1-5-2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року м. Ужгород
Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - майора юстиції Дацківа В.В., при секретарі - Каменевій Є.Ф.,
за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону капітана юстиції Нарагана Р.В., потерпілого ОСОБА_2 та захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуванні в/ч А1778 кримінальну справу відносно військовослужбовця вказаної військової частини рядового
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с Карапчів Вижницького району Чернівецької області, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу Вижницько-Путиль-ським РВК Чернівецьської області у квітні 2004 року,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у квітні 2006 року призваний на дійсну військову строкову службу, яку з жовтня того ж року по теперішній час проходить у військової частини А1778 на посаді стрільця-помічника гранатометника, маючи військове знання "рядовий".
У цій же військовій частині, призваний на строкову військову службу у квітні 2006 року, на посаді старшого стрільця проходив військову службу рядовий ОСОБА_2, при цьому він у відносинах підлеглості із підсудним не перебував.
20 жовтня 2006 року близько 23.30 год. після закінчення добового наряду робочими по їдальні в/ч А1778 рядові ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші військовослужбовці вийшли з приміщення їдальні для того щоб іти ночувати в казарму. У цей же час рядовий ОСОБА_1 , у порушення правил взаємовідносин між військовослужбовцями, передбачених ст. ст, 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, які зобов'язують військовослужбовця бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків, поважати гідність та честь інших військовослужбовців, додержуватись правил військової ввічливості, з метою принизити честь та гідність рядового ОСОБА_2, показати свою уявну фізичну перевагу, у ході суперечки між ними з приводу неналежного виконання потерпілим своїх обов'язків робочого по кухні, умисно застосував до останнього насильство - наніс один удар кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_2, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні та дав аналогічні показання, як викладено вище.
2
Крім особистого зізнання підсудного, його вина у скоєному підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 у суді показав, що 20 жовтня 2006 року після 23.00 год. між ним та ОСОБА_1 біля приміщення їдальні в/ч А1778 виник конфлікт, у ході якого підсудний у присутності інших військовослужбовців обізвав його "синком", що його дуже образило, так як із ОСОБА_1 вони являються військовослужбовцями одного періоду призиву. Далі, у ході словесної суперечки, підсудний наніс йому один удар кулаком правої руки під ліве око. Після удару під оком у нього зразу появилося почервоніння, а на слідуючий день з'явився синець. Крім того потерпілий заявив, що претензій до ряд. ОСОБА_1 не має, оскільки той перед ним вибачився.
Свої показання підсудний та потерпілий, кожен окремо, повністю підтвердили при проведенні з ними відтворення обстановки та обставин події.
Допитані у якості свідків мол. с-т ОСОБА_3 та ряд. ОСОБА_4, кожен окремо, у судовому засіданні показали, що у вказаний час вони бачили, як біля приміщення їдальні в/чА1778 між рядовими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, у ході якого останній наніс потерпілому один удар рукою у ділянку обличчя.
Згідно витягу з наказу командира військової частини А1778 № 273 від 3 жовтня 2006 року -рядового ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1-ї гірсько-піхотної роти даної військової частини.
Як встановлено у судовому засіданні - рядовий ОСОБА_2 також проходив військову службу у даній військовій частині з жовтня 2006 року на посаді старшого стрільця.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 123 від 25 грудня 2006 року - ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу лівої орбітальної ділянки, які виникли у результаті дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізмі дії, якими могли бути затиснуті у кулак руки сторонньої людини, вкладаються у час події, яка мала місце 20 жовтня 2006 року та відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, оскільки мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більне 6-ти днів.
Висновком військово-лікарської комісії № 148 від 28 грудня 2006 року - рядовий ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Оскільки 20 жовтня 2006 року близько 23.30 год. біля приміщення їдальні військової частини А1778, у порушення вимог ст. ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, рядовий ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості -наніс рядовому ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.
При обранні ОСОБА_1 виду та міри покарання військовий суд враховує чистосердечие розкаяння підсудного у вчиненому, що по місцю проживання та проходження військової служби він характеризується виключно з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, виховувався у багатодітній сім'ї, у його батьків на утриманні ще маються 2-є неповнолітніх дітей, батьки хворіють, у зв'язку з чим перебувають на диспансерному обліку по місцю проживання, сам ОСОБА_1 також у даний час хворіє хронічним гастродуоденітом, що об'єктивно відтверджується дослідженими у судовому засіданні медичними документами, від його дій тяжких наслідків не настало, а також те, що потерпілий ОСОБА_2 до підсудного претензій не має і просить суворо його не карати.
Враховуючи сукупність наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд знаходить можливим відносно ОСОБА_1 перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ст. 406 ч. 2 КК України, застосувавши до нього ст. ст. 69 та 60 того ж Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
З АСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої із застосуванням ст. ст. 69 і 60 цього ж Кодексу призначити
3
йому покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці з відбуттям покарання на гауптвахті Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини А1778 - відмінити і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті вказаного зонального відділення Військової служби правопорядку.
Початок строку відбування покарання у виді арешту засудженому обчислювати з моменту доставки його на гауптвахту Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку.
На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.