ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року                                                                        № 2а-12271/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Зубач С.А.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 81 760,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що в порушення вимог статті 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” ОСОБА_3 здійснив 08 липня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, 11 серпня 2008 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, 04 вересня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, та 24 лютого 2010 року першу реєстрацію транспортного засобу Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску, без сплати податку з власників транспортних засобів, який згідно з розрахунком становить 81760.00 грн. Зазначає, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортних засобів не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що є підставою для його стягнення податковим органом в примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених в письмових запереченнях на позовну заяву. Заперечення мотивує тим, що сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є обов’язковою передумовою державної реєстрації транспортного засобу, а оскільки вказану реєстрацію було проведено, у позивача відсутні підстави для його стягнення в судовому порядку. Зазначає, що в матеріалах справи містяться квитанції про оплату ОСОБА_3 податку з власників транспортних засобів за два автомобілі, а також довідки про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів, які підтверджують факт сплати податку за два інші автомобілі. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Судом встановлено, що 02 липня 2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено довіреність ОСОБА_3, якою він надав право ОСОБА_5 представляти його інтереси в митних органах при розмитненні транспортного засобу та органах ДАІ при державній реєстрації такого транспортного засобу на його ім’я. Вказана довіреність видана строком на один рік і дійсна до 02 липня 2010 року.

08 липня 2009 року за ОСОБА_3 здійснено першу реєстрацію транспортного засобу марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, 11 серпня 2008 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, 04 вересня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, та 24 лютого 2010 року першу реєстрацію транспортного засобу Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску.

Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні сума податку, що підлягала сплаті відповідачем, становила 19050.00 грн., 19050.00 грн., 19050.00 грн. та 24610.00 грн. відповідно.

Відповідно до листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 22 листопада 2010 року № 5459/17-115 кошти з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від ОСОБА_3 08 липня 2009 року, 11 серпня 2009 року, 04 вересня 2009 року та 24 лютого 2010 року до місцевого бюджету Сихівського району м. Львова не надходили.

В підтвердження факту несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів позивачем також надано суду копію листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області.

Спору щодо правильності розрахунку податку між сторонами немає. Спір виник у зв'язку з відсутністю поступлення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від відповідача за першу реєстрацію транспортного засобу.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно з частиною 4 та 6 вищевказаної статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Відповідно до ч. 1 п. 3 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою КМ України № 1371 (далі - Порядок), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

У відповідності до ч. 4 п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.

Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України № 379 (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.

Згідно п. 3.11. Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕР ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.

З аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.

Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність не відповідача, а посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 перша реєстрація автомобілів марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску була проведена, тому документи, які стали підставою для реєстрації були оформлені належним чином. Вказане не заперечується представниками сторін. Відсутність надходження коштів (податку) в дохід бюджету не є підставою для стягнення їх саме з відповідача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні дві квитанції про сплату ОСОБА_3 податку з власників транспортних засобів від 08.07.2009 та від 12.08.2009 в сумі по 19 050 грн. кожна відповідно за автомобіль марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску та Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску.

Що стосується автомобілів марки Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску та Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску, то в матеріалах справи міститься довідка про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів, в яких зазначені номера справ, які стосуються вказаних транспортних засобів, зокрема, номером справи, яка стосується реєстрації транспортного засобу Citroen Jumpy є №760 та Volkswagen T4 - №771. Як видно з вказаних довідок, у вказаних довідках є графа «Сума ПТЗ, сплачена згідно квитанції ЗГРУ Приватбанк ( МФО 32532 ), що знаходиться у справі Львівського ВРЕР УДАІ», зокрема, у стрічці, де зазначено номер справи 760, у вказаній графі зазначена сума 19 050, у стрічці, де зазначено номер справи 771, у вказаній графі зазначена сума 24 610.

Крім того у вказаних довідках є графа «ОСОБА_6 перерахування коштів зазначена в квитанції».

У стрічках, де зазначено номери справ 760 та 771 відповідно вказані дати 05.09.09 та 24.02.2010.

На думку суду, дані обставини свідчать про виконання відповідачем свого обов’язку зі сплати податку з власників транспортних засобів за першу реєстрацію їх в Україні, зокрема наявність у довідці про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів дати перерахування коштів свідчить про фактичне перерахування податку відповідачем.

Разом з тим, суд враховує і те, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р., який набрав законної сили, навпаки встановлено факт реєстрації автомобілів марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску, зареєстрованих року на імя ОСОБА_3 однак без сплати податку. “ОСОБА_7, працюючи на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно – екзаменаційної роботи ОСОБА_6 України у Львівській області ….зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому владу для вчинення тиску на підлеглих (погрози звільненням із займаних посад) та примушуючи останніх таким чином до здійснення незаконних операцій по реєстрації транспортних засобів, протягом 2009-2010 років зобов’язав провести реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку транспортних засобів без сплати податку з власників транспортних засобів…”.

Вину службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області в первинній реєстрації транспортних засобів, зокрема і на ім’я ОСОБА_3, встановлено вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 р. і притягнуто винних до відповідальності.

Позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з неї суми податку з власників транспортних засобів, а відтак, на думку суду, заявлений позов задоволенню не підлягає.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” Суд визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,–

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                    Р.М. Брильовський