Справа № 2-148, 2009 року

                                                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року                            Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                              Марущак Н. М.,

при секретарях:                                   Карабань З. І.,

з участю позивачки:                             ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 селищної ради:  ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про визнання права власності, визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28 листопада 1963 року вона одружилася із ОСОБА_4. Рішеннями виконкому ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів від 26 лютого 1975 року № 11 та виконкому ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 17 грудня 1975 року № 225 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Кірова, 19, в смт Ставище Київської області. За спільні кошти в період шлюбу нею та ОСОБА_4 був побудований житловий будинок, що розташований по вул. Кірова, 11 в смт. Ставище. Будинок належав до двору робітників та службовців, оскільки до 15.04.1991 р. членів колгоспу в ньому не було. В силу Закону України „Про власність" вони набули права власності не вказаний будинок. 23.06.08 р. її чоловік ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті якого прийняла вона позивачка. Їхні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилися, подавши про це відповідні заяви. Земельна ділянка, на якій розміщений вказаний будинок, не приватизована.

Оформити свої спадкові права вона (позивачка) немає можливості через відсутність правовстановлюючого документа на вказане майно і відмову ОСОБА_2 селищної ради видати свідоцтво про право власності на вказаний будинок.

Позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку та право на спадщину за законом після смерті 23 червня 2008 року чоловіка ОСОБА_4 на 1/2 частину зазначеного житлового будинку, а в цілому на  вищезазначений житловий будинок загальною площею 69,2 кв. метри, житловою площею 42,2 кв. метри, вартістю 95443 гривні.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.

Представник ОСОБА_2 селищної ради ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що будинок по вул. Кірова, 19, в смт. Ставище побудований за життя ОСОБА_4 на підставі дозволів районної та селищної ради. Жителі будинку не були членами колгоспу, двір мав статус робітників і службовців. Дозвіл видавався на ім’я чоловіка позивачки. Виконкомом селищної ради було виділено 0,08 га земельної ділянки під будівництво будинку. Будинок був побудований в період шлюбу. В даний час його адреса вул. Кірова, 11 смт. Ставище Київської області. ОСОБА_4 помер 23.06.08 року, заповіту не складав.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, пояснення та  усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача -  ОСОБА_2 селищної ради ОСОБА_3, який діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 28 листопада 1968 року позивачка одружилася із ОСОБА_4

В період шлюбу ОСОБА_4 разом з позивачкою (його дружиною) за життя побудували житловий будинок по вул. Кірова, 11 в смт. Ставище Київської області відповідно до дозволів, наданих рішеннями виконкому ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів від 26 лютого 1975 року за № 11 та виконкому ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 17 грудня 1975 року № 225 на наданій ОСОБА_4 в користування вказаним рішенням виконкому Селищної ради земельній ділянці розміром 800 кв. метри. Відповідно до технічного паспорта, виданого 09.12.2008 року Білоцерківським МБТІ, вказаний житловий будинок має 24 % зносу, побудований в 1974 році, його вартість складає 114531 гривень, загальна площа 69,2 кв. метри, житлова площа 42,2 кв. метри. Відповідно до записів в будинковій книзі по даному житловому будинку господарство, розташоване за вказаною адресою, відносилось до суспільної групи робітників та службовців. Земельна ділянка, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_4 вищевказаним рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради № 11 від 26.02.1975 року, не приватизована. 23 червня 2008 року ОСОБА_4 помер. Після смерті останнього спадщину прийняла його дружина (позивачка) як спадкоємиця за законом відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261, 1269, 1270 ЦК України, подавши до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною  власністю. Згідно ч. 1 ст. 28 вказаного кодексу в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх  частки визнаються рівними.

Оскільки суспільна група господарства була робітників та службовців, позивачка та її чоловік ОСОБА_4 як подружжя, відповідно до статей 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України набули право спільної сумісної власності на вказаний будинок, кожен з них набув право власності на ? його частину.

Проте, рішення про визнання права власності на вказаний будинок виконавчим комітетом ОСОБА_2 селищної ради не приймалося.

ОСОБА_2 селищна рада у видачі свідоцтва про право власності на ім'я померлого відмовила листом від 18 грудня 2008 року № 716, посилаючись на те, що за життя ОСОБА_4 свого права власності на новозбудований будинок не оформив, правовстановлюючого документу не отримав і права не зареєстрував.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”   державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Первинна видача свідоцтв про право власності на ім”я померлих вказаним Тимчасовим положенням не  передбачена.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 який помер 23.06.08 р., та позивачка, набули право кожен на ? частину житлового будинку № 11 по вул. Кірова в смт. Ставище, як подружжя.  Після смерті ОСОБА_4 позивачка набула право на спадщину за законом на ? частину вказаного житлового будинку, і оскільки представником відповідача ОСОБА_2 селищної ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 селищна рада до пред’явлення позову про визнання права власності та визнання права на спадщину за законом і в попередньому судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на  неї може бути покладений обов’язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 22, 28, КпШСУ, ст. ст. 1223 ч. 2, 1261, 1269, 1270 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку № 11 по вул. Кірова в смт. Ставище Київської області та право на спадщину за законом після смерті 23 червня 2008 року чоловіка ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку № 11 по вул. Кірова в смт. Ставище Київської області, загальною площею 69,2 кв. метри, житловою площею 42,2 кв. метри, вартістю 114531гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя