Справа 2- 1244/2009
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки
Крим у складі: головуючого судді Макарчук В.О.
при секретарі Пакула М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Пам"ять- ЄГРС", Приватне підприємство ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулася до Євпаторійського міського суду з позовом до Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС", Приватне підприємство ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що у листопаді 2007 року між нею та підприємцем ОСОБА_2, якій здійснює свою діяльність на території Комунального підприємства „Пам"ять" , була укладена усна угода на виконання робіт по виготовленню, влаштуванню та реєстрації надгробного пам'ятника на могилу її сестри. Згідно з договором вона заплатила у касу Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" 950 гривень за виготовлення та влаштування пам"ятника та особисто ОСОБА_2 передала 50 гривень за фотографію на пам"ятник, 20 гривень за реєстрацію намогильної споруди на місці погребання. При цьому ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання виготовити та влаштувати пам"ятник з оформленням на місці погребання та оформити реєстрацію намогильної споруди в установленому порядку у книзі обліку намогильних споруд Комунального підприємства „Пам"ять-ЄГРС". У травня 2007 року ОСОБА_2 виготовив та встановив пам"ятник на місці погребання ОСОБА_1, а також провів його реєстрацію у Комунальному підприємстві „Пам"ять - ЄГРС". У кінці квітня 2008 року їй стало відомо, що зазначений пам'ятник робітники кладовища демонтували, зняли з могили та забрали. При цьому завідуюча кладовища повідомила, що пам"ятник зняли для оновлення та скоро він буде влаштований, але потім пояснила, що пам"ятник зняв ОСОБА_2 У наслідок даних неправомірних дій їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях та переживаннях, в приниженні її гідності, християнських та моральних норм, погіршився стан її здоров'я. На підставі викладеного просить стягнути у солідарному порядку з Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" та ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1 020 гривен, що були затрачені на влаштування пам'ятника та 10 000 гривень моральної шкоди, судовий збір у розмірі 112 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справну розмірі 30 гривен.
У судовому засіданні представник позивачки позові вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання не з"явилися. Про день, час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Причин неявки суду не повідомили. В.о. директора Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" надав суду відгук на позов, відповідно до якого вони просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки пам"ятник на місці захоронения ОСОБА_3було влаштовано без відповідного дозволу, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не є робітниками Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС".
2
За згодою представника позивачки суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає можливим винести рішення при заочному розгляді.
Вислухавши доводи представника позивачки, пояснення свідка ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в силу наступних підстав.
Так, судом встановлено, що у листопаді 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення та влаштування на місці захоронения ОСОБА_1 пам'ятнику, а також його реєстрації в установленому порядку у книзі обліку намогильних споруд Комунального підприємства „Пам"ять-ЄГРС". 13 листопада 2006 року ОСОБА_1 за виготовлений пам"ятник було внесено 950 гривень, а також сплачено 50 гривень за фотографію на пам'ятник та 20 гривень за його реєстрацію у Комунальному підприємстві „Пам"ять-ЄГРС".
Таким чином, приватним підприємством ОСОБА_2 були виконані умови договору, укладеного з ОСОБА_1 стосовно виготовлення та влаштування на місці захоронения ОСОБА_1 пам'ятнику, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди суд находить безпідставними.
Ст. 8 Закону України „Про поховання та похоронну справу" визначено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами. Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
В силу ст. 25 зазначеного Закону після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, яке дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.
Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).
На підставі ст. 31 Закону України „Про поховання та похоронну справу" у разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.
Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пам"ятник с місця захоронения ОСОБА_1 було знято робітниками Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС".
Посилення в.о. директора Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" на те, що пам'ятник не був зареєстрований у книзі обліку намогильних споруд, не може бути підставою для його зняття, оскільки 20 травня 2006 року за № 516 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про поховання ОСОБА_1, яке відповідно до ст. 25 Закону України „Про поховання та похоронну справу" дає право на встановлення намогильної споруди.
На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи
3
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла. Зі змісту вказаною статті слідує, що шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньою були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 1172 ЦК Украни юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Беручи до уваги встановлені факти та оцінюючи надані докази, суд вважає, що з Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" на корить ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1 020 гривень, затрачених на влаштування пам'ятника.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ч. 1 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)", враховуючи характер та обсяг спричинених позивачці в наслідок неправомірних дій з боку працівників Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" душевних страждань, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди повністю підлягають на суму 10 000 гривень.
В силу ст. 88 ч. 1 ЦПК України на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та судовий збір у розмірі 59 гривень 50 копійок.
У задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1172 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Пам"ять -ЄГРС", Приватне підприємство ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства „Пам"ять - ЄГРС" на користь
ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 020 гривень,
моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, витрати на інформаційно - технічне
забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривен, судовий збір у розмірі 59 гривень 50 копійок, а усього 11 109 гривень 50 копійок.
У задоволенні рештки позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто Євпаторійським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.