ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 р.                                                                               Справа №  2а-17603/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Курбай О.В.,

за участю представника позивача Матвійчук Т.М.,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Самчука О.П.,

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Макаронна компанія» до  Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання нечинним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 10624024 від 19.12.2008 року та акту опису й арешту майна від 04.03.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Макаронна компанія» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Самчука О.П. про визнання нечинними постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №10624024 від 19.12.2008 року та акту опису й арешту майна від 04.03.2009 року серії АА № 424135.

Ухвалою суду від 19 березня 2009 року у даній адміністративній справі замінено неналежного відповідача –головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Самчука О.П. на належного –Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що 16 грудня 2008 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. вчинено виконавчий напис за Р№ 10781, яким звернено стягнення на млин «Мрія», інв. №77 (смт.Мар’янівка, вул.Привокзальна, 17, Горохівського району Волинської області), який належить ПП «Макаронна компанія»на праві власності та був наданий в заставу для забезпечення виконання зобов’язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 перед АТ «Український інноваційний банк»за кредитною угодою №520 від 13.11.2007 року.

За рахунок коштів, виручених від реалізації майна запропоновано задовольнити вимоги АТ «Український інноваційний банк»у розмірі 207632,79 грн. та оплату за вчинення виконавчого напису в сумі 2000 грн.

Зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим законом.

Вимоги до виконавчого документа вказані в статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», якою крім того передбачено, що Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Вимоги щодо змісту виконавчого напису визначаються статтею 89 Закону України «Про нотаріат»та пунктом 287 Інструкції про  порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції 03.03.2004 року №20/5.

У виконавчому написі має бути зазначений строк, за який провадиться стягнення та номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб). Ці вимоги законодавства не були виконані нотаріусом при вчиненні виконавчого напису від 16.12.2008 року за Р№10781.

Незважаючи на допущені помилки, головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області прийняв до виконання виконавчий напис та виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2008 року.

Крім того, у постанові про виконавче провадження від 19.12.2008 року зазначено виконавчий напис за №ВМВ 270142 від 16.12.2008 року, однак за таким номером виконавчого напису не існує. На бланку з таким номером було вчинено виконавчий Р№ 10781.

На думку позивача державний виконавець не повинен був проводити опис і арешт майна одним актом, оскільки ПП «Імпалс»та ПП «Макаронна компанія»дві різні юридичні особи, які мають окремо майно.

Крім того, передаючи описане майно на зберігання ОСОБА_7, державний виконавець не зазначив її паспортні дані.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що приватному підприємству «Макаронна компанія»не відомий стан розрахунків між банком та позичальником, а за таких обставин банк матиме можливість двічі отримати одну і ту ж суму. Вказала на те, що вважає виконавчий напис приватного нотаріуса Дехтярук І.В. таким, що не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчого документу, однак, в суд з приводу оскарження вказаного виконавчого напису ПП «Макаронна компанія»не зверталось.

Представник третьої особи без самостійний вимог на стороні позивача пояснила, що незгідна з актом опису й арешту майна від 04.03.2009 року, оскільки описане майно належить двом різним юридичним особам. На цій підставі вважає вказаний акт незаконним та просить його скасувати.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що він діяв у межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Згідно виконавчих написів боржником за кредитними зобов’язаннями перед АТ «Український інноваційний банк»є одна і таж особа ОСОБА_6, тому він мав право виконавчі провадження об’єднати в одне зведене виконавче провадження і проводити послідуючі виконавчі дії.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача позов не визнала та пояснила, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дехтярук В.В. 16.12.2008 року Р № 10781 відповідає вимогам, які передбачені ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», що ставляться до виконавчого документу, тому державний виконавець виносячи постанову про відкриття виконавчого провадження діяв правомірно та згідно вимог чинного законодавства. У виконавчому написі зазначено, коли саме настав строк платежу по кредитній угоді, який і боржником і майновим поручителем був пропущений. Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеденим належним чином. Відповідно, сплата кредитної заборгованості будь-яким із солідарних боржників призведе до припинення зобов’язань перед банком усіх інших боржників. Вказала на те, що заставодавцю ПП «Макаронна компанія»була вручена копія кредитної угоди, а тому позивач в повній мірі ознайомлений з термінами надання кредиту, відсотковою ставкою на нарахуванням пені у випадку порушення строків сплати відсотків та несвоєчасним поверненням кредиту. Крім того, 12.11.2008 року позивачу надіслана претензія, в якій вказувалась сума існуючої заборгованості позичальника перед банком та надавався тридцятиденний термін для погашення заборгованості. А тому твердження позивача про те, що стан розрахунків між банком та позичальником невідомий не відповідає дійсності. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення шляхом винесення у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно статтей 3, 5 Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів підлягають виконанню державною виконавчою службою. При цьому державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

19 грудня 2008 року державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Самчука О.П. на підставі виконавчого напису № ВНВ 270142 від 16.12.2008 року приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. відкрив виконавче провадження та наклав арешт на млин «Мрія», який знаходиться за адресою смт. Мар’янівка, вул.Привокзальна,17 Горохівського району Волинської області та належить на праві власності ПП «Макаронна компанія».

Зазначене майно передано в заставу на підставі договору застави від 13.11.2007 року за реєстром № 11885 АТ «Український інноваційний банк»в якості забезпечення виконання зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 за кредитною угодою № 520 від 13.11.2007 року.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що постанова державного виконавця від 19.12.2008 року винесена неправомірно, оскільки у виконавчому написі нотаріуса № ВМВ 270142 від 16.12.2008 року не зазначені номери рахунків у банках, кредитних установах для юридичних осіб та строк за який проводиться стягнення з наступних підстав.

За виконавчим написом стягнення звернуто на індивідуально визначене майно млин «Мрія», тому вказувати номери рахунків ПП «Макаронна компанія»не викликалось необхідністю. Номери рахунків мають значення при зверненні стягнення на грошові кошти, які можуть знаходитись у банках і кредитних установах

Що стосується строку, то у виконавчому написі зазначено, що стягнення на млин «Мрія» звертається в якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_6 за кредитною угодою №520 від 13.11.2007 року строк платежу за якою настав 12.11.2008 року.

Статтею 89 Закону України «Про нотаріат»не передбачено зазначати у виконавчому написі періоди нарахування процентів та пені. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що йому невідомий стан розрахунків між банком та позичальником ( ОСОБА_6) і за який період з нього будуть стягнуті відсотки та пеня у зв’язку з наступним. Терміни надання кредиту, відсоткова ставка, нарахування пені у випадку порушення строків сплати відсотків та несвоєчасного повернення кредиту чітко визначені в кредитній угоді № 520 мід АТ «Український інноваційний банк»та ОСОБА_6 Згідно п. 8.9. вказаної угоди, по одному її примірнику вручено майновим поручителям, тобто ПП «Макаронна компанія»і ПП «Імпалс». Дану обставину позивач не заперечувала в судовому засіданні. Також 12.11.2008 року за вих.№ 1783/5 АТ «Укрінбанк»приватному підприємству «Макаронна компанія»надіслана претензія, в якій зазначалась сума існуючої заборгованості позичальника перед банком та надавався тридцятиденний термін для погашення такої заборгованості.

Твердження позивача, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2008 року зазначено виконавчий напис № ВМВ 270142 від 16.12.2008 року, однак за таким номером виконавчого напису не існує, не відповідає дійсності. З виконавчого напису від 16.12.2008 року вбачається, що Р № 10781 є реєстраційним номером, однак даний виконавчий напис вчинений на нотаріальному бланку № ВМВ 270142, а тому зазначення даного номеру як номеру виконавчого напису, на думку суду, не суперечить чинному законодавству.

При таких обставинах виконавчий напис від 16.12.2008 року про звернення стягнення на млин «Мрія», що належить ПП «Макаронна компанія»відповідає вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат», пункту 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції 03.03.2004 року № 20/5, а тому постанова головного державного виконавця Самчука О.П. від19.12.2008 року є законною і обґрунтованою.

Не підлягає задоволенню позов і частині визнання нечинним акту опису і арешту майна від 04.03.2009 року.

Згідно заяви від 17.12.2008 року за вих.№ 2060/4 адресованої Другому відділу державної виконавчої служби,  АТ «Український інноваційний банк»на підставі договорів застави, посвідчених приватним нотаріусом Дехтярук І.В. 13.11.2007 року Р № 11886, 11885,  в якості забезпечення зобов’язань підприємця ОСОБА_6 за кредитною угодою № 520 від 13.11.2007 року з метою забезпечення виконавчих написів, просить накласти арешт на заставне майно, належне ПП «Імпалс»та ПП «Макаронна компанія»та оголосити заборону на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, головний державний виконавець Самчук О.П. постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270142 від 16.12.2008 року про звернення стягнення на млин «Мрія», що належить ПП «Макаронна компанія», а постановою від 19.12.2008 року відкрив виконавче провадження за виконавчим написом № ВМВ 270143  від 16.12.2008  року про звернення стягнення на зерносушку ДСП-32, яка належить ПП «Імпалс».

Постановами головного державного виконавця Самчука О.П. від 05.01.2009 року вказані виконавчі провадження були об’єднані у зведене виконавче провадження за № 11976437.

За згаданими виконавчими написами боржником за кредитною угодою №520 від 13.11.2007 року перед АТ «Український інноваційний банк»є одна і та ж особа, підприємець ОСОБА_6

Відповідно до статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного і того ж боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Згідно статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»про проведення опису майна боржника і накладання на нього арешту державний виконавець складає акт опису майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби –обмежити права користуватися майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам про що зазначається в акті опису та арешту майна.

Отже, передача описаного майна на зберігання ОСОБА_7, особа якої встановлена, не є порушенням приписів згаданої статті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець діяв в межах ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд враховує, що при складанні акту опису й арешту майна від 04.03.2009 року, ним чітко розмежовано право власності кожної з юридичних осіб на належне їм майно. Крім того, виконавче провадження відкрито з метою стягнення кредитної заборгованості з позичальника, по зобов’язаннях якого і ПП «Імпалс»і ПП «Макаронна компанія»відповідають спільно своїм заставним майном. В самому ж акті опису й арешту майна зазначено, що зауважень від присутніх осіб під час опису майна не було.

Таким чином, головний державний виконавець Другого відділу виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Самчука О.П., відкриваючи виконавче провадження постановою від 19.12.2008 року і описуючи майно згідно акту опису від 04.03.2009 року діяв в межах прав і повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 17,  158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 3, 5, 19, 24, 49,   52  Закону України «Про виконавче провадження»суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства «Макаронна компанія»до  Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання нечинним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №10624024 від 19.12.2008 року та акту опису й арешту майна від 04.03.2009 року, відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі –з 30.03.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                             Т.М. Димарчук