4-11-2009

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26 травня 2009 року                                                                                           м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Каменевій Є.Ф.,

за участю помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Марківа Р.Б.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду подання слідчого цієї ж прокуратури старшого лейтенанта юстиції Харлапова A.M. в порядку  ст.  165-2 КПК України,  вне­сене за згодою військового прокурора гарнізону,  про обрання запобіжного заходу у вигляді взят­тя під варту відносно військовослужбовця Чопського прикордонного загону (військової частини 1493) сержанта служби за контрактом

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.  Пониква Бродівського р-ну Львівської області,  українця,  з середньою освітою,  вдівця,  раніше не судимо­го,  зарахованого на військову службу у травні 1999 року,

обвинуваченого у вчиненні злочинів,  передбачених ч. 2  ст.  332 та ч. 2  ст.  407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2005 року стрілець комендантського взводу в/ч 1493 сержант к/с ОСОБА_1 вступив у змову з невстановленими слідством особами щодо організації незаконного пере­правлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України. У подальшому,  з ме­тою успішної реалізації переправлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України ОСОБА_1,  запропонував мешканцю с. Зарічево Перечинського району Закар­патської області громадянину ОСОБА_2 посприяти у переправленні нелегальних мігрантів через кордон за грошову винагороду,  на що той погодився.

Після цього,  12 квітня 2005 року о 13 годині ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 у с Дубриничі Перечинського району,  звідки вони на невстановленому слідством автомобілі марки "ВАЗ-2107(05)" приїхали у с Новоселиця того ж району. У подальшому з с Новоселиця у пішому порядку вони висунулись до місця переховування 4-х громадян Індії,  які знаходились на відстані 400-500 метрів від с. Новоселиця в лісі. О 16 год. 30 хв. цього ж дня громадянин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали супроводжувати 4-х нелегальних мігрантів до лінії державно­го кордону,  які мали на меті незаконно перейти кордон України.

Під час руху у напрямку українсько-словацького кордону іноземні громадяни,  які руха­лись під супроводом ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  були помічені прикордонним нарядом "Чато-

2

вий кордону" 5-ї прикордонної застави Чопського прикордонного загону. О 22 год. 20 хв. того ж дня спільними діями прикордонних нарядів "Чатовий кордону" та "Оперативно-пошукова група" вказаної прикордонної застави,  четверо іноземних громадян та ОСОБА_2 були затримані у районі 198-199 прикордонних знаків,  на відстані 10 метрів до лінії державного кордону. У мо­мент затримання ОСОБА_1 вдалось втекти.

15 квітня 2005 року начальником Чопського прикордонного загону відносно сержанта к/сОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за озна­ками вчинення ними злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  332 КК України та того ж дня відносно ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді нагляду командування в/ч 1493.

25 квітня 2005 року ОСОБА_1.  пред"явлено обвинувачення у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  332 КК України. Міра запобіжного заходу - нагляд командування частини відносноОСОБА_1 - не змінювалась.

10 травня 2005 року ОСОБА_1 був повідомлений про те,  що 11 травня 2005 року на 10 годину він повинен з'явитись у військову прокуратуру Ужгородського гарнізону для прове­дення слідчих дій.

Однак 11 травня поточного року ОСОБА_1 у військову прокуратуру Ужгородського гарнізону не з'явився. У той же день він був повідомлений по телефону про необхідність негай­но з'явитись у Чопський прикордонний загін,  на що останній відмовився і не повідомив про своє місце перебування.

З 12 по 23 травня 2005 року був організований розшук обвинуваченого силами військовос­лужбовців Чопського прикордонного загону,  однак пошуки позитивних результатів не дали.

23 травня 2005 року відносно ОСОБА_1 кримінальна справа за ознаками злочи­ну,  передбаченого ч. 2  ст.  332 КК України,  була виділена в окреме провадження і в цей же день відносно останнього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  407 КК України.

Постановою слідчого військової прокуратури гарнізону від 23 травня 2005 року сержанта к/сОСОБА_1 оголошено в розшук.

6 червня 2005 року військовим судом Ужгородського гарнізону дано дозвіл на затриманняОСОБА_1 і доставку його у військовий місцевий суд гарнізону під вартою шляхом етапування від місця затримання на гауптвахту Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку (м.  Ужгород).

У червні 2008 року ОСОБА_1 працівниками міліції затриманий у Краснодарсь­кому краї Російської Федерації,  етапований в Україну та поміщений у Ужгородський СІЗО № 9 ВДДУ з ПВП у Закарпатській області.

25 травня 2009 року до військового місцевого суду гарнізону надійшло подання слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону  ст.  лейтенанта юстиції Харлапова A.M.,  яке по­годжено з військовим прокурором гарнізону,  з клопотанням про обрання відносно обвинуваче­ного    ОСОБА_1     запобіжного    заходу    у    вигляді    взяття    його    під    варту.

В обґрунтування вказаного подання слідчий зазначив,  що сержант к/с ОСОБА_1,  обвинувачується у вчиненні злочинів,  за один з яких встановлено покарання у вигляді позба­влення волі строком понад три роки,  тривалий час переховувався від слідства та суду,  тому є під­стави вважати,  що знаходячись на волі,  він може скритися від слідства та суду й таким чином пе­решкодити встановленню істини по кримінальній справі.

У судовому засіданні майор юстиції Марків Р.Б. підтримав внесене на розгляд суду подан­ня,  мотивувавши необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту викладеними вище підставами.

Обвинувачений ОСОБА_1 у суді повністю визнав себе винним у скоєнні інкри­мінованих йому злочинів.

Вивчивши дане подання та направлені разом з ним матеріали кримінальної справи,  суд приходить до висновку про обгрунтованість викладених у ньому обставин,  згідно яких є достат-

3

ньо даних вважати,  що обвинувачений у теперішній час,  перебуваючи на волі,  може скритися від слідства.

Зокрема,  з матеріалів кримінальної справи вбачається,  що підставами для її порушення та пред'явлення ОСОБА_1.  обвинувачення є результат спільних дій прикордонних наря­дів "Чатовий кордону" і "Оперативно-розшукової групи" прикордонної застави,  у ході яких 12 квітня 2005 року були затримані при спробі переходу державного кордону гр-н ОСОБА_2та 4 іно­земні громадяни,  при цьому ОСОБА_2 у ході проведення впізнання по фотокартках опізнав особу на прізвище ОСОБА_1 - військовослужбовця Чопського прикордонного загону,  який сприяв йому у переправлені нелегальних мігрантів через державний кордон України. Крім того,  винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинах підтверджується показання­ми самого обвинуваченого,  допитаного по даній кримінальній справі як 15 та 25 квітня 2005 року,  так і 25 травня 2009 року

Санкцією ч. 2  ст.  332 КК України,  за якою обвинувачується ОСОБА_1,  передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Таким чином,  так як ОСОБА_1 4 роки ухилявся від слідства,  чим перешкоджав встановленню істини у справі,  дані обставини враховуються судом при вирішенні питання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Виходячи з викладених вище конкретних обставин справи та даних про особу обвинува­ченого,  які дають суду підстави вважати,  що,  перебуваючи на волі,  він може скритися від слідст­ва та суду,  чим перешкоджатиме встановленню істини по справі,  а також приймаючи до уваги,  що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченому ч. 2  ст.  332 КК України,  санкцією якої встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 3-х років,  тому суд вважає за необхідне задовольнити внесене на його розгляд подання та обрати від­носно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  148,  155,  165,  165-1,  165-2 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Харлапова A.M.,  внесене за згодою військового прокурора гарнізону,  про обрання відно­сно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту,  задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченогоОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді три­мання його під вартою з утриманням в Ужгородському слідчому ізоляторі № 9 ДДВП України.

Контроль за виконанням постанови покласти на військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.

На дійсну постанову до військового апеляційного суду Центрального регіону прокурором та обвинуваченим протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.