ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 917/1177/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),

суддівКоваленка В.М., Полякова Б.М.,

розглянувши касаційні скарги IRREN Trading B.V., Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна"

на постанову та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року Господарського суду Полтавської області від 24.02.2016 року

у справі Господарського суду№ 917/1177/15 Полтавської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР"

про визнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Техновіт Агро"- Овсієнко Р.М.,

ПАТ "Укргазвидобування" - Зубар О.В.,

ПАТ "Перший Інноваційний банк" - Савчук О.Г.,

ПАТ "Банк кредит Дніпро" - Борецький Б.О.,

ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" - Охрименко М.І.,

ТОВ "Олімп-Агро ЛТД" - Авраменко І.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 30 червня 2015 року у справі № 917/1177/15, товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Ларису Юріївну.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2015 року, постанову Господарського суду Полтавської області від 30 червня 2015 року у справі № 917/1177/15 скасовано та передано на розгляд місцевого суду.

За результатами нового розгляду Господарський суд Полтавської області постановою від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 (суддя Ореховська О.О.) визнав боржника товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР" банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Ларису Юріївну та вирішив ряд процесуальних питань, пов'язаних із введенням ліквідаційної процедури.

Постановою від 12 травня 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № 917/1177/15(судді: Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) постанову Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судами процесуальними рішеннями, скаржники IRREN Trading B.V., публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" та товариство з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та постанову Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 та припинити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР".

В обґрунтування своєї правової позиції скаржники посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 11, 16, 37, 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 47, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 111 Цивільного кодексу України.

Заявником касаційної скарги IRREN Trading B.V. направлено касаційній інстанції електронне повідомлення з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з недостатністю часу на забезпечення явки представника у судове засідання, призначене на 13 07.2016.

Вищий господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з наступних підстав.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи. З врахуванням приписів ст. 77 ГПК України та вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України щодо повноважень касаційної інстанції та меж перегляду справи в касаційній інстанції, суд не вбачає у наведених заявником обставин об'єктивної перешкоди для касаційного перегляду судового рішення у справі.

Крім того, заявником касаційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до суду касаційної інстанції подано заяву про зміну найменування кредитора та зміну адреси місцезнаходження.

Однак, колегія суддів зазначає, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, дана заява не може бути розглянута в межах даного касаційного провадження, оскільки перевірка обставин, зазначених в заяві, потребує дослідження додаткових доказів, що є прерогативою суду першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.06.15 в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство) порушено провадження у справі № 917/1177/15 про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР".

Зазначена ухвала місцевого суду постановами судів апеляційної та касаційної інстанції залишена без змін. При цьому, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду погодився із висновками судів про дотримання ліквідаційною комісією вимог чинного цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР" та наявність передбачених ст. 95 Закону про банкрутство підстав для порушення провадження про банкрутство останнього.

Відповідно до статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Окрім того, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.08).

Зважаючи на викладені обставини, вимоги чинного законодавства, правову позицію Європейського суду з прав людини та межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів зазначає, що правомірність порушення місцевим господарським судом справи про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР" на застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах даного касаційного провадження не перевіряється, оскільки ухвала місцевого суду про порушення провадження у справі залишена без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України і набрала законної сили.

Частиною 2 ст. 95 Закону про банкрутство визначено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

При новому розгляді справи та на виконання приписів судів вищих інстанцій, судами встановлено відсутність реєстрації за ТОВ "Луксор-УТР" сільськогосподарської техніки (лист Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 25.03.15 № 01-14/612); об'єктів підвищеної небезпеки, підйомних споруд, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів (інформаційна довідка Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Полтавській області від 05.02.15 №250/03-17); морських чи річних суден (лист Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 11.03.15 за вих. № 201-05/2/3-15).

Судами на підставі довідок органів, що здійснюють контроль за операції з цінними паперами, встановлено, що боржник випуск цінних паперів не реєстрував та не є емітентом цінних паперів, як і не є власником, що володіє значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу).

З відповідей контролюючих органів відносно наявності об'єктів права інтелектуальної власності та об'єктів промислової власності у ТОВ "Луксор-УТР", встановлено відсутність відомостей про реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, про видачу патентів на винаходи (корисні моделі), про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду; про видачу деклараційних патентів України на винаходи; про видачу патентів України на промислові зразки; про видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно боржника.

Водночас, за повідомленням Територіального сервісного центру 5341 Регіонального сервісного центру МВС України в Полтавські області за ТОВ "АМАРАНТ" (в подальшому змінено назву на ТОВ "Луксор - УТР", код ЄДРПОУ 31801166) обліковується зареєстрованим один транспортний засіб, а саме - вантажний автомобіль ГАЗ 66 АЦ-30 (цистерна пожежна), 1990 року випуску, двигун № 6606М1918371, шасі № 006611К0594901, свідоцтво про реєстрацію САА 329677 від 20.01.10, який було списано з балансу боржника згідно наказу № 60-о від 21.11.14 та акту на списання основних засобів у зв'язку з непридатністю його для подальшого використання, внаслідок чого не включено до складу активів боржника.

Таким чином судами встановлено, що вартості виявлених активів боржника (408957 тис. грн.) недостатньо для задоволення визнаних вимог кредиторів (778575 тис. грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Отже, враховуючи встановлення судами правомірності порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР" за спрощеною процедурою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, виконання вказівок судів апеляційної та касаційної інстанцій при новому розгляді справи на предмет визнання боржника банкрутом, суд касаційної інстанції зазначає про відсутність підстав для скасування постанов місцевого та апеляційного судів.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що метою ліквідаційної процедури, з поміж іншого, є вчинення заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а тому у випадку виявлення в подальшому активів боржника, не зазначених ліквідаційною комісією в інвентаризаційних описах, вказані активи включаються до ліквідаційної маси та спрямовуються на задоволення вимог кредиторів в ході ліквідаційної процедури. Також, це стосується і дебіторської заборгованості, щодо якої ліквідатор, в силу закону, зобов'язаний в межах ліквідаційної процедури вжити необхідних заходів щодо стягнення шляхом подання відповідних позовів, чи реалізувати у встановленому законодавством порядку дебіторську заборгованість як майновий актив боржника.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та постанова Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги IRREN Trading B.V., Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та постанову Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков