Номер провадження: 22-ц/785/3875/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи на сторону відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та іншим нерухомим майном, визнання недійсним та скасування державного акту, зобов’язання вчинити певні дії, -

встановила;

04.11.2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться на вул. Школьній, 51 в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, яка належить їй на праві власності, шляхом перенесення огорожі, яка розділяє її земельну ділянку із земельною ділянкою по вул. Школьній, 53 та відновлення меж цих земельних ділянок.

14.01.2014 рокуОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яку неодноразово уточнював у судовому засіданні та в остаточній редакції просив суд зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою на вул. Школьній, 53 в смт. Петрівка, яка належить йому на праві власності, шляхом знесення гаражу, який розташований на земельній ділянці на вул. Школьній, 51 в смт. Петрівка Іванівського району і належить ОСОБА_3 на праві приватної власності; зобов’язати ОСОБА_3 відновити межі земельних ділянок, а також визнати недійсним та скасувати Державний акт про право власності на земельну ділянку Серії ЯН №803342 від 31.12.2014 року, який виданий відповідачу на підставі рішення Петровської селищної ради Іванівського району Одеської області за №1244 від 05.10.2009 року.

Заявою від 11.02.2016 року ОСОБА_3 просила суд її позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 11.02.2016 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться на вул. Школьній, 51 в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, яка належить їй на праві власності, шляхом перенесення огорожі, яка розділяє її земельну ділянку із земельною ділянкою по вул. Школьній, 53 та зобов’язати відповідача відновити межі цих земельних ділянок – залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2І просить ухвалу суду скасувати та вирішити спір по суті заявлених ОСОБА_3 позовних вимог посилаючись на те, що суд першої інстанції зобов’язаний був вирішити цей спір ухваливши відповідне рішення, але не залишати цей позов без розгляду.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, що оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Згідно п.1ч.1ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 і залишаючи її позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що ця заява гуртується на законі – п.5ч.1ст.207 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони ґрунтуються на законі і відповідають обставинам справи, які зумовили залишити позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду.

Так, відповідно до вимог п.5ч.1ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Аналіз вказаної норми процесуального права дає можливість зробити висновок про те, що позивач самостійно обирає спосіб захисту своїх цивільних прав, і у разі втрати інтересу до вирішення справи судом має право просити суд залишити його позов без розгляду. Таким правом наділений лише позивач, оскільки відповідно до статті 16 ЦК України він (позивач) самостійно вирішує питання про захист свого цивільного права.

Як вбачається із матеріалів справи, після звернення ОСОБА_3 до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться на вул. Школьній, 51 в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, яка належить їй на праві власності, шляхом перенесення огорожі, яка розділяє її земельну ділянку із земельною ділянкою по вул. Школьній, 53 та зобов’язання відповідача відновити межі цих земельних ділянок вона втратила інтерес до цієї справи, а тому скористалася своїм правом просити суд залишити її позов без розгляду.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та залишаючи її позовну заяву без розгляду суд першої інстанції правомірно виходив із того, що ці вимоги ґрунтуються на законі, оскільки є процесуальним правом позивача. Тому ухвала суду в цій частині відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції вони не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.ст.309,311 ЦПК України для скасування ухвали суду першої інстанції та вирішення справи по суті заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що за наявності заяви ОСОБА_3 про залишення її позову без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій позбавлені можливості розглядати позов позивача по суті заявлених нею вимог, оскільки цього не бажає позивач, так як втратив до цієї справи інтерес. Суд не може діяти всупереч волі позивача у цьому питання. Тому доводи апелянта щодо розгляду судами позову ОСОБА_3 по суті за наявності її заяви про залишення її позовних вимог без розгляду - не ґрунтуються на законі, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не мають правового значення для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залишення її позову без розгляду.

Колегія суддів визнає, що судові витрати ОСОБА_2, сплачені ним за подачу апеляційної скарги, не підлягають поверненню апелянту, у зв’язку з відмовою у задоволенні його апеляційної скарги на вказану ухвалу суду.

Керуючись п.1ч.2ст.307, п.1ч.1ст.312 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргуОСОБА_2 – відхилити.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_4

ОСОБА_5