1-3-2008

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

6 лютого 2008 року                                                                                                 м.  Мукачево

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Козачука М. В.,  потерпілого ОСОБА_2 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуванні військової частини А2483 кримінальну справу відносно військовослужбовця вказаної військової частини солдата

ОСОБА_1,  який наро­дився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с.  Розсохуватка Малови-сківського р-ну Кіровоградської обл.,  українця,  з се­редньо-технічною освітою,  не одруженого,  раніше не судимого,  призваного на військову службу Маловис-ківським РВК Кіровоградської обл. у квітні 2007 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  405 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З жовтня 2007 року у військовій частині А2483 (м.  Мукачево) на посаді заступника коман­дира бойової машини - оператора навідника проходять військову службу солдат ОСОБА_1  та командира відділення 1-ої механізованої роти молодший сержант ОСОБА_2

Відповідно до  ст.  32 Статуту внутрішньої служби ЗС України молодший сержант ОСОБА_1 є на­чальником за військовим званням по відношенню до солдата ОСОБА_2

Під час проходження служби солдат ОСОБА_1  у порушення вимог  ст.  ст.  11,  49,  50,  59,  128 Статуту внутрішньої служби ЗС України,   ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України став на злочинний шлях та застосував насильство щодо начальника.

Так,  16 жовтня 2007 року біля 23.30 год. мол. с-нт ОСОБА_2 застосував фізичне насильст­во до підлеглого військовослужбовця солдата ОСОБА_3,  який про це повідомив солдату ОСОБА_1

Після цього,  біля 24.00 години того ж вечора ОСОБА_1  зайшов до кімнати для вмивання 1 механізованої роти в/ч 2483 ,  де у цей час знаходився ОСОБА_2 та,  будучи незадоволений тим,  що останній напередодні застосував нестатутні заходи впливу до підлеглого йому за військовим званням солдата ОСОБА_3 та будучи молодшим за військовим званням по відношенню до ОСОБА_2,  діючи з метою показати уявну перевагу над своїм співслужбовцем та начальником за війсь­ковим званням,  принизити його гідність як військовослужбовця,  порушуючи військовий порядок застосував фізичне насильство до останнього,  а саме - наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя в ділянку нижньої щелепи з лівого боку та один удар кулаком лівої руки в обличчя в діля-

2

нку нижньої щелепи з правого боку,  внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 закритий двохсто-ронній перелом нижньої щелепи в ділянці кутів з незначним зміщенням уламків,  які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  винним себе у вчиненні інкриміно­ваного йому злочину визнав повністю та дав аналогічні показання,  як викладено вище,  підтверди­вши,  що дійсно наніс потерпілому ОСОБА_2у два удари кураком у ділянку обличчя за те,  що останній напередодні побив солдата ОСОБА_3.

Крім повного визнання підсудним своєї вини,  його вина у скоєному також підтверджується наступними доказами.

Так,  потерпілий ОСОБА_2 у суді також дав аналогічні показання,  як викладено у описовій частині вироку.

Свої показання підсудний та потерпілий,  кожний окремо,  повністю підтвердили при прове­денні з ними відтворення обстановки та обставин події.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав,  що 16 жовтня 2007 року біля 24.00 годин після конфлікту із ОСОБА_2,  він вийшов зі спального приміщення роти та пішов в кімнату для вмивання. Там до нього підійшов солдат ОСОБА_1 та став розпитувати що сталося. На це у кімнату для вмивання зайшов мол. с-нт ОСОБА_2,  де між ним (підсудним) та ОСОБА_2 почався конфлікт з приводу того,  чому останній побив його (свідка). У ході цього конфлікту він бачив,  як ОСОБА_1  наніс ОСОБА_2 кулаками 2 удари у ділянку підборіддя.

Як вбачається із висновку судово-медичного експерта № 1485 від 20 листопада 2007 року -потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закри­того двохстороннього перелому нижньої щелепи в ділянці кутів з незначним зміщенням уламків. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному ме­ханізму дії,  якими могли бути руки сторонньої людини затиснуті в кулак і по давності виникнення вкладаються у час пригоди,  що мала місце 16.10.2007 року.

Згідно витягу з наказу командира в/ч А2483 (по стройовій частині) № 203 від 05.10.2007 року - сол­дата ОСОБА_2  зараховано до списків особового складу частини та його виведено за штат 1-ї механізо­ваної роти.

Відповідно до витягу з цього ж наказу - ОСОБА_2 зарахований до списків особового скла­ду даної частини,  призначений на посаду командира бойової машини - командира відділення 1-ї механізованої роти та йому присвоєно військове звання "молодший сержант".

Як слідує із довідки ТВО начальника штабу в/ч А2483 за вих. № 49 від 14 січня 2007 року -у відповідності до  ст.  32 Статуту внутрішньої служби ЗС України мол. с-нт ОСОБА_2 на час ско­єння злочину за своїм військовим званням являвся начальником по відношенню до солдата ОСОБА_1

Згідно висновку військово-лікарської комісії від 10 січня 2008 року - солдат ОСОБА_1  визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Оскільки 12 жовтня 2007 року біля 24.00 год. у кімнаті для вмивання казарми військової ча­стини А2483,  у порушення вимог  ст.  ст.  11,  49,  50,  59,  128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та  ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  солдат ОСОБА_1  будучи молодшим за військовим званням по відношенню до командира відділення мол. с-нта ОСОБА_2 та незадо-воленим тим,  що останній напередодні застосував нестатутні заходи впливу до підлеглого йому за військовим званням солдата ОСОБА_3,  діючи з метою показати свою уявну перевагу над співс-лужбовцем та начальником мол. с-том ОСОБА_2,  принизити його гідність як військовослужбовця -застосував до старшого за військовим званням насильство,  а саме - наніс останньому 2 удари кула­ком у ділянку обличчя,  спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження,  суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2  ст.  405 КК України,  як заподіяння тілесних ушкоджень нача­льнику у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби.

При розгляді по даній кримінальній справі цивільного позову військового прокурора до під­судного ОСОБА_2  на загальну суму 3145 грн. 00 коп. в інтересах держави в особі МО України як органу,  уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах для захисту інте­ресів військової частини А1556 за лікування потерпілого ОСОБА_2 у медичній роті в/ч А1556,  що підтвержується довідкою - розрахунком із вказаного медичного закладу за вих. № 44 від 11 січ-

3

ня 2008 року та показаннями потерпілого,  оскільки саме у результаті спричинення ОСОБА_1ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості,  останній знаходився на стаціонарному лікуванні,  у відповідності до вимог  ст.  1206 ч. 1 ЦК України та  ст.  93-1 КПК України,  суд вважає,  що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд приймає до уваги щире ка­яття підсудного у скоєному,  що по місцю проходження військової служби та по місцю проживання і навчання він характеризується позитивно,  до кримінальної відповідальності притягується уперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  важке матеріально-побутове становище у сім'ї -виховувався у багатодітній сім'ї,  де на утриманні у його батьків у даний час ще перебувають троє неповнолітніх дітей,  повнолітня дочка ще навчається у ПТУ,  батько хворіє та перебуває на диспан­серному обліку,  мати ніде не працює,  а також те,  що потерпілий ОСОБА_2 претензій до ОСОБА_1а не має та просить суворо його не карати.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин,  що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд знаходить можливим відно­сно ОСОБА_2  призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного у санкції ч. 2  ст.  405 КК України,  засто­сувавши до нього  ст.  ст.  69 та 62 того ж Кодексу,  з триманням його у дисциплінарному батальйоні.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  328 КПК України,  військовий місцевий суд

З АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаче­ного ч. 2  ст.  405 КК України,  на підставі якої,  із застосуванням  ст.  69 того ж Кодексу,  призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 2 (два) місяці.

У відповідності до  ст.  62 КК України замість позбавлення волі направити ОСОБА_2  для відбуття покарання у дисциплінарний батальйон на цей же строк.

Запобіжний захід відносно засудженого - нагляд командування військової частини А2483 -відмінити і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_2  на гауптвахті Ужгород­ського зонального відділення Військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту прибуття його на гауптвахту вказаного зонального відділення Військової служби правопорядку.

Цивільний позов військового прокурора у сумі 3145 (три тисячі сто сорок п'ять) грн. 00 коп. - за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у медичній роті в/ч А-1556 (Банк - УДК у Закарпатській області м.  Ужгород,  МФО 812016,  ЗКПО 07792042,  р/р 35210001000460) задоволь­нити та стягнути вказану суму із засудженого ОСОБА_2  у користь вказаної військової части­ни.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголо­шення.