Справа № 428/349/15-п
Провадження № 33/782/5/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«18» березня 2015 року м. Сєвєродонецьк
Суддя апеляційного суду Луганської області Катков І.А. за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 2 лютого 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, щодо ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 2 лютого 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів терміном на 6 місяців.
5 лютого 2015 року ОСОБА_1 на постанову судді подана апеляційна скарга, в якій він просить апеляційний суд скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 2 лютого 2015 року про притягнення нього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів терміном на 6 місяців, ухвалити нову постанову, якою піддати його адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів терміном на 6 місяців. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що суд, на порушення вимог ст.ст. 245, 268, 280 КпАП України, не вислухав у повному обсязі його пояснень, не врахував той факт, що він одружений, має двох неповнолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і не працює, що він також тимчасово не працює, проте йому вкрай необхідно мати права на керування транспортним засобом, оскільки він з сім’єю мешкає у селі, у будинку дружини і єдиним джерелом для існування його сім’ї є город та худоба, яку він тримає і відповідно продає все, що вирощує. Вважає, що позбавлення його права керування транспортним засобом позбавляє його сім’ю всіх засобів існування, оскільки, не маючи змоги керувати автомобілем, він не зможе продавати продукти у найближчих містах і годувати свою родину, єдиним годувальником якої він є, як голова родини.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги у повному обсязі, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та обставин скоєного адміністративного правопорушення за ст.124 КпАП України, визнаного судом доведеним, 29 грудня 2014 року, о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_1, з причепом ПА 004, державний номер НОМЕР_2, по вулиці Набережна міста Рубіжне не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував стан дорожнього покриття та не впорався з керуванням, чим здійснив зіткнення причепом з транспортним засобом Хюндай IX 35, державний номер НОМЕР_3, порушивши пункт 12.1 Правил дорожнього руху. У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.
Крім повного визнання своєї провини у скоєному правопорушенні самим ОСОБА_1, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2014 року серії АВ2 № 809880, схемою місця ДТП, поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с. 9).
З урахуванням наведеного вважаю, що суд при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, щодо ОСОБА_1 прийшов до правильного висновку про його винність у скоєному правопорушенні, оскільки він, як учасник дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Однак вважаю, що суддя, на порушення вимог ст. 33 ч.2 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_1 не врахував характер вчиненого ним правопорушення, особу порушника, його майновий стан, а тому є обґрунтованими доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 про те, що суддя, на порушення вимог ст.ст. 245, 268, 280 КпАП України, не з’ясував належним чином, повно і об’єктивно обставини справи, не повністю вислухав його пояснення, а тому вважаю необхідним, згідно вимог пункту 4 ч.8 ст. 294 КпАП України, змінити постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення на більш м’яке, враховуючи такі обставини, а саме: ОСОБА_1 одружений, має двох неповнолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і не працює, він також тимчасово не працює, проте йому вкрай необхідно мати права на керування транспортним засобом, оскільки він з сім’єю мешкає у селі, у будинку дружини і єдиним джерелом для існування його сім’ї є город та худоба, яку він тримає і відповідно продає все, що вирощує, позбавлення його права керування транспортним засобом позбавляє його сім’ю всіх засобів існування, оскільки, не маючи змоги керувати автомобілем, він не зможе продавати продукти у найближчих містах і годувати свою родину, єдиним годувальником якої він є як голова родини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 2 лютого 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення на нього адміністративного стягнення – з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів терміном 6 місяців на штраф у розмірі 340 (триста сорок) гривень на користь держави, а в решті частині постанову судді залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Луганської області І.А. Катков