Справа № 2-220/09

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

18 серпня 2009 року                                                               м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого: судді Кулініча Ю.П.,

за участю: секретаря судового засідання Костюк Ю.Г.,  

позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

    У вересні 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить (з урахуванням уточнень) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.08.2001 19/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2002 року, за яким право власності на 19/50 частин будинку після смерті ОСОБА_7 набула ОСОБА_5; визнати право на спадщину за законом на 19/50 частин будинку за позивачкою – дочкою ОСОБА_6

    В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що ОСОБА_6 на час укладання договору дарування внаслідок стану здоров’я не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Крім того вважає, що ОСОБА_7 заволодів майном шляхом шахрайства та зловживання довірою.

    У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та пояснили, що вважають договір недійсним також з тих підстав, що немає доказів правомірного набуття права власності на 19/50 частини будинку ОСОБА_6 Позивачка послалася також на те, що не визнає оскаржуваний договір, оскільки їй не довели його правомірність.

    Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів позов не визнали, вважаючи його безпідставним.

    Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що 16.08.2001 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_7 придбав 19/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

    Право власності на дану частину будинку ОСОБА_6 належала на підставі дублікату договору дарування, виданого Другою чернігівською державною нотаріальною конторою 07.05.2001, що був укладений 13.08.1999 між позивачкою ОСОБА_8 та ОСОБА_6

    ОСОБА_6 відповідно до копії свідоцтва про смерть помер 23.02.2005.

    ОСОБА_7 помер 16.03.2002. Його спадкоємцем є ОСОБА_5, як свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.10.2002.

    Згідно ч.1 ст.55 ЦК України 1963 року угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.

    Відповідно до ч.1 ст.57 ЦК України 1963 року угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Згідно акту № 178/255 посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у ОСОБА_6 16.08.2001 мав місце органічний розлад особистості внаслідок судинного ураження головного мозку, який тоді не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

    Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 також свідчать про те, що ОСОБА_6 на час укладення оскарженого договору усвідомлював значення свої дій та міг ними керувати.

    Крім того, 14.09.2001 ОСОБА_6 була подана заява до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області щодо шахрайський дій з боку ОСОБА_7, в якій заявник стверджував, що останній не провів повний розрахунок за договором купівлі-продажу від 16.08.2001. Численні заяви та пояснення ОСОБА_6 у кримінальній справі № 25/26802 свідчать, що ОСОБА_6 усвідомлював суть укладеного ним правочину.

    Будь-яких доказів обману, зловживання довірою, шахрайства чи тиску щодо ОСОБА_6 матеріали справи та матеріали кримінальної справи № 25/26802 не містять.

    Посилання позивачки на відсутність у ОСОБА_6 правовстановлюючих документів на частину будинку необґрунтовані. Згідно листа КП „ЧМБТІ” від 30.10.2008 № 1489 перехід права власності реєструвався належним чином.

    Отже, вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.08.2001 необґрунтована та задоволенню не підлягає. Відповідно не підлягають задоволенню пов’язані з першою позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадщину.

    Керуючись викладеним вище та ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 21.08.2009.

Суддя: