КОПІЯ

Справа № 134/1676/14-ц Провадження № 22-ц/772/2423/2016Головуючий в суді першої інстанції Зарічанський В.Г.

Категорія 27Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Берегового О.Ю., Луценка В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача Каленяка Е.А., представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 червня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и л а:

В серпні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року в сумі 2 042 841,88 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1 913 828,80 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 108 204,21 грн. та комісія - 20 808,87 грн.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2015 року до участі у справі залучено третьою особою ТОВ «Український промисловий банк».

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 042 841,88 грн. та 3 654 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено; рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4, за участю третьої особи ТОВ «Український промисловий банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково; рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Зазначив, що рішення суду підлягає скасуванню через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Згідно положень ч. 3 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що 12 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» s ОСОБА_4 укладено кредитний договір №319/ФКВ-07, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит на придбання квартири в сумі 301 000 доларів США на строк - 180 місяців, з кінцевим терміном повернення - 11 квітня 2022 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом - 12,5% річних, комісії за надання кредиту - 0,2% від суми кредиту та комісії за управління кредитом - 0,1% від суми кредиту (том 1 а. с. 5-9).

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 1 672,22 доларів США до 20 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

У п.п. 2.6., 2.7. договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість за кредитом за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Згідно з п. 2.10. кредитного договору нарахування комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування (для кредитів в іноземній валюті). Нарахована комісія сплачується позичальником у національній валюті по 20 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Пунктами 4.2.5., 4.3.4. та 6.2. встановлено обов'язок позичальника достроково повністю повернути кредит, сплатити проценти за фактичний період користування кредитом, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим договором та право банку вимагати дострокового повного повернення кредиту у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені цим договором. Таке зобов'язання повинно бути виконане позичальником протягом 15 робочих днів з дати надіслання банком позичальнику відповідної письмової вимоги.

ТОВ «Український промисловий банк» повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 301 000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 6 від 12 квітня 2007 року (а. с. 13).

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів і кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, згідно умов якого в порядку, в обсязі та на умовах, визначеним цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, що забезпечуються виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях (п. 4.1.); внаслідок передачі «Укрпромбанком» «Дельта Банку» прав вимоги до боржників, «Дельта Банку» переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (п. 4.2.) (том 1 а. с. 19-23; 130-135).

Згідно з п. 1.7. зазначеного договору кредитні та забезпечувальні договори (договори застави (іпотеки), поруки), укладені Укрпромбанком з Боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання Укрпромбанком кредитних зобов'язань перед Національним банком, і підлягають передачі на підставі цього договору. Перелік кредитних і забезпечувальних договорів наведений в додатку № 2 до цього договору.

Із витягу з додатку № 2 до договору про передачу активів і кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року вбачається, що до переліку кредитних і забезпечувальних договорів входять кредитний договір №319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року, іпотечний договір № 319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року та договір поруки № 319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року, де боржником зазначено ОСОБА_4 та зазначено загальну суму заборгованості, яка станом на 1 червня 2010 року склала 232 750,55 доларів США (том 1 а. с. 18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскільки ТОВ «Український промисловий банк» відступило ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, уклавши 30 червня 2010 року договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, то ПАТ «Дельта Банк» є належним позивачем у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим допустив заборгованість, яка згідно розрахунку банку станом на 16 липня 2014 року склала 2 042 841,88 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 163 322,84 доларів США, що еквівалентно 1 913 828,80 грн.; заборгованість зі сплати відсотків - 9 233,96 доларів США, що еквівалентно 108 204,21 грн.; заборгованість з комісії за управління кредитом - 20 808,87 грн. (том 1 а. с. 14).

16 липня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення простроченої заборгованості в сумі 12 850,76 доларів США і 17 250,04 грн., яка була направлена 22 липня 2014 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 15, 16-17).

Зазначена вимога банку залишилась без виконання відповідачем.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1 глава 71) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що є доведеними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення із ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року в розмірі 2 042 841,88 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 163 322,84 доларів США, що еквівалентно 1 913 828,80 грн.; заборгованість зі сплати відсотків - 9 233,96 доларів США, що еквівалентно 108 204,21 грн.; заборгованість з комісії - 20 808,87 грн.

Суд першої інстанції повно встановивши всі обставини справи, врахувавши всі вимоги матеріального закону дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги позивача обґрунтовані, зокрема, тим, що до ПАТ «Дельта Банк» не перейшло право вимоги за кредитним договором №319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року, оскільки відповідачу не було надано ТОВ «Український промисловий банк» письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, а також враховуючи те, що право вимоги за іпотечним договором від 12 квітня 2007 року, укладеним між ним та банком, не передано новому кредитору.

Такі доводи є безпідставними з огляду на таке.

Позивач на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 319/ФКВ-07 від 12 квітня надав нотаріально засвідчену копію договору про передачу активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» від 30 червня 2010 року, додаток № 2 до зазначеного договору «Перелік кредитних та забезпечувальних договорів» та витяг із зазначеного додатку, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» передано кредитний договір № 319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року, іпотечний договір № 319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року і договір поруки № 319/ФКВ-07 від 12 квітня 2007 року, де боржником зазначено ОСОБА_4 (том 1 а. с. 130-138), акт приймання-передачі № 2020 кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 14 жовтня 2010 року (том 1 а. с. 211).

За правилами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Пунктом 4.8.2. договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року передбачено, що «Дельта Банк» та «Укрпробанк» зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу «Укрпромбанком» «Дельта Банку» відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою «Дельта Банком» та «Укрпромбанком» в усіх істотних аспектах впродовж п'яти робочих днів з дати укладення цього договору (п. 4.8.1.); повідомлення, вказані в п. 4.8.1. цього договору, направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення. Направлення вказаних повідомлень здійснюється за рахунок Дельта Банку.

ТОВ «Укрпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» на адресу ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 надіслали лист, яким повідомили позичальника про здійснення з 30.06.2010 року заміни кредитора у зобов'язаннях, що діють на підставі кредитного договору № 319/ФКВ-07 укладеного між ОСОБА_4 і ТОВ «Укрпромбанк».

Це повідомлення надіслано рекомендованим листом із рекомендованим повідомленням, зданим на поштове відділення 08.07.2010 року, про що свідчить список № 6490-447-323, у якому під № 9 зазначено відповідача ОСОБА_4 і адресу, за якою надіслано рекомендований лист із таким повідомленням.

Будучи повідомленим про заміну кредитора, відповідач продовжив погашати кредит частково, сплачуючи платежі на рахунок ПАТ «Дельта Банк», що знайшло підтвердження у розрахунку заборгованості (том 1 а. с. 14) і про що у судовому засіданні пояснив представник відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк не надав суду жодного допустимого доказу на обґрунтування суми боргу є безпідставними та спростовуються наступним.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивачем ПАТ «Дельта Банк» надано суду детальний та обґрунтований розрахунок суми заборгованості за договором кредиту станом на 16 липня 2014 року, у якому позивачем зазначені платежі, які нараховані до сплати, які були частково сплачені відповідачем і зазначено суму заборгованості за кредитом, за відсотками і з комісії (том 1 а. с. 14).

Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 60 ЦПК України також обов'язок доказування і подання доказів покладає на сторін. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Згідно положень статті 27 ЦПК України відповідач, крім іншого, має право: брати участь у судових засіданнях; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі; заявляти клопотання; давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, цивільний процесуальний закон зобов'язав відповідача у випадку заперечення позовних вимог, надавати суду про це відповідні пояснення (усні та письмові), а заперечуючи позов саме відповідач зобов'язаний довести ті обставини, якими він заперечує позов і довести свої заперечення відповідними доказами, передбаченими статтями 57-66 ЦПК України, і зобов'язав добросовісно виконувати свої процесуальні обов'язки в ході розгляду справи.

Заперечуючи проти позову та зазначаючи про недоведеність позивачем суми боргу, яка заявлена до стягнення, відповідач та його представник жодним чином не спростували наданого позивачем розрахунку суми заборгованості; не надали будь-яких доказів на підтвердження того, що сума боргу є іншою, ніж зазначено банком.

За таких обставин рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже, є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ О.Ю. Береговий

/підпис/ В.В. Луценко

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська