№ 1-11-2009

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року                                                                                                        м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю - військового прокурора Ужгородського гарнізону полковника юстиції Демківа О.Р.,  роз­глянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду в ході попереднього роз­гляду направлену до суду з обвинувальним висновком кримінальну справу відносно заступника вій­ськового комісара Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК Закарпатської області майора

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Гайсин Вінниць­кої області,  українця,  з вищою освітою,  одруженого,  маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,  ра­ніше не судимого,  на військовій службі з серпня 1992 року та на займаній посаді - з травня 2006 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.  ст.  423 ч. 1,  366 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З 10 травня 2006 року ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді заступника військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського об'єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області.

Під час проходження служби на вказаній посаді,  тобто будучи військовою службовою осо­бою ОСОБА_1 відповідно до вимог  ст. 19 Конституції України,   ст.  ст.  11,  16,  58,  59 Статуту внутрішньої служби ЗС України,   ст.  ст.  1.9,  3.1.10,  3.7.1,  3.7.2 наказу Міністра оборони України № 400 від 11 листопада 1998 року «Про затвердження інструкції з діловодства у Збройних України» (далі Інструкція) зобов'язаний був діяти лише в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України,  свято і непорушно їх додержуватись,  знати та виконувати службові обов'язки,  що визначають обсяг виконання завдань,  доручених за посадою; встановлювати такий порядок,  який гарантував би неухильне виконання законів України,  показувати приклад дис­циплінованості,  неухильного виконання вимог законодавства,  наказів та розпоряджень командирів (начальників),  ретельно виконувати вимоги встановлені Інструкцією,  бути пильним і не допускати порушень; видавати документи,  які б відповідали чинному законодавству; всі документи підписувати виключно за своїм прізвищем.

Проте ОСОБА_1,  будучи військовою службовою особою,  яка постійно обіймала у Великоберезнянсько-Перечинському ОРВК посаду,  пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків,  в порушення вимог  ст.  ст.  11,  16,  58,  59 Статуту внутрішньої служби ЗС Ук­раїни,   ст.  ст.  1.9,  3.1.10,  3.7.1,  3.7.2 Наказу Міністра оборони України № 400 від 11 листопада 1998 року «Про затвердження інструкції з діловодства у Збройних України» (далі Інструкція),  став на шлях злочинної діяльності.

2

Так,  на початку вересня 2008 року майор ОСОБА_1 вручив повістки про виклик до призовної дільниці та направлення для проходження військово-лікарської комісії на предмет при­датності до військової служби призовникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

6 листопада 2008 року до обвинуваченого звернувся старший брат призовника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з проханням видати його брату довідку про те,  що у період з 17 вересня по 4 листопада 2008 року ОСОБА_2 ніби-то знаходився на стаціонарному обстеженні в Перечинській ЦРЛ та Закарпатській ОКЛ на предмет придатності до військової служби. Зазначений документ ОСОБА_2 був необхідний для представлення його у ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат",  де той працював,  для нарахування йому заробітної плати за відсутній період на роботі.

Разом з тим,  призовник ОСОБА_2 на стаціонарному обстеженні в Ужгородській міській клінічній лікарні знаходився у період з 22 вересня по 7 жовтня 2008 року,  а у Перечинській ЦРЛ з 16 по 20 жовтня 2008 року. Надалі,  у період з 21 по 22 жовтня 2008 року ОСОБА_2 у військкоматі проходив співбесіди для призову на строкову військову службу,  а решту часу прово­див на власний розсуд та трудові обов'язки на ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" не вико­нував,  про що майору ОСОБА_1було відомо.

Однак,  майор ОСОБА_1,  діючи всупереч інтересам служби,  з метою покращення по­казників у службовій діяльності,  оскільки призовник ОСОБА_2 планувався для призову на військову службу за контрактом,  тому у нього склались з ним добрі стосунки,  погодився на пропо­зицію ОСОБА_4,  зловживаючи своїм службовим становищем на користь призовника ОСОБА_2,  вніс завідомо неправдиві дані до офіційного документу - довідки про те,  що при­зовник ОСОБА_2 в період з 17 вересня по 4 листопада 2008 року за направленням військкомату проходив стаціонарне обстеження в Перечинській ЦРЛ та Закарпатській ОКЛ. А потім,  продовжуючи свою протиправну діяльність,  обвинувачений особисто розписався у довідці за військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК п/п-ка ОСОБА_5 та скріпив підпис відтиском печатки військкомату „Призовна комісія",  а також,  присвоївши довідці довільний реєстраційний № 773 від 6 листопада 2008 року,  видав її брату призовника.

Надалі,  зазначену вище підроблену довідку ОСОБА_4 подав до ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат",  приховавши таким чином порушення ОСОБА_2 трудової дис­ципліни,  а саме прогул. Також,  на підставі представленої ОСОБА_4 довідки з Велико-березнянсько-Перечинського ОРВК бухгалтерією ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" його брату ОСОБА_2 безпідставно була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 2097, 92 грн.

Крім цього,  20 листопада 2008 року до заступника військового комісара Великоберезнянсь-ко-Перечинського ОРВК майора ОСОБА_1 звернувся призовник ОСОБА_3 з про­ханням видати йому довідку про те,  що у період з 12 вересня по 20 листопада 2008 року він ніби то знаходився на стаціонарному обстеженні в Перечинській ЦРЛ та Закарпатській ОКЛ на предмет ви­значення придатності до військової служби.

При цьому ОСОБА_3 повідомив,  що стаціонарне обстеження в лікувальних закладах не пройшов,  так як увесь час працював на сезонних роботах у приватної особи а також,  що йому та­ка довідка необхідна для пред'явлення по місцю постійної роботи у ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" для нарахування йому заробітної плати за відсутній період на роботі.

Надалі майор ОСОБА_1,  переслідуючи корисливі мотиви,  повідомив ОСОБА_3,  що може видати таку довідку за певну матеріальну винагороду.

Того ж дня ОСОБА_3,  за зазначену вище довідку,  приніс та передав м-ру ОСОБА_1 в якості матеріальної винагороди алкогольні напої та інше на загальну суму біля 100 грн.

Після цього обвинувачений,  діючи всупереч інтересів служби,  зловживаючи своїм службо­вим становищем на власну користь та користь вказаного призовника,  склав завідомо неправдивий офіційний документ - довідку про те,  що ОСОБА_3,  в період з 12 вересня по 20 листопада 2008 року за направленням військкомату проходив стаціонарне обстеження в Перечинській ЦРЛ та Закарпатській ОКЛ,  що не відповідало дійсності. А потім,  особисто розписався у довідці за військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК п/п-ка ОСОБА_5 та скріпив

3

підпис відтиском печатки військкомату „Призовна комісія",  а також,  присвоївши довідці довільний реєстраційний № 348/п від 20 листопада 2008 року,  видав її призовнику ОСОБА_3

Надалі,  зазначену вище підроблену довідку призовник ОСОБА_3 подав до ВАТ „Пе-речинський лісохімічний комбінат",  приховавши таким чином порушення ним трудової дисципліни. Також,  на підставі представленої Кисельниковим довідки з Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК бухгалтерією ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" йому безпідставно була нарахова­на та виплачена заробітна плата у розмірі 4515, 60 грн.

Внаслідок протиправних дій майора ОСОБА_1 було заподіяно істотну шкоду у ви­гляді порушення встановленого порядку виконання військовими службовими особами своїх безпо­середніх обов'язків,  підірвано авторитет військової установи - військового комісаріату в очах гро­мадян,  приховано порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (прогули) та спричинено матеріальні збитки юридичній особі - ВАТ „Перечинський лісохімічний комбінат" на загальну суму 6613, 52грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкриміно­ваних йому злочинах визнав повністю,  дав аналогічні показання як викладено вище,  у скоєному щиро покаявся та звернувся до суду з письмовою заявою в якій просить звільнити його від криміна­льної відповідальності за скоєні ним злочини,  передбачені  ст.  ст.  423 ч. 1,  366 ч. 1 КК України на підставі  ст.  1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року,  оскільки він визнає свою вину та являється батьком двох неповнолітніх дітей,  одна з яких на даний час ще являється малолітньою.

Військовий прокурор Ужгородського гарнізону полковник юстиції Демків О.Р. у суді запе­речень проти даного клопотання і заяви обвинуваченого не мав,  при цьому заявив,  що відповідно до  ст.  1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року та на підставі  ст.  6 п. 4 КПК України ОСОБА_1 можливо звільнити від кримінальної відповідальності за даною нереабі-літуючою підставою і кримінальну справу відносно нього закрити в порядку  ст.  ст.  244 і 248 КПК України.

Заслухавши пояснення та доводи учасників судового процесу та перевіривши матеріали кримінальної справи,  суд приходить до висновку про те,  що кримінальну справу відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі та в порядку вказаних статтей КПК України,  при цьому вихо­дить з наступного.

Так,  ОСОБА_1 скоїв злочини,  передбачені  ст.  ст.  423 ч. 1,  366 ч. 1 КК України,  які віднесені до категорії злочинів відповідно середньої та невеликої тяжкості.

Із оригіналів свідоцтв про народження слідує,  що обвинувачений являється батьком непов­нолітньої дитини - ОСОБА_5,  1996 року народження та малолітнього сина - ОСОБА_6,  2003 року народження. При цьому які-небудь документи,  підтверджуючі позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав,  у матеріалах даної кримінальної справи відсутні.

У  ст.  1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року зазначено,  що звіль­ненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань,  не пов'язаних з позбавленням волі,  засуджених за умисні злочини,  які не є тяжкими або особливо тяжкими,  підля­гають особи,  не позбавлені батьківських прав,  які на день набрання чинності цим Законом мають дітей,  яким не виповнилося 18 років.

Вчинені ОСОБА_1 злочини вчинені до дня набрання цим Законом чинності (злочини скоєні у листопаді 2008 року) та не підпадають під дію  ст.  7 зазначеного Закону України "Про амністію".

Виходячи із викладеного,  у відповідності до вимог  ст.  6 вказаного Закону - ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Крім цього,  обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує проти закриття відносно нього кримінальної справи за нереабілітуючих підстав,  зазначених у  ст.  6 п. 4 КПК України,  тобто внаслідок Акту амністії і сам просить застосувати до нього дану норму Закону.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  237,  240,  244 п. 5,  248 КПК України та  ст.  1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року,  військовий місцевий суд

4

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за вчинення злочинів,  передбачених  ст.  ст.  423 ч. 1,  366 ч. 1 КК України,  на підставі  ст.  1 п. "в" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року від кримінальної відповідальності - звільнити.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 у відповідності до  ст.  ст.  6 п. 4 та 248 КПК України - провадженням закрити.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд,  до набрання постановою законної сили,  залишити без зміни.

Визнані по справі у якості речових доказів після вступу постанови у законну силу:

·  довідки,  видані гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 про те,  що вони у періоди з 17 вересня по 4 листопада 2008 року та у період з 12 вересня по 20 листопада 2008 року відповідно,  за направленням Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК проходили стаціонарне обстеження в Пе-речинській ЦРЛ та Закарпатській ОКЛ (а.с.  112-113,  114,  115,  116-118) - зберігати в матеріалах справи;

·  особові справи призовників ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  книгу протоколів засі­дань Перечинської районної призовної комісії під час призову осінь 2008 року та журнал обліку ви­хідних документів Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК за 2008 рік,  які знаходяться при мате­ріалах кримінальної справи (а.с.  119-120,  121-122,  123) - повернути у Великоберезнянсько-Перечинського ОРВК Закарпатської області.

На дану постанову може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 7 діб з моменту її вине­сення.