№ 3-3-2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року м. Ужгород
Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:
головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,
при секретарі Зюріній М. О., за участю старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 5 ч. 1 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією" командира військової частини А1673 підполковника
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Рівне, українця, одруженого, з вищою освітою, на військовій службі з серпня 1994 року та на займаній посаді - з вересня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
Підполковник ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині А1673 на посаді командира частини, тобто відповідно до своїх функціональних обов'язків являється службовою особою, яка наділена розпорядчими функціями.
У період із 10 по 14 листопада 2008 року за вказівкою п/п-ка ОСОБА_1 щоденно безпідставно виділялись два військовослужбовці контрактної служби ввіреної йому військової частини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на залізничне депо, що у м. Мукачево, для виконання різного роду господарських робіт. При цьому договір на виконання робіт укладено не було та оплата за виконані роботи не здійснювалась.
У подальшому, наприкінці листопада 2008 року за надання вищеописаних послуг, начальник депо передав для командира військової частини біля 80 кг різної фарби та 1 пачку електродів, що не відповідає сумі виконаних робіт. При цьому отримана фарба та електроди по відповідній службі в частині оприбутковані не були, що дало змогу командиру частини розпорядитися матеріальними засобами на власний розсуд.
Таким чином, п/п-к ОСОБА_1 вищеописаними діями, будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, сприяв, використовуючи своє посадове становище юридичній особі - директору Мукачівського депо у здійсненні ним підприємницької діяльності з метою одержання інших переваг.
Постановою старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В. від 29 грудня 2008 року відмовлено у порушенні відносно ОСОБА_1 кримінальної справи, передбаченої ст. 423 ч. 1 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину, на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, а 8 січня 2009 року заступником військового прокурора цього ж гарнізону підполковником юстиції Тирпак Р.С. складено протокол про порушення п/п-ком ОСОБА_1 вимог ст. 5 ч.1 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією".
2
У судове засідання п/п-к ОСОБА_1 не прибув у зв'язку з сімейними обставинами, надавши суду письмову заяву, у якій вказав, що повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого правопорушення та просить суд розглянути справу без його участі. Крім цього останній у своєму поясненні від 10 грудня 2008 року та у протоколі про порушення Закону України „Про боротьбу з корупцією" про обставини скоєння ним правопорушення дав пояснення, які аналогічні викладеному вище.
Дані пояснення правопорушника повністю узгоджуються з сукупністю інших досліджених в суді доказів, зокрема дослідженими у судовому засіданні показаннями свідків: к-на ОСОБА_4 та солдата к/с ОСОБА_2, які також дали аналогічні показання.
Згідно витягу з наказу Командувача СВ ЗС України № 358 від 8 вересня 2006 року - тоді ще майора ОСОБА_1 призначено на посаду командира військової частини А1673.
Оскільки у відповідності до ст. 2 ч.1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, а підполковник ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем - командиром в/ч А1673 та, одночасно будучи особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, у листопаді 2008 року вищеописаними діями умисне сприяв, використовуючи своє посадове становище юридичній особі - директору Мукачівського депо у здійсненні ним підприємницької діяльності з метою одержання інших переваг, зазначені дії Татуся військовий суд кваліфікує як корупційне правопорушення, передбачене ст. 5 ч.1 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією".
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує, що він до адміністративної відповідальності притягується уперше, у вчиненому щиро розкаявся, по службі характеризується з позитивної сторони, на утриманні має малолітню дитину, тому вважає за можливе призначити йому це стягнення у вигляді штрафу у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 8 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, ст. 5 ч.1 п."а" і ст. 8 ч.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", військовий місцевий суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 5 ч.1 п."а" Закону України "Про боротьбу з корупцією", на підставі якої у відповідності до ст. 8 ч.1 цього ж Закону накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 289 (двісті вісімдесят де-в"ять) грн. 00 коп.
Згідно ст. 307 ч.1 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії дійсної постанови.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором у військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону.