КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа№ 927/248/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

Від позивача - Хлабистін Д.М. ( довір. НАТ 719923 від 27.04.16);

Від відповідача - Рудь О.Ф. ( довір. №1333 від 23.11.15);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.16р.

у справі №927/248/16 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство"

про стягнення 49980,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. у справі №927/248/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 4998,00грн. штрафу та 1378,00грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що складений залізницею комерційний акт відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність ДП "Чернігівське лісове господарство". Відповідачем у накладній було вказано масу вантажу більшу, ніж маса фактично перевозимого, тобто, як зазначає суд, залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу а наслідки допущеного відповідачем порушення не завдали залізниці матеріальних збитків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.16р. в частині зменшення штрафу та задовольнити позов.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу. Штраф стягується за факт допущення порушень, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2016р.

В судовому засіданні від відповідача надійшло письмове клопотання про прийняття рішення щодо направлення матеріалів справи до органів МВС для забезпечення можливості проведення об'єктивного розслідування всіх обставин справи та винести ухвалу про зупинення провадження у справі.

Розглянувши зазначене клопотання судова колегія його відхиляє, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

16 вересня 2015 року зі станції відправлення Голубичі Південно-Західної залізниці Державне підприємство "Чернігівське лісове господарство" здійснило відправлення вагону №68213966 на станцію Легендарна Донецької залізниці, одержувач: ТОВ "Добре Тепло" 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 110, к.409, що підтверджується накладною №33393505. В накладній вказана маса вантажу, визначена відправником, 56000,00 кг.

При завантаженні вагона, вага вантажу визначалася крановими електронними вагами ВК ЗЕВС III 5000 заводський №3206, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У3493-14, введені в експлуатацію 16 лютого 2015 року, повірка перед завантаженням проведена 07 вересня 2015, остання - 05 лютого 2016 року.

Залізницею при проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу та складено акт загальної форми ГУ-23 і комерційний акт РА №011397/745 від 19 вересня 2015 року, в якому, зокрема, зазначено, що 19 вересня 2015 року проводилась контрольна перевірка вагону №68213966, при переважуванні вагону у статичному режимі на справних 150 - тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 15 жовтня 2014 року виявилось, що вага брутто - 69100 кг, тара по документу - 22000 кг, нетто - 47100 кг, що менше ваги вказаній в документі на 8900 кг. Також вказано, що навантаження вантажу вище бортів в три штабелі. Дротяні ув'язки не порушені, вільні місця відсутні. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. У технічному стані вагон справний. При повторному перевантаженні вагона вага підтвердилась.

19 вересня 2015 року залізниця повідомила телеграмою станцію відправлення, що при контрольному переважуванні вагону 68213966 відправки 33393505 на документу значиться нетто 56000кг, тара 22000, фактично виявилась вага брутто 69100кг, тара по документу 22000кг, нетто 47100кг, що менше ваги, вказаній в документі на 8900 кг.

Крім того, в комерційному акті є відмітка станції призначення, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457 передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст.129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстрований Міністерством юстиції України 08 липня 2002 року №567/6855 затвердженні Правила складання актів (надалі - Правила).

Згідно з п.2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Як зазначалось вище, позивачем складений комерційний акт РА №011397/745 від 19 вересня 2015 року, підставою його складання стала невідповідність маси вантажу, який перевозився у вагоні №68213966, даним, зазначеним вантажовідправником у накладній №33393505.

Крім того, з вказаного у комерційному акті вбачається, що при перевірці маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, маса тари приймалась за масу, вказану у накладній №33393505 - 22000 кг. Окремо від вантажу вагон №68213966 при складанні станцією комерційного акта не зважувався. Не проводилось його зважування і вантажовідправником і вантажоотримувачем.

Як свідчать матеріали справи, при контрольному зважуванні цього вагону з вантажем станцією використовувалися тензометричні 150-тонні ваги, ВВЕТ-150-ТД.2-ЄП.1-ДП-С, заводський №032, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за номером У2270-06, дата прийняття в експлуатацію 26 грудня 2012 року.

Згідно з п. 12 технічного паспорту засобу вагоновимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 вагонні ваги інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.13 Статуту, для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 31 липня 2012 року №442, огляд-перевірка придатності ЗВВТ для зважування вантажів - визначення стану та характеристик ЗВВТ, відновлення, у разі потреби, робочого стану ЗВВТ без заміни або зміни конструкції його елементів чи програмного забезпечення.

Відповідно до п.5.6, 5.7 Інструкції, під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг. Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі.

Згідно з п.3.46, 3.47 Інструкції не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних; не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких: прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу II цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки.

Позивачем надано копію технічного паспорта, який свідчить про своєчасність проходження огляду-перевірки вагонних ваг, на яких проводилося зважування вагону №68213966 з вантажем.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Отже, допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт РА №011397/745 від 19 вересня 2015 року, що складений залізницею та який відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність ДП "Чернігівське лісове господарство".

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем нараховано штраф в сумі 49980,00грн. (9996,00грн.х5).

Відповідач просив суд зменшити розмір штрафу, посилаючись на непомірно великий його розмір у порівнянні із вартістю послуг перевезення та ч.1 ст.233 ГК України.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов невірного висновку про можливість зменшення штрафу до 10% у розмірі 4998,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу, тому підстав для його зменшення у місцевого господарського суду не було.

Таких висновків дійшов Вищий господарський суд у постанові №910/13414/15 від 14.12.2015р.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2016р. у справі №927/248/16 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

« Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" (вул. Молодчого, 18, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 00993490) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр-кт Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49602, код ЄДРПОУ 40081237) 49980 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00грн. штрафу 1378,00грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги».

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/248/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло