№ 1-7-2009

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

26 лютого 2009 року                                                                                                     м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону капітана юстиції Нарагана Р.В.,  потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,  перекладача - ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого - адво­ката ОСОБА_9,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуванні військової час­тини А1778 кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини A3184 молод­шого сержанта

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с Тячівка Тячівського району За­карпатської області,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  раніше не судимого,  призваного на військову службу Тячівським РВК у травні 2008 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу № 231 від 10.10.2008 року ОСОБА_1  зарахований до списків особового складу в/ч A3184,  призначений на посаду командира машини 2 зенітної ракетної батареї та отри­мав військове звання "молодший сержант".

У листопаді 2008 року,  на час зборів молодого поповнення,  підсудний був відряджений до в/частини А1673 де,  туди ж,  для проходження строкової військової служби прибули військо­вослужбовці солдати ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7

Відповідно до  ст.  32 Статуту внутрішньої служби ЗС України молодший сержант ОСОБА_1  є начальником за військовим званням по відношенню до вказаних військовослужбовців.

Під час проходження служби мол. с-нт ОСОБА_1 ,  будучи військовослужбовцем строкової служби і начальником по військовому званню до військовослужбовців строкової служ­би солдатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,  став на злочинний шлях,  в порушення вимог  ст.  ст.  49,  50,  59 Статуту внутрішньої служби та  ст.  ст.  З,  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  перевищуючи надану йому владу,  службові повноважен­ня,  застосував насильство щодо підлеглих.

Так,  14 листопада 2008 року біля 15.00 год. мол. с-нт ОСОБА_10. наказав підлеглому особовому складу свого відділення прибрати у спальному приміщенні казарми в/ч А1673. Через деякий час ОСОБА_10 вийшов,  а до приміщення зайшов мол. с-нт ОСОБА_1 ,  який наказав присутнім там військовослужбовцям молодшого призову угорської національності вишикуватись.

2

Надалі,  ОСОБА_1  запитав у вишикуваних військовослужбовців,  серед яких зокрема були солдати ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_6 таОСОБА_5,  чи є у них гроші,  однак на це йому ніхто не відповів. Будучи обурений мовчанням,  підсудний вдарив ногою стілець і вийшов з спального приміщення.

Біля 16.00 год. того ж дня ОСОБА_1,  повернувшись до спального приміщення казарми та,  будучи старшим за військовим званням по відношенню до молодших за призовом вищевказаних військовослужбовців строкової служби,  з метою показати свою уявну перевагу над ними,  пере­кручуючи дисциплінарну практику та використовуючи нестатутні заходи впливу до них,  застосу­вав фізичне насильство,  а саме: підійшовши до солдата ОСОБА_3,  наніс йому 1 удар кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні,  від чого останній відчув фізичний біль та моральне при­ниження.

Далі,  з наведених вище причин,  ОСОБА_1  наніс по 1-му удару кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні солдатам ОСОБА_4,  ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,  від чого останні відчули фізичний біль та моральне приниження.

Продовжуючи свої злочинні діяння,  мол. с-нт ОСОБА_1 ,  після команди „відбій",  біля 22.10 год. 14 листопада 2008 року розбудив солдата ОСОБА_7  та наказав тому виконувати фі­зичні вправи - віджиматись від підлоги. Далі підсудний наказав ОСОБА_7 спуститись на перший поверх казарменого приміщення і прибрати в туалеті,  що той і зробив. Після цього,  не зупиняю­чись на досягнутому,  ОСОБА_1  наказав потерпілому повернулись до спального приміщення та одягнутись по формі № 5,  а надалі,  одягненим пролізти під ліжками по пластунськи біля 20 разів,  після чого присідати,  що той виконав та,  будучи стомленим,  присів на стілець. Підсудний,  через невдоволення поведінкою солдата ОСОБА_7,  будучи старшим за військовим званням по відношенню до молодшого за призовом вказаного військовослужбовця строкової служби,  з метою показати свою уявну перевагу над ним,  перекручуючи дисциплінарну практику та вико­ристовуючи нестатутні заходи впливу до нього,  застосував фізичне насильство,  а саме: наніс сол­дату ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в груди,  від чого останній відчув фізичний біль та моральне приниження.

15 листопада 2008 року біля 16.00 год. в коридорі перед спальним приміщенням в/ч А1673 мол. с-нт ОСОБА_1  наказав військовослужбовцям молодого поповнення виконувати фізичну вправу - віджимання від підлоги. Через деякий час,  солдат ОСОБА_2 піднявся з підлоги і повідомив,  що він більше не може віджиматись. Обурившись цим,  підсудний вишикував всіх присутніх там військовослужбовців молодшого періоду призову та,  будучи старшим за військовим званням по відношенню до солдата ОСОБА_2,  з аналогічною метою,  застосував фізичне насильство,  а саме: наніс потерпілому 2 удари кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні та 3 удари кулаком правої руки в груди,  від чого останній відчув фізичний біль та мораль­не приниження.

В ніч з 15 на 16 листопада 2008 року,  молодший сержант ОСОБА_1 ,  після команди „відбій",  біля 00.00 год. розбудив солдатівОСОБА_3 та ОСОБА_4,  відвів їх до туалету,  що знаходиться на першому поверсі казарменого приміщення в/ч А1673,  де наказав їм виконувати фізичні вправи - віджиматись від підлоги та присідати. Далі,  ОСОБА_1  наказав солдату ОСОБА_3 вимити туалет,  а сам підійшовши до нього,  в присутності солдата ОСОБА_4,  який знаходився біля умивальника та,  будучи старшим за військовим званням по відношенню до молодшого за призовом військовослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_3,  з метою показати свою уявну перевагу над ним,  перекручуючи дисциплінарну практику та використовуючи нестатутні заходи впливу до нього,  застосував фізичне насильство,  а саме: наніс потерпілому 1 удар кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні та 3 удари кулаком цієї ж руки в груди,  від чого останній відчув фізичний біль та моральне приниження.

Не зупиняючись на досягнутому та продовжуючи свої злочинні діяння,  ОСОБА_1  на­казав солдатам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 піднятись із ним на 2-й поверх казарменого приміщення де,  неподалік від місця несення служби днювальним,  з наведених вище мотивів,  в присутності днювального солдата ОСОБА_11,  застосував фізичне насильство до вказаних військовослужбовців,  а саме: наніс солдату ОСОБА_3 2 удари кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні та 2 удари кулаком цієї ж руки в груди,  від чого останній відчув сильний фізичний

3

біль та моральне приниження. Далі підсудний наніс солдату ОСОБА_4 3 удари кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні та 3 удари кулаком цієї ж руки в груди,  від чого останній,  відчувши фізичний біль,  не втримавшись на ногах,  впав на підлогу та почав задихатись.

18 листопада 2008 року біля 11.00 год. мол. с-нт ОСОБА_1  зайшов до спального приміщення в/ч А1673,  де особовий склад із числа молодого поповнення вивчав стройову пісню. Після цього ОСОБА_1 наказав присутнім там військовослужбовцям заспівати йому,  а далі,  будучи невдоволений тим,  що деякі із військовослужбовців угорської національності ще не вивчили сло­ва пісні,  наказав їм виконувати фізичні вправи - віджиматись від підлоги. Через деякий час,  сол­дат ОСОБА_2 піднявся з підлоги і повідомив,  що він більше не може віджиматись. Обурившись відповіддю солдата ОСОБА_2,  підсудний підійшов до нього та,  з цією ж метою застосував фізичне насильство,  а саме: наніс потерпілому 2 удари кулаком правої руки в груди та 2 удари правою ногою по сідницям,  від чого останній відчув фізичний біль та моральне приниження.

24 листопада 2008 року біля 13.00 год.,  після стройової підготовки,  молодший сержант ОСОБА_1  зайшов до спального приміщення казарми в/ч А1673 та наказав присутнім там військовослужбовцям молодшого призову угорської національності виконувати фізичні вправи -віджиматись від підлоги,  а сам,  проходячись над ними,  наносив їм удари подушкою. Через дея­кий час солдат ОСОБА_2 піднявся з підлоги і повідомив,  що він більше не може віджиматись. Тоді ОСОБА_1 наказав всім присутнім військовослужбовцям присідати,  на що потерпілий ОСОБА_2 відмовився виконати наказ.

Обурившись відмовою солдата ОСОБА_2,  підсудний підійшов до нього і вивівши у світлицю,  будучи старшим за військовим званням по відношенню до вказаного військовослужбовця.,  з метою показати свою уявну перевагу над останнім,  принизити його честь і гідність як військовослужбовця,  перекручуючи дисциплінарну практику та використовуючи не-статутні заходи впливу до нього,  застосував фізичне насильство,  а саме: наніс потерпілому 2 уда­ри кулаком правої руки у схрещені на чолі долоні та 3 удари кулаком цієї ж руки в груди,  від чо­го останній відчув фізичний біль та моральне приниження.

В цей час до світлиці зайшли військовослужбовці молодшого призову,  серед яких був і солдат ОСОБА_4,  який,  з метою припинити неправомірні дії мол. с-нта ОСОБА_1  попросив того припинити побиття солдата ОСОБА_2. На це,  підсудний підійшов до солдата ОСОБА_4 та діючи з метою показати свою уявну перевагу над останнім,  принизити його честь і гідність як військовослужбовця в очах інших військовослужбовців та у їх присутності,  застосував фізичне насильство,  а саме: наніс йому 1 удар кулаком правої руки в груди в ділянку серця,  від чого ос­танній,  відчув фізичний біль та почав задихатись. Після цього ОСОБА_1  пішов,  а присутні при цьому військовослужбовці занесли солдата ОСОБА_4 до спального приміщення і викликали медичну сестру.

В результаті переліченого,  молодший сержант ОСОБА_1  своїми умисними діями зав­дав побоїв солдатам ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_6, ОСОБА_2,  ОСОБА_5  та ОСОБА_7.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  винним себе у вчиненні інкри­мінованого йому злочину фактично визнав повністю та дав аналогічні показання,  як викладено вище,  підтвердивши,  що дійсно наносив вказаним потерпілим удари,  однак цих ударів можливо було менше,  як це вмінено йому органами досудового слідства. Крім цього підсудний свою пове­дінку пояснив тим,  що потерпілі погано виконували його накази,  і,  як йому здавалося,  вони від­крито насміхалися над ним.

Крім повного визнання підсудним своєї вини,  його вина у скоєному також підтверджуєть­ся наступними доказами.

Так,  потерпілі ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ко­жен окремо,  у суді також дали аналогічні показання,  як викладено у описовій частині вироку,  підтвердивши факти застосування до них насильства з сторони мол. с-нта ОСОБА_1 .

Свої показання підсудний та потерпілі,  кожний окремо,  повністю підтвердили при прове­денні з ними відтворення обстановки та обставин події.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав,  що 16 листопада 2008 року біля 01.00 год. він виконував обов'язки днювального по роті та неподалік від місця несення ним служби побачив мол. с-нта ОСОБА_1  разом з солдатами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Підсудний

4

ударив кулаком правої руки в груди солдата ОСОБА_4 і останній на угорській мові сказав,  що зади­хається. Він одразу перевів це на українську мову ОСОБА_1,  а той у цей час знову наніс один удар кулаком правої руки у груди потерпілому. Від вказаного удару солдат ОСОБА_4 впав та почав тяжко дихати. ОСОБА_1  в цей час наніс 1 удар кулаком правої руки у груди солдату ОСОБА_3. Після цього підсудний наказав всім піти у спальне приміщення та лягати спати.

Свої показання свідок ОСОБА_11 повністю підтвердив під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події.

Із досліджених у суді показань свідка ОСОБА_12 слідує,  що 14 листопада 2008 року біля 15.00 год. мол. с-нт ОСОБА_1  наказав всім солдатам угорської національності підняти руки та встати. Оскільки ті не розуміли мови,  підсудний попросив його (свідка) перекласти їм на угорську мову,  щоб військовослужбовці дали йому грошей. Ніхто з присутніх у спальному при­міщенні грошей ОСОБА_1у не дав. Підсудний був цим обурений,  ударив ногою стілець та вийшов зі спального приміщення. Що трапилось далі він не знає,  однак зі слів військовослужбовців угорської національності - мол. с-нт ОСОБА_1  повернувся та наніс деяким удари кулаком у схрещені на чолі долоні. Одному з військовослужбовців стало погано,  здається,  це був солдат ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч A3184 № 203 від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_1  зарахований до списків особового складу даної частини та йому присвоєно військове звання "молодший сержант".

Як слідує із довідки командира в/ч A3184 за вих. № 62/2 від 3 лютого 2009 року - згідно  ст.  31 Статуту внутрішньої служби ЗС України мол. с-нт ОСОБА_1  на час скоєння злочину являвся прямим начальником для солдатів зборів молодого поповнення.

Згідно висновку військово-лікарської комісії від 30 січня 2009 року - мол. с-нт ОСОБА_1  визнаний придатним до військової служби.

Оскільки в період з 14 по 24 листопада 2008 року у приміщенні казарми військової части­ни А1673,  у порушення вимог  ст.  ст.  49,  50,  59 Статуту внутрішньої служби та  ст.  4 Дисципліна­рного статуту ЗС України,  мол. сержант ОСОБА_1  будучи відповідно до  ст.  32 Статуту вну­трішньої служби ЗС України начальником за військовим званням по відношенню до військово­службовців строкової служби солдатів ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  ОСОБА_2, ОСОБА_5  та ОСОБА_7  вищеописаними діями перевищив владу,  умисно вчинив дії,  які явно вихо­дять за межі наданих йому прав та повноважень,  застосував до молодших за військовим званням названих солдатів насильство,  суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2  ст.  424 КК України.

Обставиною,  яка обтяжує покарання ОСОБА_1 ,  суд визнає вчинення ним злочину повторно.

Разом з цим,  при обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд приймає до уваги щире каяття підсудного у скоєному,  що по місцю проходження військової служби та про­живання він характеризується з позитивної сторони,  до кримінальної відповідальності притягу­ється уперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  важкі матеріально-побутові умови в сім"ї - батько являється інвалідом,  мама - пенсіонерка,  виховувався він у багатодітній сім"ї (8 дітей),  з яких троє на даний час ще являються неповнолітніми,  а також те,  що усі потер­пілі претензій до ОСОБА_1а не мають та просять суворо його не карати.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд знаходить можливим від­носно ОСОБА_1а призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного у санкції ч. 2  ст.  424 КК України,  за­стосувавши до нього  ст.  ст.  69 та 62 того ж Кодексу,  з триманням його у дисциплінарному бата­льйоні.

Разом з цим,  оскільки підсудний ОСОБА_1  своїми протиправними діями скоїв тяжкий злочин,  передбачений  ст.  424 ч. 2 КК України,  пов'язаний із проходженням ним військової слу­жби,  суд,  у відповідності до вимог  ст.  54 КК України позбавляє його військового звання "моло­дший сержант".

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  військовий місцевий суд

5

З АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  424 КК України,  на підставі якої,  із застосуванням  ст.  69 того ж Кодексу,  призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до  ст.  62 КК України замість позбавлення волі направити ОСОБА_1  для відбуття покарання у дисциплінарний батальйон на цей же строк.

У відповідності до  ст.  54 КК України за скоєння тяжкого злочину позбавити ОСОБА_1  військового звання "молодший сержант".

Запобіжний захід відносно засудженого - нагляд командування військової частини A3184 - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_1  на гауптвахті Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1  відраховувати з моменту прибуття його на га­уптвахту вказаного зонального відділу Військової служби правопорядку.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його прого­лошення.