ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  51/29503.08.09

За позовом ОСОБА_1

до 1. Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2

2.  Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»

про визнання договору № 28/2 від 02.08.99 р. недійсним

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання договору № 28/2 про оренду нежилих приміщень та земельної ділянки з правом викупу, що укладений 02.08.99 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Завод КІНАП»недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір підписаний особою, яка не мала на це повноважень; містить дописки та виправлення в частині істотних умов, які не погоджені сторонами; виконання оспорюваного договору призведе до заподіяння матеріальних збитків позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.09 р. за участю представників сторін,  яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорювана угода жодним чином не порушує а ні права ні інтереси позивача, а також звертає увагу суду на те, що договір № 28/2 укладений 01.08.1999 р., тоді як позивач став акціонером Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»у 2002 році. Крім того, відповідач зазначає, що у даному випадку Відкрите акціонерне товариство «Завод КІНАП»наділене правом оскаржувати господарський договір, а не акціонер, оскільки цей спір не є корпоративним спором і у відповідача відсутня довіреність на здійснення представництва інтересів акціонерного товариства. Також відповідач вказує, що відповідно до статуту Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»в редакції, яка діяла на момент підписання оспорюваного договору, голова правління був наділений повноваженнями в повному обсязі для укладення договору оренди, який оскаржується з підстав відсутності повноважень та перевищення компетенції головою правління.

23.06.09 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про залишення позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «КІНАП», Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 про визнання договору № 28/2 від 02.08.99 р. недійсним без розгляду відповідно до ст. 81 ГПК України.

          Своє клопотання представник позивача мотивує тим, що в провадженні судді Смирнової Ю.М. знаходиться справа № 11/155 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав та на даний момент розгляд справи не завершено.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду, залучення до участі у розгляді справи іншим відповідачем Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.09 р. згідно зі ст. 77 ГПК України розгляд справи був відкладений на 01.07.09 р.

Судове засідання, призначене на 01.07.09 р. не відбулося з технічних причин, у зв’язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.09р. розгляд справи було призначено на 03.08.09 р.

Представники сторін у судове засідання 03.08.09 р. не з’явилися, вимоги ухвали суду не виконали, причини неявки суду не відомі.  

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 статті 12 ГПК України  господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначений зміст корпоративних прав. Так, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У розумінні зазначеної норми зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського і майнового характеру.

До правомочностей майнового характеру відносяться права щодо: формування статутного фонду товариства, розпорядження своїми акціями, частками у статутному капіталі або майні товариства, відчуження часток в статутному капіталі товариства, розподіл прибутку й отримання його частки (дивіденди).

Статтею 88 ГК України визначені права і обов'язки учасників господарського товариства. Згідно із зазначеною нормою учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Учасники товариства мають також інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.09 р. було повторно зобов’язано позивача надати суду довідки (витяг, виписки) від органу статистики або державного реєстратора про знаходження відповідачів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на день розгляду справи; документ, що посвідчує особу позивача та визначає місце його реєстрації/проживання (належним чином засвідчені копії у матеріали справи); документи (оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії у матеріали справи) на підтвердження того, що станом на момент укладення оспорюваного договору та станом на день розгляду справи ОСОБА_1 був у складі акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»(витяг/довідка з Реєстру власників іменних цінних паперів); письмові пояснення, в яких зазначити які саме корпоративні права позивача порушені укладенням договору № 28/2 від 01.08.1999 р.

Проте позивач вищезазначені документи суду не надав, а відтак не довів суду яким чином відповідачами, при укладанні договору оренди нежилих приміщень з правом викупу № 28/2 від 02.08.99 р., порушуються корпоративні права  ОСОБА_1, зокрема,  як акціонера ВАТ «Завод КІНАП».

Проаналізувавши зміст та підстави заявлених вимог, суд дійшов висновку, що фактично позивач звертається до суду не через порушення відповідачами  його корпоративних прав у розумінні ст.ст. 88, 167 ГК України, а оспорює господарську угоду, укладену між ВАТ «Завод КІНАП»та ПП ОСОБА_2 з тих підстав, що незаконне відчуження приміщення на підставі вищевказаного договору призведе до нанесення акціонерам ВАТ «Заводу КІНАП»значних матеріальних збитків та порушить права позивача як акціонера товариства.    

Частиною 3 ст. 22 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Поряд з цим, згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З вказаних відносин вбачається, що спір у даній справі виник не через порушення відповідачем корпоративних прав позивача, справа не пов’язана із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства та не є спором зі справи, про які йдеться в п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що даний спір не пов’язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності господарського товариства, приймаючи до уваги невідповідність складу учасників спору вимогам ГПК України, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому, враховуючи приписи ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України,   провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, у даному судовому засіданні судом було розглянуто клопотання позивача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду, або іншого органу, або іншого орган, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Між тим судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.09 р. (суддя Смирнова Ю.М.) позов ОСОБА_1 до 1) Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП», 2) Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про визнання договору недійсним залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Таким чином, на момент даного судового засідання у суду відсутні підстави для залишення позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства  про визнання договору № 28/2 від 02.08.99 р. недійсним без розгляду відповідно до ст. 81 ГПК України. А відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 49, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, ?

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі № 51/295 припинити.

2.          Примірники даної ухвали направити сторонам.

              Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.