Справа №2-а-622/09
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 серпня 2009 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ДУДЧЕНКО В.О.,
при секретарі - ЗІНЧЕНКО Л.В.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС м.Запоріжжя Козловського Романа Миколайовича про визнання неправомірними його дій стосовно винесення постанови та накладення адміністративного штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій інспектора ДПС м.Запоріжжя по складенню відносно нього протоколу за порушення ним Правил дорожнього руху 12.07.2009 року та накладенню на нього штрафу за перевищення швидкості більше ніж на 20 км\год. Та винесення постанови від цього же числа.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав та пояснив суду, що 12.07.2009 року близько 11 годин на від рухався на особистому автомобілі «Шевроле» на 297км. а/д Харків-Семферополь з допустимою швидкістю близько 100-105 км.\год., оскільки він їхав за іншими автомобілем в колоні та бачив попереду патрульну машину та інспекторів ДПС. Однак саме він був зупинений інспектором ДПС, який звинуватив його в тому, що він рухався зі швидкістю 114 км.\год. чим перевищив швидкість на 24 км\год. При зупинці інспектору ДПС він пояснив, що не міг рухатись з такою швидкістю, оскільки перед ним рухались інші автомобілі з великою швидкістю і він бачив патрульний автомобіль, що покази на радарі скоріш за все належать не його автомобілю, т.к. ніяких даних про те, що саме він рухався з такою швидкістю немає. Незважаючи на це інспектор ДПС склав протокол про порушення ним ПДР та виніс постанову про накладення штрафу. З протоколом, який склав інспектор ДПС та постановою про накладення на нього штрафу він не згоден, про що вказав в самому протоколі, так як швидкість руху він не перевищував, рухався у колоні автотранспорту. В підтвердження того, що він рухався зі швидкістю 114 км\год. інспектор ДПС послався на показання радіолокаційного вимірювача швидкості “Радіс”, де на екрані стояла цифра 114, але якому саме автомобілю належала вказана швидкість на вимірювачі не вказано, відповідного сертифікату перевірки даного приладу інспектор ДПС йому не надав. Позивач просив скасувати постанову про накладення на нього штрафу, так як він не порушував ПДР, а провадження по адміністративній справі закрити.
Відповідач - інспектор ДПС, винісший постанову до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому будь-яких заперечень з його боку не надходило.
За таких підстав, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідача.
Суд заслухавши позивача, підтримавшого свій позов, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В матеріалах справи мається протокол про адміністративне правопорушення від 12.07.2009 року, складений інспектором ДПС про порушення Подчерняєвим п.12,6 ПДР України, де вказано, що він на 297км. а/д Харків-Семферополь рухався зі швидкістю 114 км\год., чим перевищив швидкість руху на 24 км\год.; постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу, а також відповідний протокол.
Однак жоден з вказаних доказів не підтверджує факт скоєння Подчерняєвим даного правопорушення і що швидкість вказана на радарі належить саме йому.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльність покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На вимірюючому приладі «Радіс» фіксується тільки швидкість автомобіля на який його було направлено але якого саме автомобіля в ньому не відображається, конкретний час скоєння також не фіксується.
Будь-яких документів про перевірку його робочого стану та сертифікату відповідачем не надано, не мається таких даних і в матеріалах справи.
При цьому ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він рухався зі швидкістю близько 100-105 км\год в колоні автомобілів після чого був зупинений працівниками ДПС, однак інші автомобілі, які рухались попереду нього зупинені не були. Інспектору ДПС він пояснив що швидкість не перевищував, кому належить швидкість зафіксована на радарі йому не відомо, оскільки там не відображено ні самого авто, якому належить зафіксована швидкість ні часу, коли вона була зафіксована. Такі твердження не спростовані відповідачем, в матеріалах справи також немає ніяких достовірних доказів в підтвердження даного факту окрім складеного протоколу інспектором ДПС(пояснення свідків, понятих, фото, відео данні), з яким ОСОБА_1 одразу ж був не згоден на місці його складання.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова – скасуванню, оскільки будь-яких достовірних та прямих доказів в підтвердження вини Патлай в правопорушенні вимог п.12.6 ПДР України в матеріалах справи немає, не надано таких і самим відповідачем.
Надані суду докази про порушення швидкості руху безпосередньо не вказують і не фіксують, що саме водій ОСОБА_1 12.07.2009 року о 11 годині 13 хвилини в на 297км. а/д Харків-Семферополь рухався зі швидкістю 114 км\год., і не спростовує твердження Позивача, що під час його затримання інспектором він рухався з допустимою швидкістю близько 100-105 км\год.
Таким чином оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, які б підтверджували вину Подчерняєва в перевищенні швидкості, то суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП – провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.71, 72 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову та протокол посадової особи суб’єкта владних повноважень - інспектора ДПС м.Запоріжжя Козловського Романа Миколайовича від 12.07.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: