4-7-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

25 квітня 2009 року                                                                                            м.  Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В.,  при секретарі - Дем"янюк О.Г.,

за участю - помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону лейтенанта юстиції Хит­рика Б.В.,  захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судо­вому засіданні у приміщенні військового суду подання старшого помічника військового прокурора того ж гарнізону капітана юстиції Нарагана Р.В.,  в порядку  ст.  165-2 КПК України,  внесене за зго­дою військового прокурора Ужгородського гарнізону,  про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно начальника групи дізнання Мукачівського прикордонного загону майора

ОСОБА_1,  який наро­дився ІНФОРМАЦІЯ_1року у м.  Яворів Львівської області,  українця,  з вищою освітою,  одруженого,  раніше не судимого,  на військовій службі з лип­ня 1993 року та на займаній посаді - з січня 2009 року,

підозрюваного у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  368 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства майор ОСОБА_1 підозрюється в тому,  що він впродовж березня - квітня 2009 року,  будучи військовою службовою особою,  уповноваженою на виконання функцій держави - начальником групи дізнання Мукачівського прикордонного загону,  використо­вуючи надані йому повноваження щодо провадження дізнання,  у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи № 6/2009,  порушеної начальником органу дізнання загону 26 березня 2009 року за фактом незаконного переправлення 23 березня 2009 року через державний кордон України 2-х громадян Грузії за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  332 ч.1 КК України неодноразово ви­магав від свідка по вказаній кримінальній справі гр-на ОСОБА_3  матеріальну винагороду у розмірі 200 доларів США за те,  щоб відносно останнього не була порушена кримінальна справа за сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України 2-х громадян Грузії.

23 квітня 2009 року біля 14.00 год. згідно попередньо досягнутої домовленості щодо пе­редачі матеріальної винагороди між майором ОСОБА_1 та гр-ном ОСОБА_3 ,  останній на вимогу ОСОБА_1 зустрівся із ним біля управління Мукачівського прикордонного загону та прослідував за вказівкою того до службового приміщення групи дізнання Мукачівського прикор­донного загону. Там ОСОБА_3  передав підозрюваному грошові кошти в сумі 200 доларів США,  які останній поклав собі у задню праву кишеню штанів.

2

Провівши гр-на ОСОБА_3  до виходу із управління прикордонного загону м-р ОСОБА_1 повернувся до свого службового кабінету та переклав отримані ним від ОСОБА_3 гро­шові кошти у сумі 200 доларів США із задньої правої кишені штанів до шухляди робочого столу.

Після цього о 14.46 год. того ж дня,  співробітниками Управління СБ України в Закар­патській області під час проведення огляду місця події у службовому кабінеті майора ОСОБА_1 в шухляді робочого столу було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 доларів США.

З огляду на те,  що своїми діями начальник групи дізнання Мукачівського прикордонного загону майор ОСОБА_1,  будучи військовою службовою особою,  уповноваженою на виконання функцій держави вчинив одержання хабара,  поєднане з його вимаганням і в діях вказаної особи вбачалися ознаки злочину,  передбаченого  ст.  368 ч.2 КК України,  відносно нього 23 квітня 2009 року військовим прокурором Ужгородського гарнізону було порушено кримінальну справу.

В цей же день ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  368 ч.2 КК України та поміщений на гауптвахту Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.

25 квітня 2009 року у військовий місцевий суд гарнізону надійшло поданння старшого по­мічника військового прокурора Ужгородського гарнізону,  погоджене із військовим прокурором того ж гарнізону,  про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигля­ді взяття його під варту.

В обґрунтування вказаного подання капітан юстиції Нараган Р.В. зазначив,  що вчинений ОСОБА_1 злочин має велику суспільну небезпеку,  відноситься до тяжких злочинів,  за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років,  поєднаний з вимаганням,  знаходячись на волі,  намагаючись уникнути кримінальної відповідальності,  може ухилятися від слідства та суду,  впливати на свідків,  чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі та виконанню процесуальних рішень,  тому на час про­ведення досудового слідства до підозрюваного ОСОБА_1 просить обрати запобіжний захід взяття під варту.

У судовому засіданні помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону л-нт юс­тиції Хитрик Б.В. підтримав внесене на розгляд суду подання,  мотивувавши необхідність застосу­вання до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту викладеними вище під­ставами.

Підозрюваний ОСОБА_1 у суді винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину не ви­знав та показав,  що мала місце провокація хабара з сторони гр-на ОСОБА_3 ,  про що він (підо­зрюваний) зразу ж після отримання від останнього 200 доларів США написав на ім"я начальника загону рапорт про провокацію хабара,  однак не зміг своєчасно його подати,  так як того не було на цей час у розташуванні прикордонного загону.

Представник підозрюваного - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просив не за­стосовувати до ОСОБА_1 міру запобіжного заходу,  пов'язану з обмеженням його волі,  при цьому заявив,  що вина останнього органами досудового слідства на даний час нічим не підтвер­джена,  у матеріалах справи немає жодних доказів,  які стверджували б,  що знаходячись на волі,  останній може ухилитися від слідства та суду,  впливати на свідків,  останній має постійне місце проживання,  на утриманні у нього перебувають непрацююча дружина та троє дітей,  з яких - одна-неповнолітня,  а друга - малолітня (віком 4 роки),  тому вважає,  що підстав для утримання ОСОБА_1а під вартою немає та просить подання старшого помічника військового прокурора не задовільняти,  звільнивши підозрюваного з-під варти негайно,  обравши відносно останнього міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Дане клопотання адвоката підтримав у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду,  вивчивши дане подання та направлені разом з ним матеріали кримінальної справи,  суд знаходить передчасним вирішення у даний час питання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  при цьому виходить з наступних обставин.

3

З матеріалів кримінальної справи вбачається,  що підставами для її порушення у відповідності до вимог  ст.  ст.  94,  98,  102 КПК України є заява гр-на ОСОБА_3  про вимагання від нього майором ОСОБА_1 хабара у розмірі 200 доларів США щодо непритягнення його (заявника) до кримінальної відповідальності,  розшифровка розмов,  записаних на диктофон гр-ном ОСОБА_3 між ним та ОСОБА_1 щодо вимагання хабара та протокол огляду місця події,  у ході якого у шухляді кабінету підозрюваного було виявлено помічені правоохоронними органами 200 доларів США.

Разом з тим,  у матеріалах справи у недостатній мірі маються характеризуючі особу підо­зрюваного дані до служби в армії,  про склад його сім"ї,  дані про судимість,  не з"ясовані інші об­ставини вимагання,  отримання ОСОБА_1 хабара та момент написання останнім рапорту про про­вокацію хабара.

Крім того,  суд приймає до уваги й те,  що на даний момент у справі немає свідчень того,  що ОСОБА_1,  перебуваючи на волі,  може ухилитися від слідства і суду чи перешкодити встанов­ленню істини по кримінальній справі шляхом впливу на свідків. Не надав таких доказів у судово­му засіданні і представник прокуратури.

За викладених вище обставин у теперішній час у суду немає достатніх підстав для застосу­вання до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту.

У той же час,  оскільки для витребування та приєднання до матеріалів кримінальної справи характеризуючих особу підозрюваного документів,  зібрання та закріплення вказаних доказів,  вра­ховуючи вищевикладені обставини необхідний певний час,  тому для забезпечення повноти,  всебічності та об'єктивності слідства по справі потрібно надати органам досудового слідства до­датковий час,  продовживши час затримання ОСОБА_1 до 10 діб,  після чого слід остаточно вирішити питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  148-150,  155,  158,  165,  165-2 КПК України,  військовий місцевий суд,

ПОСТАНОВИВ:

Строк затримання підозрюваного ОСОБА_1 продовжити до 10 (десяти) діб,  тобто до 3 травня 2009 року,  з утриманням його на гауптвахті Ужгородського зо­нального відділу Військової служби правопорядку.

Контроль за виконанням постанови покласти на військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.

На дійсну постанову до військового апеляційного суду Центрального регіону прокурором,  підозрюваним,  його захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

З оригіналом звірено.