1-22-2008

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року                                                                                                          м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону  ст.  лейтенанта юстиції Фуштея І.М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні вій­ськового суду кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини 2142 - дільни­чного інспектора прикордонної служби 3-ї категорії відділу прикордонної служби «Яблунівка» Му­качівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної Прикордонної служби України старшого сержанта служби за контрактом

ОСОБА_1  який народив­ся ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с Нанково Хустського району Закарпатської області,  українця,  з серед­ньою освітою,  одруженого,  раніше не судимого,  на строковій військовій службі з листопада 1996 року по травень 1998 року та на військовій служ­бі за контрактом - з жовтня 2005 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  ст.  190 ч. 1,  358 ч.3 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

В період з листопада 1996 року по травень 1998 року ОСОБА_1 проходив строкову війсь­кову службу у військовій частині 3005 м.  Харків на посаді водія - електрика роти ЗБС (штатна кате­горія „рядовий") у відповідному військовому званні.

Згідно наказу командира в/ч 3005 № 102 від 20 травня 1998 року ОСОБА_1 був звільне­ний з лав Збройних Сил України у військовому званні „рядовий" та направлений у Хустський РВК Закарпатської області для постановки на військовий облік.

При цьому підсудний подав у вказаний військовий комісаріат військовий квиток,  в який були внесені завідомо неправдиві відомості щодо присвоєння йому чергових військових звань „молод­ший сержант" та "сержант",  після чого був взятий на облік у військовому званні „сержант".

Надалі,  усвідомлюючи,  що зазначені військові звання йому не присвоювались,  маючи на меті призватись на військову службу за контрактом та отримувати більше грошове забезпечення чим йому було належно,  підсудний використав завідомо підроблений документ - військовий квиток серії НОМЕР_1 та був направлений Хустським ОМВК відповідно до припису № 3/219 від 20.10.2005 року на військову службу за контрактом у військовому званні „сержант" до в/ч 2142.

У подальшому ОСОБА_1 з жовтня 2005 року по даний час,  використовуючи завідомо під­роблений документ - зазначений військовий квиток,  проходив військову службу за контрактом у в/ч 2142,  де отримав військове звання „старший сержант",  а також отримував грошове забезпечення за

2

нормами військовослужбовця сержантського складу,  внаслідок чого заволодів чужим майном -грошовими коштами на загальну суму 1810.01 грн. шляхом обману,  тобто не повідомивши коман­дуванню військової частини 2142 про внесення неправдивих відомостей у його військовий квиток стосовно присвоєння йому військових звань „молодший сержант" та "сержант",  завдав збитків дер­жаві на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкриміно­ваних йому злочинах визнав повністю дав аналогічні показання,  як викладено в описовій частині вироку та підтвердив,  що дійсно звільнявся з військової строкової служби у званні «рядовий». Запи­си в його військовому квитку про присвоєння військових звань «молодший сержант» та «сержант» пояснює тим,  що за його проханням їх поставили у стройовій частині в/ч 3005. Дане його прохання було зумовленим тим,  що він бажав і в подальшому проходити військову службу за контрактом,  а тому усвідомлював,  що чим вище військове звання в нього буде,  тим більше він буде отримувати грошей. Після демобілізації він був направлений на військовий облік у Хустський РВК,  де надав військовий квиток та став на військовий облік. При цьому він свідомо нікому із службових осіб Ху-стського РВК не повідомляв про те,  що записи про присвоєння йому військових звань «молодший сержант» і «сержант» фіктивні. У жовтні 2005 року він виявив бажання проходити службу за кон­трактом у в/ч 2142,  де й підписав контракт на проходження військової служби терміном на три ро­ки. На контрактну службу він приступив у військовому званні «сержант». Хоча він і знав,  що у його військовому квитку записи про присвоєння йому військових звань «молодший сержант» та «сер­жант» не правдиві,  але у в/ч 2142 про це нікому не повідомив,  тому що усвідомлював,  що у цьому випадку буде отримувати меншу заробітну плату. Протягом проходження військової служби у в/ч 2142 отримував грошове забезпечення як військовослужбовець сержантського складу. Розуміє,  що скоїв злочин та у вчиненому щиро кається.

Крім повного зізнання підсудного у вчиненні вказаних злочинів,  його вина у скоєному повні­стю підтверджується сукупністю інших зібраних по справі та досліджених у суді доказів.

Так,  із досліджених у судовому засіданні показань свідків ОСОБА_2та ОСОБА_3 -бувших офіцерів в/ч 3005 слідує,  що підсудний проходив строкову військову службу у вказаній вій­ськовій частині у званні «рядовий» і у цьому ж званні він у травні 1998 року був демобілізований. Із впевненістю заявляють,  що військові звання «мол. с-нт» та «с-нт»ОСОБА_1 під час прохо­дження ним служби,  йому не присвоювалися.

Як слідує із копії з наказу командира в/ч 3005 № 102 від 20.05.1998 р. (по стройовій части­ні) - ОСОБА_1 - водій-електрик роти забезпечення бойової служби звільнений у запас з постано­вкою на військовий облік у Хустському РВК Закарпатської області у званні «рядовий».

Із дослідженого у суді протоколу огляду речового доказу - військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 слідує,  що наказом командира в/ч 3005 № 16 останньому 26 січня 1998 року було присвоєно військове звання «мол. сержант»,  а 25 березня 1998 року наказом № 60 - «сержант».

Разом з цим,  із досліджених копій наказів командира в/ч 3005: № 16 від 26.01.1998 р. та № 60 від 25.03.1998 р. - у них відсутні будь-які відомості про присвоєнняОСОБА_1 військових звань - «молодший сержант» та «сержант».

Згідно наказів командира в/ч 2142: № 240-ос від 20 жовтня 2005 року сержанта к/с ОСОБА_1 зараховано в списки частини та призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби прикордонної застави «Велятино» та № 108-ос від 20 травня 2008 року його,  як уже старшо­го сержанта к/с,  призначено на посаду дільничного інспектора прикордонної служби 3-ої категорії відділення дільничних інспекторів прикордонної служби ВПС «Яблунівка».

Із дослідженої у судовому засіданні довідки-розрахунку фінансової служби в/ч 2142 слідує,  що отримана ОСОБА_1 різниця сум між військовими званнями "рядовий" та "старший сер­жант" за час його служби з жовтня 2005 року по вересень 2008 року складає 1810, 01 грн.

Оскільки ОСОБА_1,  діючи з метою на використання підробленого документу - свого військового квитка НОМЕР_1 та отримання тих прав,  які цей документ надає,  зокрема можли­вість у подальшому проходити військову службу за контрактом у військових званнях „молодший сержант" та «сержант» та отримувати відповідне грошове забезпечення,  20 жовтня 2005 року надав у Хустський РВК Закарпатської області свій військовий квиток,  де були внесені завідомо неправди-

2

ві відомості щодо свого військового звання,  чим вчинив використання завідомо підробленого до­кумента,  суд ці дії підсудного кваліфікує за  ст.  358 ч.3 КК України.

Оскільки він же,  використавши завідомо підроблений документ - військовий квиток НОМЕР_1,  подав його командиру в/ч 2142,  повідомив йому ж завідомо неправдиві відомості стосовно свого військового звання,  та шляхом обману,  діючи з єдиним умислом на заволодіння чужим май­ном,  в період з 20 жовтня 2005 року по серпень 2008 року включно заволодів грошовими коштами за незаконно отримані ним військові звання «молодший сержант» та «сержант»,  а в послідуючому отриманні військового звання «старший сержант» на загальну суму 1810, 01 грн.,  чим вчинив заво­лодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство),  суд ці дії ОСОБА_1 кваліфікує за  ст.  190 ч.1 КК України.

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд враховує щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому,  що по місцю проходження військової служби він характеризується позитивно,  до кримінальної відповідальності притягується уперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  на утриманні у нього перебувають малолітня дитина та непрацююча дружина,  добровільно від­шкодував заподіяну державі шкоду.

Беручи до уваги конкретні обставини справи,  особу підсудного,  мотиви та ступінь тяжкості вчинених ним дій,  суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без від­бування покарання,  передбачених санкціями  ст.  ст.  190 ч. 1,  358 ч.3 КК України,  а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням,  застосувавши до нього  ст.  75 того ж Кодексу.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  330 КПК України,  військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч. 1 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  358 ч.3 КК України на підста­ві якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

За сукупністю злочинів,  у відповідності до ч. 1  ст.  70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

У відповідності до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік,  якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти ці органи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на командира військової частини 2142,  а у разі звільнення його з військової служби - на орган виконання покарань за місцем проживання за­судженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд,  до вступу вироку в закон­ну силу залишити без зміни.

Речові докази по кримінальній справі - особову справу ОСОБА_1 та його військовий кви­ток НОМЕР_1,  які зберігаються при матеріалах справи,  після вступу вироку в законну силу по­вернути у Мукачівський прикордонний загін.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголо­шення.

З оригіналом звірено.