Справа № 2-131, 2009 року  

      РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  13 травня 2009 року                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:  

головуючої - судді:                                           Скороход Т.Н.,  

при секретарі:     Курляк Л. І.,  

з участю позивачки:                                           ОСОБА_1,  

її представника:                                                  ОСОБА_2,  

представника відповідача  

Ставищенської селищної ради:                        ОСОБА_3,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради про скасування рішення, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  До суду з названим позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що 12.02.2009р. Ставищенська селищна рада Київської області на 32 сесії п'ятого скликання прийняла рішення № 830, в якому йдеться про відміну рішення виконавчого комітету селищної ради № 163 від 27.11.1996 р., яким їй було надано 0,50 га земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства з земель, що використовувались жителями смт. Ставище, як такого що суперечить нормам законодавства. Рішення Ставищенської селищної ради Київської області від 12.02.2009 р. № 883 прийняте з порушенням ряду норм законодавства, а також із порушенням прав осіб, яких безпосередньо це рішення стосується.  

Позивачка просить суд скасувати рішення Ставищенської селищної ради Київської області прийняте на 32 сесії п'ятого скликання № 883 від 12.02.2009 р. в. частині відміни рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради № 163 від 27.11.1996 р  в частині надання їй вищевказаної земельної ділянки.  

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається позивачка в позовній заяві. Допитана за ухвалою суду відповідно до ст. 184 ЦПК України в якості свідка за її згодою позивачка суду показала, що вона користується вищевказаною земельною ділянкою по даний час.  

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що розпорядження землями, що розташовані на території селищної ради за межами населеного пункту селища, відноситься в даний час до компетенції Ставищенської РДА. На час прийняття вищевказаного рішення, що було скасоване на сесії селищної ради, виконком селищної ради не мав таких повноважень.  

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її показання, як свідка, пояснення її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, та перевіривши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради народних депутатів від 27.11.1996 року № 163 ОСОБА_1 надано земельну ділянку у тимчасове короткострокове користування для ведення особистого підсобного господарства з земель, що використовувались жителями смт. Ставище, в розмірі 0,50 га, що підтверджується копією архівного витягу № 343 від 31 березня 2004 року (а. с 11). Разом з тим, прокурором Ставищенського району Київської області Ставищенському селищному голові було внесено протест від 30.01.09 року № 49 на рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради № 163 від 27.11.1996 року „Про зняття та виділення земельних ділянок під огороди та ведення підсобних господарств".  

Рішенням Ставищенської селищної ради 32 сесії 5 скликання від 12 лютого 2009 року за № 883 відмінено рішення виконавчого комітету селищної ради № 163 від 27.11.1996 року, що підтверджується копією рішення (а. с 7).  

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 ЗК України (1990) до  відання  сільських,  селищних і міських районного підпорядкування  Рад  народних  депутатів  у  галузі   регулювання земельних відносин на їх території  належить: передача земельних  ділянок  у  власність,  надання  їх  у користування,  в  тому  числі  на  умовах  оренди,   у    порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.  

Суд вважає, що рішення Ставищенської селищної ради 32 сесії 5 скликання від 12 лютого 2009 року за № 883 про відміну рішення виконавчого комітету селищної ради № 58 від 02.04.1997 року є незаконним, виходячи з наступного.  

З копій протесту прокурора Ставищенського району від 30.01.2009 року за № 49 (а. с. 9), рішення  32 сесії 5 скликання Ставищенської селищної ради від 12 лютого 2009 року за № 883 (а. с. 7) встановлено, що за результатами розгляду даного протесту вказаним рішенням було відмінено рішення виконавчого комітету селищної ради № 163 від 27.11.1996 року з посиланням на п. 12 розділу Х „Перехідні положення” ЗК України, який дії на даний час  (2001 р.), відповідно до якого до  розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження  землями  (крім  земель, переданих  у  приватну власність,  та земель,  зазначених в абзаці третьому  цього  пункту)  в  межах  населених  пунктів  здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Застосування селищною радою пункту 12 розділу Х „Перехідні положення” ЗК України  (2001) при скасуванні вказаного рішення виконкому є неправомірним, оскільки даний Кодекс набрав чинності з 1 січня 2002 року, тоді як вищевказане рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 27.11.1996 року № 163 приймалось в період дії Земельного Кодексу України (1990 року).  

Прокурор Ставищенського району у вищевказаному протесті вимагав скасування рішення виконавчого комітету селищної ради № 163 від 27.11.1996 року, посилаючись на те, що земельні ділянки, які були надані у користування громадянам для підсобного господарства відповідно до цього рішення, знаходились за межами населеного пункту селища Ставище і тому виконавчий комітет Ставищенської селищної ради зобов’язаний був передати заяви про виділення земельних ділянок громадянам для ведення підсобного господарства за належністю до Ставищенської районної ради народних депутатів, яка була компетентна на той час приймати відповідне рішення по таких заявах.  

Такий висновок прокурора суд вважає також неправомірним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України (1990 року) саме сільські, селищні Ради народних депутатів вправі були надавати земельні ділянки у користування для всіх потреб із  земель  сіл,  селищ,  а також за їх межами, в т. ч. для  ведення особистого   підсобного господарства.  

Згідно з вимогами ст. 56 ЗК України (1990 р.) для ведення особистого підсобного господарства громадянам  за рішенням сільської,  селищної,  міської  Ради  народних  депутатів передаються  безплатно  у  власність   земельні  ділянки,  в  межах населених  пунктів,  у  розмірах,  вказаних  у  земельно-облікових документах,  або  надаються  безплатно  у  власність  у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися  земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.  

Відповідно до ст. ст. 22-24 ЗК України (1990 р.) право власності  на  землю  або  право  користування  наданою земельною  ділянкою  виникає  після  встановлення  землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в  натурі  (на  місцевості)  і одержання документа, що посвідчує це право.      

Згідно ст. 3 ЗК України (1990 р.) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які  в  межах своєї компетенції  передають  землі  у  власність  або  надають  у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання  та  вилучення  земельних ділянок  місцеві  Ради  народних  депутатів можуть передавати відповідно  органам  державної  виконавчої  влади  або  виконавчим органам місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.  

Позивач суду не надав, а судом не встановлено чи передавались у 1996 році вищевказані повноваження Ставищенської селищної ради виконавчому комітету селищної ради.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що виконавчий комітет Ставищенської селищної ради при винесенні рішення № 163 від 27.11.1996 року в частині надання позивачці вищезазначеної земельної ділянки вийшов за межі своїх повноважень.  

Разом з тим, в абзаці 5 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду у справі N 1-9/2009 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, зазначено, що в Конституції України ( 254к/96-ВР ) закріплено принцип,  за яким права і свободи людини та   їх  гарантії  визначають  зміст  і  спрямованість  діяльності держави,  яка   відповідає   перед   людиною  за   свою діяльність (стаття 3)  (254к/96-ВР).  Органи  місцевого  самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і  фізичними  особами  (стаття  74  Закону) ( 280/97-ВР ). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть  скасовувати  свої  попередні  рішення,  вносити  до  них зміни,  якщо відповідно до приписів цих  рішень виникли  правовідносини,  пов'язані  з  реалізацією  певних  суб'єктивних  прав  та охоронюваних законом інтересів,  і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.  Це  є "гарантією   стабільності   суспільних відносин" між  органами місцевого самоврядування  і  громадянами,  породжуючи  у  громадян впевненість  у  тому,  що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього  рішення,  що  узгоджується  з  правовою позицією,  викладеною  в  абзаці  другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення     Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року  N  1-зп  (v001p710-97) у справі  щодо несумісності депутатського мандата.  

Відповідно до копії довідки виконкому Ставищенської селищної ради від 4 березня 2009 року за № 128 (а. с. 8) та копії акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 18 січня 1997 року (а. с.12) надана для ведення підсобного господарства земельна ділянка розміром 0,5 га позивачці, яка розташована в масиві № 7 і межує з півночі і півдня із польовим шляхом, з заходу - з земельною ділянкою ОСОБА_4 та із сходу - з земельною ділянкою ОСОБА_5 А тому позивачка з часу встановлення меж даної земельної ділянки та по даний час  використовує її.  

Як пояснили в судовому засіданні позивачка та її представник, позивачка по даний час користується вищевказаною земельною ділянкою, тобто відповідно до вищевказаного рішення виконкому Ставищенської селищної ради у позивачки виникли відповідні земельні правовідносини,  пов'язані  з  реалізацією  її  суб'єктивних  прав  та охоронюваних законом інтересів. Позивачка, як суб'єкт цих правовідносин, подавши вказаний позов, заперечує проти їх зміни чи припинення.  

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве  самоврядування  в   Україні" рішення виконавчого комітету ради з питань,  віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності  Конституції  або  законам  України визнаються незаконними в судовому порядку.  

Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що при прийнятті рішення № 163 від 27.11.1996 року в частині надання позивачці вищевказаної земельної ділянки виконавчий комітет Ставищенської селищної ради вирішив питання, не віднесене до власної компетенції, -  суд приходить до висновку, що виходячи із змісту 10 ст. 59 вказаного Закону, сесія селищної ради не мала права скасовувати таке рішення, питання про його визнання  незаконним могло вирішуватись лише в судовому порядку. Тому рішення 32 сесії п'ятого скликання Ставищенської селищної ради Київської області № 883 від 12.02.2009 р. в частині відміни рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради № 163 від 27.11.1996 року про надання позивачці вищевказаної земельної ділянки слід визнати незаконним та скасувати його.  

З Ставищенської селищної ради відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок на користь головного управління Державного казначейства України в Київській області.  

Керуючись ст.ст. 3 ч. 2, 3, 9 ч. 1, 19, 22, 24, 48 ч. 1 п. 1, 56 ч. 1 Земельного кодексу України (1990 року), ч. 4, 5 п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 справи № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України,  суд, –  

ВИРІШИВ:  

  Позов  ОСОБА_1 задовольнити.  

Скасувати рішення Ставищенської селищної ради Київської області прийняте на 32 сесії п'ятого скликання № 883 від 12.02.2009 р.«Про відміну рішень виконавчого комітету селищної ради в частині відміни рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради № 163 від 27. 11.1996 р.”  

Стягнути з Ставищенської селищної ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок на користь головного управління Державного казначейства України в Київській області.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження  

  Суддя