1-7-2008

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

17 березня 2008 року                                                                                                              м.  Чоп

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського га­рнізону майора юстиції Присича О.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуван­ні військової частини 1493 кримінальну справу відносно військовослужбовця вказаної частини -патрульного прикордонної застави "Саловка" Чопського прикордонного загону Західного регіона­льного управління Державної Прикордонної служби України солдата

ОСОБА_1,  який народив­ся ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Ухта,  Російської Фе­дерації,  українця,  з середньо-спеціальною осві­тою,  не одруженого,  раніше не судимого,  приз­ваного на військову службу Дубенсько-Радиви-лівським РВК Рівненської області у травні 2007 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  419 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З червня 2007 року солдат ОСОБА_1 проходить військову строкову службу на прикордонній заставі «Саловка» Чопського прикордонного загону на посаді патрульного прикордонної застави.

21 січня 2008 року о 02.00 год. підсудний від старшого зміни прикордонних нарядів лейтенан­та ОСОБА_2 отримав наказ на охорону державного кордону України,  згідно якого повинен був нести службу у прикордонному наряді «Пост спостереження» в районі 336-338 прикордонних зна­ків. Також л-том ОСОБА_2 було визначено порядок організації і несення служби,  сектори спостере­ження та періодичність доповідей про хід виконання наказу - через кожні 30 хв.,  а у разі виникнен­ня обстановки - негайно доповідати на прикордонну заставу по наявних засобах зв'язку.

Виконуючи даний наказ,  біля 02.00 год. тієї ж ночі солдат ОСОБА_1 прибув до місця несен­ня служби,  змінив прикордонний наряд «Пост спостереження» та приступив до виконання покладе­них на нього службових обов'язків.

Однак у подальшому,  у порушення вимог  ст.  ст.  11,  16 Статуту внутрішньої служби ЗС Украї­ни,   ст.  ст.  45,  46,  121 Статуту Державної прикордонної служби України (ч. 4 Прикордонний наряд) підсудний,  будучи особою,  яка входить до складу наряду з охорони державного кордону,  маючи ре­альну можливість виконувати свої службові обов'язки належним чином,  не передбачаючи можли­вості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння,  хоча повинен був і міг їх передбачити,  всупереч поставленого наказу,  близько 03.00 год. самоусунувся від охорони державного кордону,

2

покинув охоронювану ним ділянку і до 05.00 год. відпочивав у котельні неподалік від місця несення служби та жодного разу,  всупереч поставленого,  на зв'язок із заставою не виходив.

Внаслідок наведеного,  за зазначений період часу,  користуючись відсутністю охорони та без­контрольністю з боку прикордонного наряду в районі 337-го прикордонного знаку,  невстановлени-ми слідством особами через державний кордон України з Угорською Республікою,  незаконно,  у по­рушення режиму державного кордону та правил митного переміщення товарів,  були переправлені тютюнові вироби у кількості 48 ящиків цигарок,  чим було створено підвищену небезпеку охороню-ваним державі інтересам у вигляді істотної шкоди - порушення встановленого порядку несення вій­ськової служби щодо охорони державного кордону,  підірвано авторитет Державної прикордонної служби України в очах прикордонної служби суміжної держави та громадян,  зрив виконання при­кордонним нарядом безпосередньо покладених на нього обов'язків.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкриміно­ваного йому злочині визнав повністю,  дав аналогічні показання як викладено вище та свій просту­пок пояснив тим,  що будучи у наряді - замерз,  після чого він вирішив зігрітися у кочегарці,  де і за­снув. Настоює на тому,  що у районі 337-го прикордонного знаку повинна була пройти контрабанда тютюнових виробів,  він нічого не знав.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочині,  вина підсудного також підтверджується сукупністю інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так,  із показань допитаних у суді,  кожного окремо,  свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_2,  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 слідує,  що дійсно у період з 2-ї год. ночі до 8-ї год. ранку 21 січня 2008 року підсудний мав нести службу по охороні державного кордону України і що в період з 3 до 5-ї год. цієї ж ночі він самовільно залишив охоронювану ним ділянку та пішов відпочивати у коте­льню,  при цьому на напрямку,  який мав охороняти ОСОБА_1,  було нелегально переправлено в Угор­ську Республіку 48 ящиків цигарок.

Протоколом прикордонно-представницької зустрічі представників Чопського прикордонного загону та Прикордонної варти Угорщини від 21 січня 2008 року встановлено факт незаконного пе­реправлення тютюнових виробів у кількості 48 ящиків цигарок у районі 337-го прикордонного зна­ку.

Згідно витягу з наказу начальника Чопського прикордонного загону від 25 грудня 2007 року № 245-ос - солдата ОСОБА_1 призначено на посаду патрульного прикордонної застави в/ч 1493.

Із витягу з Книги прикордонної служби ПЗ "Саловка" слідує,  що солдат ОСОБА_1 з 02.00 год. по 08.00 год. 21 січня 2008 року перебував у складі прикордонного наряду "Пост спостережен­ня " і мав нести службу на ділянці 336-338 прикордонних знаків.

Згідно висновку військово-лікарської комісії № 352 від 26 лютого 2008 року - підсудний ви­знаний здоровим та придатним до військової служби.

Оскільки солдат ОСОБА_1 21 січня 2008 року близько 03 год. 00 хв. у районі 336-338 при­кордонних знаків прикордонної застави "Саловка" в/частини 1493,  виконуючи наказ по охороні державного кордону України,  перебуваючи у прикордонному наряді "Пост спостереження" та бу­дучи патрульним,  порушив статутні правила несення прикордонної служби,  передбачені  ст.  ст.  45,  46,  121 частини IV Статуту Державної прикордонної служби з охорони державного кордону Ук­раїни,  а саме: самовільно покинув охоронювану ним ділянку і до 05.00 год. тієї ж ночі відпочивав у котельні,  внаслідок чого за зазначений період часу,  користуючись відсутністю охорони та безконт­рольністю з боку прикордонного наряду в районі 337 прикордонного знаку,  невстановленими осо­бами через державний кордон України з Угорською Республікою незаконно були переправлені тю­тюнові вироби у кількості 48 ящиків цигарок,  які були затримані Прикордонною вартою Угорської республіки,  ці дії підсудного суд кваліфікує за  ст.  419 ч.1 КК України,  як порушення статутних пра­вил несення прикордонної служби особою,  яка входить до складу наряду з охорони державного кор­дону України.

При обранні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує чистосердечие розкаяння підсудного у вчиненому,  що по місцю проживання та проходження військової служби він характе­ризується виключно з позитивної сторони,  до кримінальної відповідальності притягується уперше,

3

раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  від його дій тяжких наслідків не настало та на даний час уже прослужив у ЗС України 11 місяців.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд знаходить можливим віднос­но ОСОБА_1 перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного у сан­кції  ст.  419 ч. 1 КК України,  застосувавши до нього  ст.  ст.  69 та 60 того ж Кодексу.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  330 КПК України,  військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  419 КК України,  на підставі якої із застосуванням  ст.  ст.  69 і 60 цього ж Кодексу призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці з відбуттям покарання на гауптвахті Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 - нагляд командування Чопсь-кого прикордонного загону (в/ч 1493),  скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті вказаного зонального відділення Військової служби правопорядку.

Початок строку відбування покарання у виді арешту засудженому обчислювати з моменту доставки його на гауптвахту Ужгородського зонального відділення Військової служби правопоряд­ку.

Речові докази,  перераховані на арк. справи 108-109,  які передані на відповідальне зберігання начальнику ПЗ «Саловка»,  після вступу вироку в законну силу,  вважати повернутими останнім.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголо­шення.