1-32-2007

 

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

17 жовтня 2007 року                                                                                                  м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Лакатош Г.К.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону капітана юстиції Нарагана Р.В.,  потерпілих:ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та захисника підсудного - адвоката ОСОБА_4,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у примі­щенні військового суду кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини А1771 бувшого старшого прапорщика

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.  Берегово Закарпатської області,  угорця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  одруженого,  маючого на ут­риманні двох неповнолітніх дітей,  на військовій службі з листопада 1985 року по листопад 1987 ро­ку та на військовій службі за контрактом - з жовт­ня 1988 року по даний час,

за обвинуваченням у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК України,

Судовим слідством військовий місцевий суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

23 червня 2007 року близько 17.00 год.  ст.  пр-к ОСОБА_1 у м.  Берегово Закарпатської об­ласті,  керуючи технічно-справним автомобілем марки ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1,  намагаючись здійснити поворот ліворуч з вул.  Мукачівської на вул.  Корятовича,  у порушення вимог п.п. 1.3,  10.1,  11.3,  16.3,  16.13 Правил дорожнього руху України (далі - ПДРУ),  перед зміною напрямку руху не переконався,  що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учас­никам руху,  не надав перевагу автомобілю марки ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 під керуванням гр-киОСОБА_2,  яка рухалась у зустрічному напрямку,  виїхав на зустрічну смугу руху,  де допустив зіткнення з вказаним автомобілем.  Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) водій автомобіля марки ВАЗ-2107 гр-каОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 отримали ті­лесні ушкодження середньої ступені тяжкості,  інші пасажири - гр-ка ОСОБА_5 та мало­літні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч.1 КК України,  визнав повністю та показав,  що 23 червня 2007 року при­близно біля 17.00 він за кермом власного автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 рухався в м.  Берегово зі швидкістю біля 60 км/год. Під'їжджаючи до перехрестя з вул.  Корятовича він поба-

 

2

чив,  що на зустрічній смузі руху рухається автомобіль марки ВАЗ 2107. У подальшому,  не зупи­няючись,  здійснив поворот ліворуч на зустрічну смугу руху,  внаслідок чого його автомобіль та автомобіль марки ВАЗ 2107 зіштовхнулися. При цьому ОСОБА_1 не зміг обґрунтувати причину виїзду на смугу зустрічного руху,  зіславшись лише на погіршення в цей момент стану здоров'я,  однак повністю визнав свою вину у порушенні ПДРУ,  у результаті чого скоїв ДТП.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК України,  його вина у скоєному підтверджується сукупністю інших зібраних та дослідже­них у суді доказів.

Так,  потерпіла ОСОБА_2 показала,  що 23 червня 2007 року приблизно о 17.00 год. вона відвозила свою матір - ОСОБА_5 та племінника - ОСОБА_6 на залізничний вокзал в м.  Мукачево. Крім них в автомобілі перебували її чоловік - ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_7 Ру­хаючись за кермом службового автомобіля марки ВАЗ-2107 з державним номером НОМЕР_2 по вул.  Мукачівській у напрямку м.  Мукачево та проїжджаючи одне з перехресть,  вона відчула удар в ліву сторону автомобіля та втратила свідомість. Коли прийшла до тями в Берегівській ЦРЛ,  то їй повідомили,  що в її автомобіль в'їхав інший автомобіль,  за кермом якого перебував військовослужбовець. При цьому,  вона пояснила,  що їхала зі швидкістю 40-50 км/год.

Аналогічні показання дали,  кожен окремо потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 у суді показав,  що у вказаний день і час по вул.  Мукачівській в м.  Берегово його підібрав в автомобіль марки ВАЗ-2101 його знайомий ОСОБА_1 та запропонував підвезти до центру міста. Підсудний рухався по вул.  Мукачівська в напрямку центра м.  Берего­во на швидкості приблизно 60 км/год. Перед перехрестям з вул.  Корятовича ОСОБА_1 несподівано виїхав на зустрічну смугу руху і він відчув сильний удар. У подальшому він побачив,  що авто­мобіль марки ВАЗ-2101,  в якому вони їхали,  стоїть на перехресті вул.  Корятовича та вул.  Му­качівської поперек зустрічної смуги проїжджої частини вул.  Мукачівської. Біля передньої час­тини ВАЗ-2101 стояв автомобіль марки ВАЗ-2107 фіолетового кольору. Два автомобіля були деформовані. Під час руху по вул.  Мукачівській ОСОБА_1 поводив себе звичайно,  в автомобілі спекотно не було. Чому ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху,  він не знає.

Із показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9,  вбачається,  що 23 червня 2007 року приблизно о 17.00 год. він знаходився в м.  Берегово на перехресті вулиць Му­качівська та Корятовича. Через деякий час,  він побачив,  що з боку центра м.  Берегово в напрям­ку м.  Мукачево по вул.  Мукачівській рухається автомобіль марки ВАЗ-2107 фіолетового кольо­ру. Автомобіль марки ВАЗ-2107 рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год. Після того,  як вка­заний автомобіль виїхав на перехрестя з вул.  Корятовича він побачив,  що на зустрічній смугу руху зі сторони м.  Мукачево рухається автомобіль марки ВАЗ-2101 зеленого кольору. У пода­льшому,  водій автомобіля марки ВАЗ-2101,  порушуючи правила дорожнього руху,  не надав пе­ревагу водію автомобіля ВАЗ-2107 та виїхав на зустрічну смугу руху для повороту на вул.  Коря­товича. На його думку - водій автомобіля марки ВАЗ-2101 хотів встигнути проїхати перехрестя не зупиняючись. Водій автомобіля марки ВАЗ-2101 їхав приблизно зі швидкістю 70 км/год. Далі він побачив,  що за кермом автомобіля марки ВАЗ-2101 був чоловік у військовій формі у званні "старший прапорщик". Коли він підійшов до того та спитав що він накоїв,  той (підсудний) спо­кійно на все дивився і нічого не відповідав.

Відповідно до висновків судово-медичного експерта №№ 232,  233 від 05 липня 2007 року - громадянамОСОБА_2 і ОСОБА_3,  кожному окремо,  були заподіяні середньої тяжко­сті тілесні ушкодження,  які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів,  якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля при обставинах,  які мали місце 23 червня 2007 року.

Згідно протоколу № 134 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 23 червня 2007 року в ОСОБА_1 у видохневому повітрі методом Рапорта виявлено факт вживання спиртних напоїв.

Відповідно до висновку судово - токсикологічної експертизи № 1558 від 23.07.2007 ро­ку в крові з вени громадянина ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в кількості 2, 11% промілей,  що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.

Із висновку комісійної судово-медичної експертизи № 82 від 4 вересня 2007 року вба­чається,  що із медичної картки № 5541 стаціонарного хворого,  заповненої на гр. ОСОБА_1,  1967

 

3

р.н. відомо,  що поступив він в кардіологічне відділення Берегівської ЦРЛ 23.06.2007 року з діагнозом: ІХС.  Гострий коронарний синдром.  АВ блокада першого ступеня. Гіпертонічна хво­роба II ступеня,  серцева недостатність І ступеня. Гостра ішенія мозку. Забій грудної клітки. Тупа травма черева. Виписаний 25.06.2007 року з діагнозом заключним клінічним: Кардіосклероз ате­росклеротичний. Переходяща АВ блокада І ступеня. Гіпертонічна хвороба II ступеня. ХНК - І т. Посттравматичне пошкодження міокарду? Хронічна недостатність кровообігу І ступеня,  забій грудної клітки. Забійна рана підборіддя. Посттравматична лівобічна нижньодольова пневмонія. Із виписки № 2485,  заповненої на ім'я гр. ОСОБА_1 відомо,  що він поступив в Закарпатський обласний кардіологічний диспансер 17.08.2007 року,  а виписаний 22.08.2007 року з діагнозом: Нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу,  помірно вираженого ступеня. Пролапс мітрального клапану І ступеня. Серцева недостатність І ступеня.

Під час консультативного обстежання в Закарпатському обласному кардіологічному дес-пансері залишкових явищ серцево судинних захворювань (інфаркт міокарду,  інсульт) не виявле­но.

За наведених у постанові погодних умов станом на 23.06.2007 року у громадянина ОСОБА_1 не могло виникнути запаморочення на фоні виявленого захворювання.

Висновками технічного стану автомобілів марки ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 № 268 та ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 № 269 від 13 липня 2007 року встановлено,  що на момент огляду робочі гальмівні системи,  системи рульового керування та ходові частини вказаних автомобілів на час ДТП знаходилися в технічно-справному стані.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 288 від 3 серпня 2007 року - у даній дорож­ній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки ВАЗ- 2101 д.н. НОМЕР_1 гр-н ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п. 16.13 ПДРУ та водій автомобіля марки ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 гр-ка ОСОБА_7 - вимогами п. 12.3 ПДРУ.

Повний зупиночний шлях автомобіля марки ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 у даних дорожніх умовах становить відстань 33, 2 м.

Водій автомобіля марки ВАЗ-2107 гр-каОСОБА_2 не мала технічної можливості зупи­нити керований нею автомобіль до місця зіткнення з автомобілем ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 шля­хом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення їй небезпеки для руху.

З технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1,  який при виконанні маневру повороту ліворуч не дав дорогу автомобі­лю ВАЗ-2107 д.н НОМЕР_2,  що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо,  водій якого гр-ка ОСОБА_2 з моменту виникнення їй небезпеки для руху вже була позбавлена технічної можливості зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування.

Згідно витягу з наказу командира в/ч А 1771 № 219 від 3 листопада 2003 року - старшого прапорщика ОСОБА_1 призначено наказом командира в/ч А 1556 від 11 червня 2003 року № 28-ПМ на посаду начальника продовольчого складу об'єднаних складів,  а відповідно до витягу з наказу № 130 від 25 червня 2004 року підсудного призначено на посаду начальника продоволь­чого сховища в/ч А1771.

Згідно витягу з наказу командира в/ч А0796 № 296 від 3 липня 2007 року - ОСОБА_1 по­збавлено військового звання "старший прапорщик".

Оскільки бувший старший прапорщик ОСОБА_1 23 червня 2007 року близько 17.00 год.,  керуючи технічно-справним транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 під час руху у межах населеного пункту - по вул.  Мукачівській у м.  Берегово Закарпатської області порушив п.п. 1.3,  2.9 (а),  10.1,  11.3,  16.3,  16.13 Правил дорожнього руху України,  у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2,  внаслідок чого по­терпілимОСОБА_2 та ОСОБА_3 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження,  ці дії підсудного органами досудового слідства кваліфіковано за  ст.  286 ч. 1 КК України - як пору­шення правил безпеки дорожнього руху особою,  яка керує транспортним засобом,  що спричи­нило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Разом з тим,  захисник підсудного - адвокат ОСОБА_10 у ході судового розгляду даної кримінальної справи звернувся до суду з проханням долучити до матеріалів справи та достежи-ти у ході судового слідства письмове клопотання військового колективу військової частини

 

4

A1771,  підтримане командиром даної частини,  про звільнення бувшого  ст.  пр-ка ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки вказаному військовому колективу.

Старший помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону з приводу задово­лення заявленого захисником клопотання мав запереченння,  посилаючись на те,  що у показан­нях підсудного не вбачає щирого каяття.

Підсудний ОСОБА_1 дане клопотання адвоката ОСОБА_4 підтримав та проти за­криття відносно нього кримінальної справи за даними нереабілітуючими обставинами не запе­речував і заявив,  що суть вимог  ст.  10 КПК,   ст.  47 КК України йому зрозуміла.

ПотерпіліОСОБА_2 та ОСОБА_3,  кожен окремо,  з приводу заявленого клопотання заперечили проти його задоволення,  посилаючись на те,  що підсудний скоїв злочин у стані алко­гольного сп'яніння,  за що повинен нести кримінальну відповідальність.

Вислухавши думку всіх учасників процесу,  оцінивши підстави та докази,  на які вони по­слалися у своїх виступах,  та враховуючи інші обставини справи,  військовий місцевий суд знахо­дить клопотання військового колективу військової частини А1771,  де підсудний у даний час продовжує проходити військову службу,  про звільнення колишнього  ст.  пр-ка ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки такими,  що підлягають задоволеню і виходить при цьому з наступних підстав.

Так,  ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину,  пе­редбаченого ч. 1  ст.  286 КК України,  санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу або виправними роботами,  або арештом,  або обмеженням волі на строк до трьох років.

Згідно ч. 2  ст.  12 КК України даний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності до вимог  ст.  47 КК України звільненню від кримінальної відповідальнос­ті у зв'язку з передачею особи на поруки колективу підприємства,  установи чи організації за їх­нім клопотанням підлягає особа,  яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася,  за умови,  що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає дові­ру колективу,  не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадсь­кого порядку.

Як слідує із матеріалів справи,  доданих до неї у суді документів та пояснень учасників судового засідання,  підсудний ОСОБА_1 дійсно вперше вчинив злочин,  який по класифікації відноситься до злочинів невеликої тяжкості,  у скоєному щиро покаявся,  визнавши свою вину. Військовий колектив офіцерів та прапорщиків військової частини А1771 звернувся до суду з вмотивованим проханням у своєму клопотанні про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповіда­льності з передачею його вказаному військовому колективу на поруки,  які зобов'язуються здійс­нювати над винним заходи виховного характеру. При цьому підсудний не заперечує проти за­криття кримінальної справи за даною підставою і сам просить суд застосувати до нього дану но­рму Закону.

Обставиною,  яка обтяжує покарання ОСОБА_1,  суд визнає скоєння ним злочину,  перебу­ваючи у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим суд враховує те,  що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше,  раніше ні у чому вартому осуду помічений не був,  від його злочинних дій тяжких нас­лідків не настало,  по місцю служби характеризується з позитивної сторони,  у Збройних Силах прослужив 21 рік,  на утриманні має двоє неповнолітніх дітей,  одна з яких являється інвалідом з дитинства і дружина здійснює за нею догляд,  у зв'язку з чим ніде не працює,  тобто також пере­буває на утриманні у чоловіка,  у даний час він хворіє і перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби II  ст.  та сердечною недостатністю І  ст. ,  що об'єктивно підтвер­джується дослідженими у судовому засіданні медичними документами.

При розгляді у суді цивільного позову військового прокурора до підсудного ОСОБА_1 на загальну суму 2752, 34 грн. за лікування потерпілихОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у Берегівській ЦРЛ,  що підтверджується дослідженими у суді довідками-розрахунком із вказаного медичного закладу та показаннями потерпілих,  оскільки саме у ре­зультаті спричинення підсудним потерпілим тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості,  останні знаходилися на стаціонарному лікуванні,  у відповідності до вимог    ст.  1206 ч. 1 ЦК

 

5

України та  ст.  93-1 КПК України,  суд вважає,  що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку,  що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без фактичного застосування до нього покарання,  передбаченого санкцією  ст.  286 ч. 1 КК України,  у зв'язку з чим вважає за необхідне звільнити його від кримінальної від­повідальності на підставі  ст.  47 КК України і кримінальну справу відносно нього провадженням закрити.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  10,  273,  282 КПК України,  військовий місцевий суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 за вчинення злочину,  передбаченого  ст.  286 ч. 1 КК Укра­їни на підставі  ст.  47 КК України від кримінальної відповідальності звільнити у зв'язку з пере­дачею його на поруки військовому колективу військової частини А1771 за умови,  що він протя­гом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу,  не ухилятиметься від заходів ви­ховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на командування військової частини А1771.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1,  у відповідності до  ст.  ст.  10,  282 КПК України,  провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу - нагляд командування військової частини А1771,  до вступу постанови у законну силу,  залишити без зміни.

Цивільний позов військового прокурора на загальну суму 2752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 34 коп. - за стаціонарне лікування потерпілихОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у Берегівській ЦРЛ Закарпатської області (Банк - УДК Берегівського району Закарпатської області,  Код - 01992430,  МФО - 812016,  р/р - 35410003002006) задоволь­нити та стягнути вказану суму із ОСОБА_1 у користь вказаного медичного закладу.

Судові витрати по кримінальній справі - за проведення експертизи технічного стану а/м ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 у сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 05 коп.; за проведення експерти­зи технічного стану автомобіля ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 у розмірі 376 (триста сімдесят шість) грн.05 коп.; автотоварознавчої експертизи автомобіля ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 у розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 84 коп. та за проведення автотехнічної експертизи у сумі 376 (триста сімдесят шість) грн.05 коп.,  а всього на загальну суму 1347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 99 коп. - стягнути із ОСОБА_1 у користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (Отримувач платежу - НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області,  Код ЄДРПОУ 25575144,  Банк - УДК в Закарпатській обл.,  МФО 812016,  р/р 35224002000411 "Плата за вико­нання експертизи").

Речові докази по справі після набрання постановою законної сили,  які передано на відпо­відальне зберігання у Берегівський РВ УМВС України в Закарпатській області:

-      автомобіль марки ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 - передати ОСОБА_1;

-    автомобіль марки ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2 - передати власнику - Берегівському район­

ному відділенню Закарпатської обласної дирекції HACK "Оранта" (службовий автомобіль).

На дану постанову може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Централь­ного регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 7 діб з моменту її винесення.