1-21-2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року                                                                                                       м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Каменевій Є.Ф.,

за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Фуштея І.М. ,  потерпілих: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  розгля­нувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду кримінальну справу від­носно колишнього військовослужбовця військової частини 1493 - молодшого інспектора прикор­донного контролю-водія мобільної прикордонної застави «Чоп» Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної Прикордонної служби України сержанта служби за контрактом

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1року у с Володимирівка Пятихат-ського району Кіровоградської області,  українця,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  ма­ючого на утриманні двох малолітніх дітей,  раніше не судимого,  на військовій строковій службі - з травня 2004 року та на військовій службі за кон­трактом - з серпня 2005 року по 23 серпня 2008 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З 11 лютого 2008 року до 23 серпня 2008 року сержант служби за контрактом ОСОБА_1 проходив військову службу на мобільній прикордонній заставі "Чоп" в/ч 1493 на посаді молодшо­го інспектора прикордонного контролю - водія мобільної прикордонної застави "Чоп".

Під час проходження служби сержант к/с ОСОБА_1 повинен був виконувати свої служ­бові обов'язки відповідно до вимог  ст.  ст.  28,  29,  68 Конституції України,  згідно яких кожен має право на повагу до його гідності,  кожна людина має право на особисту недоторканість,  кожен зо­бов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України,  не посягати на права та свободи,  честь і гідність інших людей,   ст.  49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,  згідно якої військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури,  скром­ності і витримки,  поважати гідність інших людей,   ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  згі­дно якої військовослужбовець повинен поводитися з гідністю і честю,  не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Разом з тим ОСОБА_1 став на злочинний шлях та,  порушуючи вимоги вищевказаних нормативних актів,  вчинив хуліганські дії.

2

Так,  20 липня 2008 року близько 01.00 год.підсудний відпочивав у нічному клубі "Бабалу",  що знаходиться в м.  Ужгороді по вул.  І.Ваша.

Біля 03.00 год. 20 липня 2008 року ОСОБА_1,  грубо порушуючи громадський порядок біля громадського закладу - нічного клубу "Бабалу" і зриваючи нормальний відпочинок оточую­чих людей,  з мотивів явної неповаги до суспільства,  діючи з особливою зухвалістю та метою по­казати свою уявну перевагу над присутніми і залякати їх,  наніс громадянину ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока,  від якого останній впав на землю.

Внаслідок отриманого удару гр-ну ОСОБА_2були спричинені легкі тілесні уш­кодження з короткочасним розладом Здоров'я.

Надалі ОСОБА_1,  продовжуючи здійснювати хуліганські дії,  діючи з метою залякати громадянина ОСОБА_3,  наніс останньому один удар кулаком лівої руки у ділянку правої бро­ви,  внаслідок якого останній отримав легкі тілесні ушкодження,  що не спричинили короткочасно­го розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкриміно­ваного йому злочині фактично визнав повністю та показав,  що 20 липня 2008 року близько 01.00 год. він на таксі приїхав у нічний клуб "Бабалу" щоб відпочити. Надалі він запропонував дівчині,  яка також була в цей час біля стійки бару,  піти з ним потанцювати. Під час їхнього танцю невідо­мий йому хлопець почав танцювати біля нього та йому (підсудному) здалося,  що той спеціально заважає його знайомству з дівчиною. Він попросив того не заважати їм,  однак незнайомець все одно продовжував танцювати біля них та заважати їм.  Тоді він знову попросив його відійти,  од­нак у відповідь останній сказав йому: "підемо вийдемо".

Він разом з невідомою особою вийшли на вулицю,  де почали розмовляти між собою. Про що вони розмовляли - точно сказати не може,  але жодної образи з його боку до тієї особи не було. У цей час до них підійшли ще 5-7 чоловік,  наскільки він зрозумів,  це були знайомі тієї лю­дини,  з якою він вийшов на вулицю. Один з тих хлопців почав ображати його та висловлюватися в його адресу нецензурними словами. Не стримавшись,  він долонею лівої руки штовхнув того хлоп­ця,  у результаті чого той впав. Побачивши це,  він злякався та відійшов у сторону. Всі люди,  які стояли в цей час біля них,  підбігли до того хлопця,  якого він штовхнув. Один з громадян (ОСОБА_3) підійшов і йому здалося,  що той хоче його вдарити,  тому він долонею лівої руки відштовхнув останнього. Заявляє,  що умисне ударів кулаком він нікому не наносив,  а лише сильно штовхав до­лонею руки потерпілих в обличчя. Разом з цим не заперечує,  що потерпілі могли отримати вказані тілесні ушкодження внаслідок його протиправних дій.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочині,  вина ОСОБА_1 у скоєному також підтверджується сукупністю інших досліджених у суді доказів.

Так,  потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав,  що 20 липня 2008 року близько 03.00 год. по вул.  І. Ваша в м.  Ужгороді поблизу нічного клубу "Бабалу" невідома особа завдала йому удар кулаком в обличчя. Від вказаного удару він відчув сильний фізичний біль,  після чого впав,  вдарився головою об асфальт та втратив свідомість. Прийшовши до тями він зро­зумів,  що знаходиться в обласній лікарні м.  Ужгорода. Чому саме невідома йому особа в присут­ності його друзів ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  вдарила його,  він не знає.

Допитом у суді потерпілого ОСОБА_3 встановлено,  що 20 липня 2008 року близько 03.00 год. поблизу нічного клубу "Бабалу" невідома йому особа завдала удар в обличчя його това­ришу - гр-ну ОСОБА_4,  внаслідок якого останній впав на землю і вдарився головою об асфальт. Побачивши,  що ОСОБА_2 лежить без свідомості та те,  що особа,  яка наносила остан­ньому удар в обличчя,  збирається піти,  він спробував того зупинити. На його вимогу нікуди не йти,  він отримав удар кулаком лівої руки в ділянку правої брови. Від отриманого удару він відчув сильний фізичний біль.

Під час проведення очної ставки між потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_3  з од­нієї сторони та підозрюваним ОСОБА_1,  потерпілі,  кожний окремо,  повністю підтвердили свої показання щодо злочинної діяльності ОСОБА_1 по відношенню до них.

3

Допитаний у суді в якості свідка ОСОБА_4 показав,  що 20 липня 2008 року близько 03.00 год. в м.  Ужгороді поблизу нічного клубу "Бабалу" він бачив,  як невідома йому особа піді­йшла до ОСОБА_2 та з криком "що,  якісь проблеми?" нанесла останньому удар кулаком правої руки в обличчя. Перед цим жодних сутичок у ОСОБА_2 з цією особою,  яка підійшла та вдарила останнього,  він не бачив. Внаслідок отриманого удару потерпілий впав на землю,  вдарив­ся головою об асфальт та втратив свідомість. Після цього він,  гр-ни ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одразу підбігли до ОСОБА_2 і почали приводити того до тями. В цей час підсудний разом зі своїми друзями почав уходити. ОСОБА_3 намагався зупинити того,  однак отримав один удар кула­ком від підсудного в ділянку обличчя.

Аналогічні показання дали,  кожен окремо,  свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Згідно висновків судово-медичної експертизи № 99 та № 100 від 22 серпня 2008 року - поте­рпілим ОСОБА_2та ОСОБА_3 були заподіяні відповідно: легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та легкі тілесні ушкодження,  що не спричинили короткочасно­го розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Виникли вказані тілесні ушко­дження внаслідок дії тупих твердих з обмеженою поверхнею дії предметів,  по ударному механіз­му дії,  якими певно могли бути затиснуті в кулак руки сторонньої людини і вкладаються в час пригоди,  що мала місце в ніч з 19 на 20.07.2008 року.

Відповідно до наказів начальника Чопського прикордонного загону (по стройовій частині): № 28 -ос від 11.02.2008 року сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини та № 160 - ос від 22.08.2008 року - він звільнений в запас у зв'язку із закінченням строку контракту.

Оскільки сержант служби за контрактом ОСОБА_1 вищеописаними діями 20 липня 2008 року біля 03.00 год. в порушення вимог  ст.  ст.  28,  29,  68 Конституції України,   ст.  49 Статуту внут­рішньої служби ЗС України,   ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України умисно,  грубо порушуючи громадський порядок біля громадського закладу - нічного клубу "Бабалу" що в м.  Ужгороді,  зри­ваючи нормальний відпочинок оточуючих людей,  з мотивів явної неповаги до суспільства,  діючи з особливою зухвалістю та метою показати свою уявну перевагу над присутніми і залякати їх,  на­ніс гр-ну ОСОБА_2один удар кулаком правої руки в голову у ділянку лівого ока,  від яко­го останній впав на землю,  після чого,  діючи з аналогічною метою наніс гр-ну ОСОБА_3.  один удар кулаком лівої руки в ділянку правої брови,  заподіявши потерпілим легкі тілесні ушкодження,  суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за  ст.  296 ч. 1 КК України,  як грубе порушення громадського по­рядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Органами досудового слідства до обставин,  які обтяжують покарання ОСОБА_1,  визнано вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з цим,  у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав,  що він не знає у якому стані перебував підсудний,  так як після нанесеного останнім миттєвого удару в обличчя,  він впав та втратив свідомість. Потерпілий ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_6,  ОСОБА_4 та ОСОБА_7 лише припускають,  що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння,  виходячи із агресивності його поведінки.

Факт вживання у вказаний день спиртних напоїв заперечив і сам ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ч.3  ст.  62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях,  а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

При таких обставинах,  враховуючи те,  що будь-якими медичними дослідженнями у момент вчинення злочину,  який інкримінується підсудному,  не доведено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння,  дану обтяжуючу покарання обставину суд з обвинувачення остан­нього виключає.

При розгляді цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до підсудного за спричи­нення йому матеріальної шкоди у зв'язку з побиттям у розмірі 690, 00 грн.,  суд,  у відповідності до вимог  ст.  1166 ЦК України зменшує його до 55, 97 грн.,  так як потерпілий лише на вказану суму надав суду підтверджуючі документи.

При розгляді цивільних позовів цього ж потерпілого та потерпілого ОСОБА_3 до підсу­дного ОСОБА_1 за спричинення їм моральної шкоди у розмірі відповідно 15000, 00 грн. та 10000, 00 грн.,  суд також дані вимоги визнає законними та обгрунтованими,  однак вважає необ­хідним зменшити їх розмір,  при цьому виходить з наступного.

4

Так,  суд приймає до уваги те,  що як слідує із позовних заяв та пояснень у судовому засі­данні обох потерпілих,  внаслідок хуліганських дій з сторони підсудного,  їм були нанесені удари кулаком у ділянку обличчя,  у результаті чого у них утворилися гематоми,  тобто вони отримали тілесні ушкодження. Крім цього дана моральна шкода виражається у приниженні честі та гідності потерпілих,  душевних стражданнях та завданні їм фізичного болю,  зокрема удари наносилися на очах оточуючих людей - відвідувачів клубу та їхніх друзів.

При таких обставинах,  з урахуванням характеру заподіяних моральних та фізичних страж­дань,  оскільки потерпілому ОСОБА_2були заподіяні легкі тілесні ушкодження з коротко­часним розладом здоров'я,  а потерпілому ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я,  суд,  у відповідності до вимог ч. 1  ст.  1167 ЦК України,  дані вимоги потерпілих за запо­діяння їм підсудним моральної шкоди задовільняє частково відповідно: ОСОБА_2 - на суму 3000 грн. та ОСОБА_3 - на 2000 грн.

При призначенні підсудному покарання суд враховує його чистосердечие розкаяння у вчи­неному,  а також те,  що під час проходження військової служби він характеризувався з позитивної сторони,  до кримінальної відповідальності притягується уперше,  від його дій тяжких наслідків не настало,  на утриманні перебувають непрацююча дружина та двоє малолітніх дітей,  одному з яких на даний час виповнився лише один місяць.

Беручи до уваги конкретні обставини справи,  особу підсудного,  мотиви та ступінь тяжкості вчинених ним дій,  суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без від­бування покарання,  передбаченого санкцією ч. 1  ст.  296 КК України,  а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням,  застосувавши до нього  ст.  75 того ж Кодексу.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  328 КПК України,  військовий місцевий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік,  якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на по­стійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та в період іспито­вого строку повідомляти їх про зміну місця проживання,  роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем про­живання засудженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в закон­ну силу,  залишити без зміни.

Цивільні позови потерпілих до засудженого: ОСОБА_1 за спричинення йому матеріальної шкоди у розмірі 690, 00 грн. та моральної шкоди у сумі 15000, 00 грн. - задовільнити частково,  на суму відповідно: 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 97 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. У решта позовних вимог відмовити; ОСОБА_3 за спричинення йому моральної шкоди у розмірі 10000, 00 грн. -задовільнити також частково,  на суму 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. У решта позовних вимог від­мовити.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його прого­лошення.