Провадження №2/760/1903/16

Справа №760/13645/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І. А.,

за участю секретаря - Здорик Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, суд

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» звернулося до суду із позовом і просить:

стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № CL-006/035/2005 у розмірі 16 236,48 (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість доларів США та 48 центів) доларів США, що еквівалентно 189 365,79 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень та 79 копійок) гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 691 185,11 (шістсот дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят п'ять гривень та 11 копійок) гривень;

стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на оплату судового збору в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні та 00 копійок) гривень.

Позивач посилається в позові на те, що 12 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого в свою чергу є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», був укладений Кредитний договір № СL-006/035/2005. Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1. частини № 1 Кредитного договору.

Як вказав позивач, за умовами Кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,5 % річних.

Позивачем зазначено, що кредитні кошти надавались банком на підставі кредитної заявки відповідача від 12 квітня 2005 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок відповідача, відкритий у банку.

В свою чергу відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

Позивач вказав, що погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись відповідачем щомісяця у розмірі та в строки визначені у графіку платежів, який є невід'ємним Додатком № 1 до Кредитного Договору.

В строки, передбачені Кредитним договором, відповідач зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.

Позивачем зазначено, що за умовами Кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Позивач вказав, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Як зазначено у позовній заяві, станом на 16.05.2014 у відповідача за Кредитним договором № СL-006/035/2005 від 12.04.2005 існує заборгованість перед позивачем в сумі 16 236,48 (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість доларів США та 48 центів) доларів США, що еквівалентно 189 365,79 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень та 79 копійок) гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 691 185,11 (шістсот дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят п'ять гривень та 11 копійок) гривень, що складається з:

залишку заборгованості за кредитом у сумі 10 285,98 доларів США, що еквівалентно 119 965,21 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості;

суми несплачених відсотків за користування кредитом - 5950,50 доларів США, що еквівалентно 69 400,58 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості;

пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 16.05.2013 року по 16.05.2014 року в розмірі,691 185,11 гривень.

Як зазначив позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, на підставі п. 1.9. частини № 2 Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі. А саме, 24.05.2013 відповідачу було відправлено поштою рекомендованим листом з описами вкладення досудові вимоги №746, 747, 748 від 23.05.2013 про погашення заборгованості за Кредитним договором.

Як вказано в позові, зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати її одержання відповідачем. Станом на дату подання цієї заяви зазначена вимога відповідачем не виконана та відповідні суми позивачу не сплачені, хоча відповідно до п. 1.9. частини № 2 Кредитного договору вимога дострокового виконання відповідачем щодо зобов'язань була подана належним чином, а саме відправлена рекомендованим листом з описом вкладення за місцезнаходженням відповідача, зазначеному в Кредитному договорі.

Пояснивши у позовній заяві, що відповідач порушує вимоги умов Кредитного договору, а саме: не виконує належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Як зазначає позивач, позовна заява подається Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», що є новим кредитором за кредитним договором № CL-006/035/2005 від 12.04.2005.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CL-006/035/2005 від 12 квітня 2005 року, укладеним між банком та відповідачем.

Виходячи з цього, позивач звернувся до суду та просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2016 просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на вищезазначене.

Представник відповідача просила відмовити суд в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду поза межею строку позовної давності, адже кредитним договором передбачено, що дата остаточного повернення кредиту становить 10 квітня 2010 року, тобто строк позовної давності сплинув 09 квітня 2013 року.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними матеріалами справи доказами, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.04.2005 між позивачем, як позичальником, та відповідачем АКБ «Райффайзенбанк Україна» (ЗАТ «ОТП Банк») укладено кредитний договір № СL-006/035/2005 (а. с. 6-10).

На підставі вищезазначеного договору сторони домовились, що банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 25000 доларів США зі строком остаточного повернення кредиту - 10.04.2010 під фіксовану ставку в розмірі 13, 50 % річних.

Повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредиту сторони погодили відповідно до складеного графіку платежів визначеного Додатком № 1 до Кредитного договору (а. с. 19), відповідно до якого позичальник мав сплачувати банку не пізніше 10 числа кожного місяця до 10.03.2010 по 577, 30 доларів США, а 10.04.2010 - 576, 53 грн.

Суд встановив, що з метою забезпечення належного виконання договірних зобов'язань з боку позичальника, сторони додатково уклали нотаріально посвідчений договір застави автотранспортного засобу № PCL-006/035/2005 від 12.04.2005 р. (а. с. 21-27), відповідно до якого предметом застави було визначено автомобіль «TOYOTA RAV4», 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачеві (позичальнику).

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж, вчинений позичальником мав місце 05.07.2007.

Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір був укладений між відповідачем та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого в свою чергу є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CL-006/035/2005 від 12 квітня 2005 року, укладеним між банком та відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.05.2014 у відповідача за Кредитним договором № СL-006/035/2005 від 12.04.2005 існує заборгованість перед позивачем в сумі 16 236,48 (шістнадцять тисяч двісті тридцять шість доларів США та 48 центів) доларів США, що еквівалентно 189 365,79 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень та 79 копійок) гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 691 185,11 (шістсот дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят п'ять гривень та 11 копійок) гривень, що складається з:

залишку заборгованості за кредитом у сумі 10 285,98 доларів США, що еквівалентно 119 965,21 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості;

суми несплачених відсотків за користування кредитом - 5950,50 доларів США, що еквівалентно 69 400,58 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості;

пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 16.05.2013 року по 16.05.2014 року в розмірі,691 185,11 гривень.

Як зазначив позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, на підставі п. 1.9. частини № 2 Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі. А саме, 24.05.2013 відповідачу було відправлено поштою рекомендованим листом з описами вкладення досудові вимоги №746, 747, 748 від 23.05.2013 про погашення заборгованості за Кредитним договором.

Проте, відповідачем не було виконано виплату заборгованості позивачеві, у зв'язку з чим останній звернувся до суду із позовною заявою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач має право вимоги та його вимоги є обгрунтованими.

В то й же час відповідач просить застосувати строки позовної давності, вказуючи, що 23.05.2014 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № СL-006/035/2005 від 12.04.2005 яким передбачено, що датою остаточного повернення кредиту є 10.04.10, тобто строк позовної давності сплинув 09.10.2013 .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положенням ст. 257 ЦК встановлено: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України)

Положенням ч. 3 ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

23 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № CL-006/035/2005 від 12.05.2005.

Кредитним договором передбачено, що дата остаточного повернення кредиту становить 10 квітня 2010 року, тобто строк позовної давності сплинув 09 квітня 2013 року.

Зазначене кореспондується з правовою позицією від 16.04.2014, висловленій Верховним Судом України при розгляді справи № 6-24цс14, де вказано, що позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня події, які, в свою чергу, до цього строку не включаються.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

Виходячи з вищевикладеного, трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, обчислюється з 10 квітня 2010 року і закінчується 09 квітня 2013 року, а тому в задоволенні позовної заяви про стягнення боргу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 16, ч.1 ст.20, 256, 257, ч. 1 ст. 261, ч. ч. 2-4 ст. 267, 509, 526,ч.1 ст.530, 536, ч.1 ст.598, 631, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: І. А. Усатова