску до державної таємниці ОСОБА_1 свідомо підписала передба­чене  ст.  22 Закону України "Про державну таємницю" письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці,  яка їй буде довірена,  зобов'язавшись також дотримуватись вимог порядку ви-

2

їзду за межі України. Останнє,  документально засвідчує факт ознайомлення громадянки ОСОБА_1 з законодавчими актами України,  які регламентують правила виїзду секретоносіїв за кордон.

Як встановлено,  за родом служби в правоохоронному органі,  ОСОБА_1 обізнана та працює з інформацією,  яка має обмеження доступу та потребує охорони з боку держави.

Однак,  у супереч вимог  ст.  ст.  22,  28 Закону України «Про державну таємницю»,  п.п.119,  651-653 "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади,  органах місцевого самоврядування,  на підприємствах,  в установах і організаціях",  затвердженого постановою KM України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12,  без відповідного письмового пого­дження з командуванням в/ч,  як це передбачено "Тимчасовою інструкцією про порядок виїзду за кордон військовослужбовців ЗС України...",  затвердженою наказом МО України від 19.08.1993р.,  ОСОБА_1 здійснювала виїзди у приватних справах за межі України,  що задокументовано,  у т.ч.,  шляхом аналізу записів у журналі "Обліку виїздів за кордон осіб,  яким надано допуск до дер­жавної таємниці в/ч А 1778" (записи про подання ОСОБА_1 рапортів для виїзду за межі України за вищевказаний період - відсутні).

У зв'язку з викладеним,  26 січня 2009 року співробітником УСБУ в Закарпатській області підполковником Корольчуком СІ. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушен­ня останньою вимог п. 6  ст.  212-2 КупАП,  як "невжиття заходів щодо забезпечення охорони дер­жавної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці".

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула у зв'язку з сімейними обставинами,  надавши суду письмову заяву,  в якій вказала,  що повністю визнає себе винною у вчиненні інкримінованого правопорушення та просить суд розглянути справу без її участі. Крім цього остання у своєму по­ясненні від 19 січня 2009 року та у протоколі про адмінправопорушення про обставини скоєння нею правопорушення дала пояснення,  які аналогічні викладеному вище.

Дані пояснення правопорушника повністю узгоджуються з сукупністю інших досліджених в суді доказів,  які викладені в описовій частині постанови.

Оскільки в порушення наведених вище вимог законодавства та всупереч своїх функціона­льних обов'язків друкарка на таємному листуванні,  службовець в/ч А1778 ОСОБА_1 протягом 2007-2008 років,  без належного погодження з командуванням військової частини,  неодноразово виїжджала у приватні поїздки за межі України,  тим самим вчинила адміністративне правопору­шення,  яке суд кваліфікує за п. 6  ст.  212-2 КУпАП,  тобто невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороню державної таємниці.

З урахуванням повторюваності даного виду порушень,  а також того,  що факти виздів за ко­рдон ОСОБА_1 свідомо приховувала (у своєму рапорті-заяві на чергову відпустку вказала,  що буде проводити її за місцем проживання в м.  Ужгороді),  затрат часу на збір офіційних матеріалів для підтвердження скоєного,  часом виявлення ознак адмінправопорушення слід вважати дату над­ходження до СОДТ Управління СБУ матеріалів офіційного інформування з підрозділу УВКР СБ України,  тобто з часу виявлення та документування фактів порушення - 22.01.2009 року.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує,  що вона до адміністративної відповідальності притягується уперше,  по службі характеризується по­зитивно,  у вчиненому щиро розкаялася,  тому вважає за можливе призначити їй це стягнення у ви­гляді штрафу у мінімальному розмірі,  передбаченому санкцією п. 6  ст.  212-2 КУпАП.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  283,  284 КУпАП,  військовий місцевий суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопору­шення,  передбаченого п. 6  ст.  212-2 КУпАП,  на підставі якої накласти на неї адміністративне стяг­нення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 3-х (трьох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  що становить 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп.

3

Згідно  ст.  307 ч. 1 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії дійсної постанови.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає,  але може бути опротестована прокуро­ром протягом 10 днів з наступного дня після її оголошення у військовий місцевий суд Ужгородсь­кого гарнізону.