№ 3-13-2009

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 березня 2009 року                                                                                                     м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,

при секретарі - Каменевій Є.Ф.,  за участю старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали про при­тягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог  ст.  5 ч. 2 п."г" Закону України "Про боротьбу з корупцією" командира 1-ї механізованої роти військової частини А1673 капітана

ОСОБА_1,  який на­родився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Ананьїв Ко-товського району Одеської області,  українця,  од­руженого,  з вищою освітою,  на військовій службі з серпня 1994 року та на займаній посаді - з черв­ня 2008 року,

ВСТАНОВИВ:

Капітан ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині А1673 на посаді командира механізованої роти,  тобто відповідно до своїх функціональних обов'язків являється службовою осо­бою,  яка наділена розпорядчими функціями.

ОСОБА_1,  як командиру роти,  стало відомо про неприбуття на службу після чергової відпустки за 2009 рік в перод з 27 по 29 січня поточного року без поважних причин солдата за конт­рактом ОСОБА_2

Крім цього,  29 січня 2009 року капітанОСОБА_1 був присутнім при тому,  як за відсутності солдата к/с ОСОБА_2 його мати - гр-ка ОСОБА_3 у стройовій частині в/ч А1673 від імені свого сина написала заяву про надання йому відпустки за сімейними обставинами і розписалась у ній.

Однак,  у порушення вимог  ст.  ст.  11,  59,  67 абз. 17 Статуту внутрішньої служби ЗС України,  з метою уникнення проблем по службі,  капітан ОСОБА_1,  достовірно знаючи,  що заява за вх. № 61 від 29.01.09 р. з клопотанням про надання солдату к/с ОСОБА_2 відпустки за сімейними об­ставинами в період з 29 січня по 12 лютого 2009 року - підроблена та не підтверджена відповідними документами,  на вказаній заяві написав клопотання перед командиром в/ч А1673 по її суті. На під­ставі вищевказаної заяви,  відповідно до наказу командира в/ч А1673 від 30 січня 2009 року № 18 (по стройовій частині) солдату к/с ОСОБА_2 було надано відпустку строком на 15 діб,  яку останній використав на власний розсуд.

Таким чином,  капітан ОСОБА_1 вищеописаними діями,  будучи військовою службовою особою,  уповноваженою на виконання функцій держави,  надав незаконні переваги підлеглому йому військовослужбовцю служби за контрактом ОСОБА_2 під час прийняття рішення щодо пого­дження заяви про надання останньому відпустки за сімейними обставинами.

Постановою старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В. від 20 березня 2009 року відмовлено у порушенні відносно ОСОБА_1 кримінальної справи,  передбаченої  ст.  ст.  423 ч. 1,  366 ч. 1 КК України,  оскільки в його діях істотної шкоди інтересам держави завдано не було та в його діях не вбачалося великої суспільної небезпеки,

2

на підставі  ст.  6 ч. 1 п. 2 КПК України,  а 23 березня 2009 року заступником військового прокурора цього ж гарнізону підполковником юстиції Тирпак Р.С.  складено протокол про порушення к-ном ОСОБА_1 вимог  ст.  5 ч.2 п."г" Закону України "Про боротьбу з корупцією".

У судове засідання капітан ОСОБА_1 не прибув у зв'язку з сімейними обставинами,  на­давши суду письмову заяву,  у якій вказав,  що повністю визнає себе винним у вчиненні інкриміно­ваного правопорушення та просить суд розглянути справу без його участі. Крім цього останній у своєму поясненні від 18 березня 2009 року та у протоколі про порушення Закону України „Про бо­ротьбу з корупцією" про обставини скоєння ним правопорушення дав пояснення,  які аналогічні ви­кладеному вище та вказав,  що йому,  як командиру роти,  було відомо про неприбуття на службу без поважних причин після чергової відпустки за 2009 рік 27,  28 та 29 січня 2009 року солдата к/с ОСОБА_2,  однак,  з метою уникнення проблем по службі,  достовірно знаючи,  що заява за вх. № 61 від 29.01.09 р. з клопотанням про надання солдату к/с ОСОБА_2 відпустки за сімейними обста­винами в період з 29 січня по 12 лютого 2009 року - підроблена та не підтверджена відповідними документами,  наклав резолюцію на вказаній заяві з клопотанням по суті заяви солдата ОСОБА_2. На підставі вищевказаної заяви,  відповідно до наказу командира військової частини ОСОБА_2 було надано відпустку строком на 15 діб.

Дані пояснення правопорушника повністю узгоджуються з сукупністю інших досліджених в суді доказів,  зокрема дослідженими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 - стар­шого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини в/ч А1673,  який дав аналогічні пока­зання.

Згідно витягу з наказу Командира 13-го Армійського корпусу № 46 від 6 червня 2008 року -тоді ще  ст.  л-та ОСОБА_1 призначено на посаду командира механізованої роти в/ч А1673.

Оскільки у відповідності до  ст.  2 ч.1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру,  а капітан ОСОБА_1,  являючись військовослужбовцем - командиром 1-ї механізованої роти в/ч А1673 та,  од­ночасно будучи особою,  яка уповноважена на виконання функцій держави,  29 січня 2009 року в по­рушення вимог  ст.  ст.  11,  59,  67 абз. 17 Статуту внутрішньої служби ЗС України надав незаконні пе­реваги підлеглому йому військовослужбовцю служби за контрактом ОСОБА_2 під час прийн­яття рішення щодо погодження заяви про надання останньому відпустки за сімейними обставинами,  зазначені дії ОСОБА_1 військовий суд кваліфікує як корупційне правопорушення,  передбачене  ст.  5 ч. 2 п."г" Закону України "Про боротьбу з корупцією".

При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує,  що він до адмі­ністративної відповідальності притягується уперше,  у вчиненому щиро розкаявся,  по службі харак­теризується посередньо,  тому вважає за можливе призначити йому це стягнення у вигляді штрафу у розмірі,  наближеному до мінімального,  передбаченому санкцією ч. 1  ст.  8 Закону України "Про бо­ротьбу з корупцією".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  283,  284 КУпАП,   ст.  5 ч.2 п."г" і  ст.  8 ч.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією",  військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні корупційного правопо­рушення,  передбаченого  ст.  5 ч. 2 п."г" Закону України "Про боротьбу з корупцією",  на підставі якої у відповідності до  ст.  8 ч. 1 цього ж Закону накласти на нього адміністративне стягнення у ви­гляді штрафу в розмірі 17 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  що складає 289 (двісті вісімдесят дев"ять) грн. 00 коп.

Згідно  ст.  307 ч.1 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії дійсної постанови.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає,  але може бути опротестована прокурором

У ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД УЖГОРОДСЬКОГО ГАРНЗОНУ.