Справа № 297/57/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.05.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Дацківа В.В. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_3, прокурора Машкаринець Т.М., обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5, перекладача ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2016 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 з неповною середньою освітою, не працюючого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, судимого вироком Берегівського районного суду від 12 лютого 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України з призначенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією засобів вчинення злочину, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до частини 3 статті 78 та частини 1 статті 71 КК України, до призначеного частково приєднано покарання, призначене вироком Берегівського районного суду від 12 лютого 2014 року та за сукупністю вироків призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць з конфіскацією засобів вчинення злочину, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередній – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з моменту його затримання - 11-ї години 40 хвилин 19 жовтня 2015 року, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung» постановлено конфіскувати в дохід держави.

Судом визнано доведеним, що 16 жовтня 2015 року ОСОБА_7 під час іспитового строку вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою на прізвисько «Монов» щодо сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. В обов'язки ОСОБА_4 входила організація таємного проживання, а також харчування нелегальних мігрантів на території Закарпатської області з метою безпосереднього переправлення останніх через державний кордон України. Діючи на виконання попередньої злочинної домовленості, ОСОБА_4 16 жовтня 2015 року зустрів у покинутому будинку в м. Берегово 8 громадян ОСОБА_8, а саме: Акбарі ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 Ясін, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14 Нуролі, Хашимі ОСОБА_15 Мустафа, ОСОБА_16 Басир, ОСОБА_17 Фаршид, Файзі Алісіна та надав їм завчасно придбану їжу.

18 жовтня 2015 року у зв'язку з скаргами нелегальних мігрантів на неналежні умови утримання, ОСОБА_4 таємно супроводив вказану групу громадян ОСОБА_8 до квартири, яка належить матері особи на прізвисько «Монов», але у зв'язку з ризиком бути викритим, цього ж дня приблизно о 19 год. 00 хв. знову повернув нелегальних мігрантів до покинутого будинку, де разом з останніми переночував ніч з 18 на 19 жовтня 2015 року.

Зранку 19 жовтня 2015 року ОСОБА_4 супроводив вказаних 8 громадян ОСОБА_8 з вказаного вище покинутого будинку до гори «Кукля» в м. Берегово з метою передачі даних нелегальних мігрантів невстановленим досудовим розслідуванням особам, які на транспортному засобі повинні були забезпечити переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України.

Однак, 19 жовтня 2015 року приблизно о 11 год. 40 хв. ОСОБА_4 разом з вказаними 8 громадянами ОСОБА_8 був затриманий співробітниками ПОРВ ВПС «Лужанка» Мукачівсвкого прикордонного загону поблизу гори «Кукля» на околиці м. Берегово Закарпатської області.

В апеляційній скарзі обвинувачений вказує на суворість винесеного щодо нього вироку, просить його скасувати та призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі. Зазначає, що судом не допитано особу на призвісько «Монов» та не взято до уваги, що громадяни ОСОБА_8 вказували на те, що про переправлення їх через державний кордон України домовлявся з ними саме «Монов». Посилається, що при призначенні покарання судом не взято до уваги те, що на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей. Крім цього вказує, що в судовому засідання 11 березня 2016 року неповністю розумів перекладача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги і просила вирок суду залишити без змін,провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним досліджувати зібрані органом досудового розслідування докази, обмежившись допитом обвинуваченого. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленню порядку їх дослідження та роз'ясненні при цьому ОСОБА_4 прав, судом першої інстанції вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України порушені не були. Тому апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

 Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_4 призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 65, 69, 71 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують особу винного і таке покарання є справедливим, достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд врахував щире каяття засудженого, позитивну характеристику та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому твердження апелянта про неврахування судом обставин, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей є безпідставними, оскільки суперечать змісту вироку, згідно з яким ця обставина фактично врахована у такій якості.

Враховуючи наведене та принципи призначення покарання, колегія суддів відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки такі вимоги апелянта є необґрунтованими та немотивованими.

Підстав для зміни вироку в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, в тому числі серед доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.

Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419 КПК України, Апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 21016 року щодо ОСОБА_4 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з для її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же строк з моменту отримання копії даного судового рішення.

Судді: