Справа 2-2045/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06.07.2009 р.                                                                                                                                 м. Саки

    Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки  Крим у складі:

головуючого судді Бондарева Р.В.

при секретарі Костюковій О.В.,

розглянувши у судовому засіданні позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачі звернулися до суду з позовом до Іванівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Свої вимоги позивачі обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_4, який був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_3, ОСОБА_3 Під час шлюбу сторони побудували спірний житловий будинок, який було оформлено згідно з відомостями господарської книги сільської ради на ОСОБА_4 Позивачі прийняли спадщину, оскільки на час смерті проживали разом з ОСОБА_4 та протягом 6 місячного строку звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_4 за життя не встиг отримати правовстановлюючі документи на будинок, в нотаріальному порядку оформити своє власності вони позбавлені можливості, а тому просять визнати їх право власності на будинок в судовому порядку, при чому за ОСОБА_1 визнати право власності на 4/6 частки будинку, оскільки Ѕ частка належить їй по закону як майно подружжя, а за ОСОБА_3 та ОСОБА_3 по 1/6 частині.

В судове засідання сторони направили заяви з клопотанням розглянути справу у їх відсутності, позивачі наполягають на задоволенні позову, представник відповідача не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1971 р. Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Згідно з рішенням виконкому Сакської районної ради № 541 від 19.11.1982 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в с. Іванівка.

Згідно з господарською книгою сільської ради будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 з 1980 р.

За змістом довідки сільської ради спірний будинок належав ОСОБА_4 Вказані обставини також підтверджуються проектом забудови земельної ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців  він не заявив про відмову від неї.

    Судом встановлено, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а тому вважається, що позивачі прийняли спадщину, оскільки проживали зі спадкодавцем на час його смерті.

Згідно зі ст. 22 КпШС України, який був чинним на час придбання спірного будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Аналогічно вказані норми регулюються нормами діючого СК України, згідно з ч. 1 ст. 60 якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.      

Аналізуючи вказані вимоги закону, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали рівні права на спірне майно, оскільки будинок був придбаний сторонами за час шлюбу, а тому вказане нерухоме майно є об’єктом права спільної сумісної власності, в якому частки сторін є рівними незалежно від того на ім’я кого з подружжя було оформлене майно.  

Таким чином, ОСОБА_1 має право на Ѕ частку житлового будинку, а решта частка будинку має спадкуватися за законом трьома спадкоємцями в рівних частках.

Враховуючи, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом та існують об’єктивні перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку, оскільки на будинок відсутні правовстановлюючі документи, іншого шляху захисту своїх прав крім як згідно зі ст. 16 ЦК України звернення до суду з позовом про визнання права власності у них немає, оскільки їх право на спадщину не визнається державними органами, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати в за ОСОБА_1 право власності на 4/6 частки, за ОСОБА_2 на 1/6 частку, за ОСОБА_3 на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 АР Крим згідно з характеристиками, вказаними у технічному паспорті, виготовленому 20.11.2008 р. КРП «БРТІ м. Євпаторія».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

        Головуючий: