Справа № 1-79/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року

Гощанський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючої - Рудик Л.М.

при секретарі - Гончар Г.С.

за участю прокурора - Гайдим І.І

представника цивільного позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимого -

за ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2008 року ОСОБА_2, маючи умисел на отримання шахрайським шляхом статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, звернувся в ОСОБА_3 районний центр зайнятості як особа, яка шукає роботу. При цьому пред’явив свою трудову книжку, в яку були внесені завідомо неправдиві відомості про його останнє місце роботи електромонтажником у ТзОВ „Вест - Прилад” в м. Київ за період з 22 жовтня 2003 року по 11 грудня 2008 року, хоча фактично на вказаному підприємстві ніколи не працював. Отримавши статус безробітного, 15 січня 2009 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 районному центру зайнятості довідку із завідомо неправдивими відомостями про його середню заробітну плату (дохід) в ТзОВ „Вест-Прилад” за період з червня 2008 року по листопад 2008 року. На підставі поданих ОСОБА_2 трудової книжки з завідомо неправдивим записом про останнє місце роботи та довідки із завідомо неправдивими даними про розмір середньої заробітної плати йому ОСОБА_3 районним центром зайнятості було незаконно здійснено нарахування та виплату допомоги по безробіттю за період з січня 2009 року по грудень 2009 року на загальну суму 16 955,99 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочинів визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і пояснив, що у 2008 році він вирішив стати на облік в ОСОБА_3 районний центр зайнятості (надалі ОСОБА_3 РЦЗ) з метою отримання допомоги по безробіттю. Для цього він звернувся до знайомої ОСОБА_4, яка пообіцяла зробити йому запис у трудову книжку про його трудову участь на одному з підприємств м. Києва. Він передав ОСОБА_4 свою трудову книжку та довідку про ідентифікаційний код. Через декілька тижнів ОСОБА_4 повернула йому трудову книжку, в якій було зроблено запис, що він працював електромонтажником четвертого розряду на ТзОВ „Вест-Прилад” в м. Київ з 22 жовтня 2003 року по 11 грудня 2008 року. Фактично на даному підприємстві він ніколи не працював і навіть не знає, де воно знаходиться. Разом з трудовою книжкою ОСОБА_4 передала йому і довідку про заробітну плату за період з червня 2008 року по листопад 2008 року. Маючи трудову книжку та довідку про розмір заробітної плати із завідомо неправдивими даними про місце роботи та розмір заробітної плати, він в січні 2009 року звернувся в ОСОБА_3 РЦЗ, де став на обік як особа, яка шукає роботу, та за період з січня 2009 року по грудень 2009 року отримав допомогу по безробіттю близько 17 000 грн. На прохання ОСОБА_4 частину отриманої допомоги по безробіттю він щомісячно передавав незнайомому йому чоловіку по імені ОСОБА_5. На даний час ним добровільно повернуто ОСОБА_3 РЦЗ 5 000 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним його винність в скоєнні злочинів підтверджується також доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_3 РЦЗ ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 протягом січня-грудня 2009 року на підставі підроблених документів було виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 16 955,99 грн. На даний час підсудним добровільно відшкодовано 5000 грн., тому просить стягнути з останнього на користь ОСОБА_3 РЦЗ 11 955,99 грн.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_2 звернувся в ОСОБА_3 районний центр зайнятості з метою отримання допомоги по безробіттю. Підсудним були подані відповідна заява про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, паспорт, трудова книжка, довідки про ідентифікаційний код та розмір середньої заробітної плати за останнім місцем його роботи. З метою перевірки достовірності даних про розмір заробітної плати було зроблено запит на ТзОВ „Вест-Прилад”, але відповідь від товариства так і не поступила. На підставі поданих ОСОБА_2 документів йому було проведено нарахування та виплата допомоги по безробіттю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що у 2009 році вона познайомилася із ОСОБА_4 і остання запропонувала допомогти її чоловіку ОСОБА_2 внести записи в трудову книжку про трудовий стаж, посилаючись на те, що у м. Києві в неї є один знайомий керівник підприємства, який може їй посприяти. Для цього вона з чоловіком передали ОСОБА_4 трудову книжку чоловіка та довідку про його ідентифікаційний код. Через декілька тижнів ОСОБА_4 повернула їй трудову книжку, в якій було зроблено запис про те, що ОСОБА_2 нібито працював електромонтажником четвертого розряду на ТзОВ „Вест-Прилад” у м. Києві. Разом із трудовою книжкою ОСОБА_4 передала і довідку про заробітну плату чоловіка на даному підприємстві. При цьому ОСОБА_4 сказала, що за надані послуги половину отриманої допомоги по безробіттю чоловік повинен був віддавати визначеній нею особі по імені ОСОБА_5. На підставі отриманих документів чоловік став на облік у ОСОБА_3 РЦЗ і протягом року отримував допомогу по безробіттю.

З оглянутої в судовому засіданні трудової книжки серії БТ-11 № 5489479, виданої на ім’я ОСОБА_2 11 вересня 1987 року, вбачається, що за № 26 та № 27 проведені відповідні записи про те, що останній прийнятий на роботу в ТзОВ „Вест-Прилад” на посаду електромонтажника четвертого розряду 22 жовтня 2003 року і звільнений з роботи на даному підприємстві за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) 11 грудня 2008 року (копія трудової книжки знаходиться на а.с. 70-72).

12 грудня 2008 року ТзОВ „Вест-Прилад” на ім’я ОСОБА_2 була видана довідка про заробітну плату (дохід) за період з червня 2008 року по листопад 2008 року (а.с. 66).

Завідомо неправдиві дані, зазначені у трудовій книжці підсудного та довідці про середню заробітну плату, були використанні останнім під час постановки його на облік в ОСОБА_3 РЦЗ, що підтверджується матеріалами персональної справи № 1752 002 081229 00006 (а. с. 58-61) .

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ТзОВ „Вест-Прилад” було зареєстровано як юридична особа в м. Києві по вулиці Полковника Шутова, 16, але 7 грудня 2006 року державна реєстрація останнього була припинена в зв’язку з визнанням його банкрутом (а.с. 48-51).

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною винність підсудного в скоєнні злочинів.

Дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману (шахрайства) та за ч.3 ст. 358 КК України як використання завідомо підроблених документів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненних злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_2 в скоєному щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, шкоду, заподіяну ОСОБА_3 РЦЗ, відшкодував частково (а.с. 90, 91, 93).

Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При вирішенні цивільного позову, заявленого ОСОБА_3 РЦЗ на суму 16 955,99 грн., суд враховує, що на даний час підсудним добровільно відшкодовано 5 000 грн., тому до стягнення підлягає 11 955, 99 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.1 ст.190 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн;

- за ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн ;

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_2 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п 'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 районного центру зайнятості 11 955 (одинадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п'ять) грн. 99 коп.

Речові докази по справі:

-трудову книгу БТ-11 № 5489479 повернути власнику ОСОБА_2, внісши до неї відмітку про анулювання запису про його трудову діяльність електромонтажником на ТзОВ “Вест-Прилад” в м. Київ у період з 22 жовтня 2003 року по 11 грудня 2008 року,

-персональну справу № 175200208122900006 ОСОБА_2, заведену ОСОБА_3 РЦЗ, залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя