справа №2а-3191/09
категорія 19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого – судді Лемешко А.С.,
при секретарі – Бебеєвой Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Севастополя, Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, 3-я особа Головне управління державного казначейства в м. Севастополі про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої соціальної грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги, звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської РДА М.Севастополя, Головного Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації суми недоплаченої щомісячної допомоги на двох дітей до досягнення ними трьох років з червня 2008 року по травень 2009р. у загальній сумі 10756 грн., компенсації втрати частини грошових коштів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 549.91 грн.. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона має двох дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щомісячно їй повинна сплачуватися грошова допомога, яка частково компенсує втрату заробітної плати (доходу)у період відпуски по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму, однак у порушення цих норм з кінця червня 2008 року сплачувалася лише в розмірі 130 грн. на кожну дитину щомісячно. Вказувала, що посилання відповідача при невиплаті у повному обсязі вказаної допомоги на закони про державні бюджети різних років, на її думку, є неспроможними, оскільки ці закони не мають рівну юридичну силу з законами, якими встановлені спірні виплати, та не можуть їх скасовувати. Також зазначала, що відповідно до вимог ст. 2. «Про індексацію грошових доходів населення», соціальна допомога відноситься до категорії виплат, які підлягають індексації, таким чином на її користь також належить стягнути суму компенсаційної виплати за несвоєчасну сплату призначеної ній допомоги.
Позивачка та її представник у судове засіданні не з’явились, надіслали заяву про підтримку адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, адміністративний позов не визнав у повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Заперечення на позов мотивував тим, що Конституцією України встановлено, що виключно ОСОБА_4 про Державний бюджет України визначаються розходи держави на суспільні потреби, їх розмір, цільове призначення. Відповідними Законами про Державний бюджет України на відповідний рік передбачався визначений обсяг виплат сім'ям із дітьми, які не досягли трьох років. У зв'язку з чим зазначені виплати Управління праці та соціального захисту населення здійснювало відповідно до Конституції у межах бюджетних асигнувань, обсяг коштів на дану виплату надходив до їх Управління також з розрахунку коштів, передбачених бюджетом в даній частині. Вказував, що УТСЗН є органом виконавчої влади - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке діє у межах виділених йому на даний вид виплат коштів, тому порушення прав позивачки відбулося з вини законодавчого органу, який встановив розмір виплат на кожний рік. Із зазначеного ним у сукупності, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача - Головного Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, відповідно до вимог діючого законодавства, надіслав на адресу суду заперечення проти позову, в яких заявлені позивачкою вимоги не визнав у повному обсязі, також посилаючись на ОСОБА_4 про Державний бюджет України на відповідні роки у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, що відповідає вимогам ст. 128 КАС України.
Представник 3-ої особи – Головне управління державного казначейства в м. Севастополі до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, відповідно до вимог діючого законодавства.
У зв’язку з тим, що від позивача і відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності суд розглядає справу у порядку письмового провадження згідно с ч3. ст. 122 КАС України.
Суд, впослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, і доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, які є в матеріалах справи. З червня 2008 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. До надання позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона працювала у ОАО Банк „РОДОВІД”, про що свідчить виписка з наказу, яка є в матеріалах справи. Щомісяця з її заробітної плати проводились відрахування до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки вона є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р. за №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу ОСОБА_5 праці та соціальної політики від 06.12.2006 року за №453 «Про передачу функцій призначення та виплати, допомоги, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені ОСОБА_4 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-14 передані органам праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_4 також встановлений розмір зазначених видів допомоги.
Згідно ст.43 ОСОБА_4 України ЗУ «Про соціальну допомогу, у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Встановлено, що у період 2008-2009 роки, щомісячна грошова допомога виплачувалася позивачці не у повному обсязі, а у розмірах, передбачених відповідними Законами України «Про державні бюджети України» на відповідні роки.
Згідно зі ст.29 ОСОБА_4 України „Про державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році розмір щорічної щомісячної грошової допомоги на утримання дитини - до досягнення нею трьох років визначений в розмірі 130 грн. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп2007 дане положення визнано не конституційним та втратило силу з моменту прийняття зазначеного рішення.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання соціальної допомоги матерям на утримання дітей до досягнення ними трьох років, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися - на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання матерям соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги ОСОБА_5 юстиції від 29.07.2008 року за №337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії». За цим листом дана колізія вирішується на користь ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватись Управлінням праці та соціального захисту населення при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч.3 ст. 22 Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.
Підтвердженням правильності такого висновку є п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.»
Згідно ч.2 ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачка звернулась до суду з дотриманням цього строку суд, керуючись ст.43 ОСОБА_4 України ЗУ «Про соціальну допомогу, у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» враховуючи встановлений ст.58 ОСОБА_4 України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік." ст.46 п.3, ст.54 ОСОБА_4 України „Про Державний Бюджет України на 2009 рік." розмір прожиткового мінімуму, розмір недоплаченої позивачці щомісячної допомоги на двох дітей у 2008 році склав: у червні - 950, у липні - 954 грн., у серпні -954 грн., у вересні - 954 грн., у жовтні - 992 грн., у листопаді – 992 грн., у грудні – 992 грн., а всього - 6788 гривень.
У 2009 році не доплачено: у січні – 992 грн., у лютому - 992 грн., у березні - 992 грн., квітні - 992грн., а всього - 3968 гривень.
Таким чином, загальна сума недоплаченої позивачці щомісячної допомоги на утримання дітей до досягнення ними 3-х років з червня 2008 року по травень 2009 року становить 10756 гривень та має бути стягнута на її користь позивачки в судовому порядку.
Як вбачається зі змісту ст. 2 ОСОБА_4 України „Про індексацію доходів населення", а також „Порядку проведення індексації грошових доходів населення", соціальні виплати, про які йдеться в позові підлягають індексації.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позову щодо стягнення компенсації грошових коштів, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням виплат, які відповідно до представленого розрахунку за період з червня 2008 року по травень 2009 року становить в сумі 549.91 гривень, засновані на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Оскільки районні управління праці та соціального захисту населення діють на підставі Положення про управління праці та соціального захисту населення в містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2007 року за № 790 та у межах асигнувань бюджетних коштів, які поступають на відповідний розрахунковий рахунок, виключно в розмірі, визначеному ОСОБА_4 України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, тому дії відповідача щодо виплати грошової допомоги у зазначеному розмірі суд не може визнати протиправними.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.43 ОСОБА_4 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст.2 ОСОБА_4 України „Про індексацію доходів населення", ст.58 ОСОБА_4 України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік." ст.46 п.3, ст.54 ОСОБА_4 України „Про Державний Бюджет України на 2009 рік.", ст.ст.12,70,71,76,79,94,99,100,159-163,186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 невиплачену частину щомісячної допомоги з червня 2008 року по травень 2009 року в розмірі 10756 гривень 00 копійок, а також компенсацію втрати частини грошових коштів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 549 гривень 91 копійку, а всього суму в розмірі 11305 гривень 91 копійку.
В останній частині позову – відмовити.
Судові витрати покласти за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Адміністративного апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з моменту проголошення постанови та подання після цього протягом 20- ти днів апеляційної скарги.
Головуючий
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя /підпис/ ОСОБА_6
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя А.С. ОСОБА_6