Справа № 452/3013/15 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.

Провадження № 22-ц/783/3702/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 В. І.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого – судді Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 4 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про повернення підопічної від осіб, що утримують її без законної підстави, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном в інтересах підопічної, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила позивач, просить таке скасувати.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд неповно з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Не відповідає дійсності висновок суду щодо ненадання доказів про те, що вона намагалася виконувати обов»язки опікуна, оскільки вона з цього приводу зверталася в міліцію (про зникнення ОСОБА_3, якої тривалий час ніхто не бачив, в органи прокуратури, в виконавчу службу), однак ніхто допомоги їй не надав. Як зазначає апелянт, саме в час слухання справи їй стало відомо про тяжкий стан здоров»я ОСОБА_3, така провідувала поліклініку і пройшла лабораторні обстеження, з яких вбачається, що стан її здоров»я є незадовільний, про що в суді було заявлено. Лікарем-психіатром надіслано декілька запрошень на обстеження ОСОБА_3, однак під впливом ОСОБА_4 ОСОБА_3 обстежень не проходить, і продовжує перебувати в небезпечному для здоров»я оточенні. Крім того, за час, відколи відповідач утримує незаконно ОСОБА_3, було допущено велику заборгованість по сплаті за комунальні послуги, які апелянт після одержання дозволу отримувати гроші ОСОБА_3 погасила. Вказує і на те, що до відповідачки з листом звернулася сестра підопічної ОСОБА_5, яка вимагає повернути сестру ОСОБА_3 апелянту та надати доступ в квартиру, а також повернути сховані документи про право власності на квартиру, на яку мають право як ОСОБА_3, так і ОСОБА_5, але через маніпулювання відповідачки, заволодіння нею житлом та документами виготовити право власності в порядку спадкування як на ОСОБА_3, так на її сестру, неможливо. Знаючи, що рішення суду набрало законної сили, не будучи ні родичкою, ні близькою людиною для сім»ї ОСОБА_3, відповідач не дала апелянту ключі від квартири підопічної, а сама з синами користується житлом.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2, її представника – ОСОБА_6, які апеляційну скаргу підтримали, відповідача ОСОБА_4Г, її представника ОСОБА_7 , які таку заперечили, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2012 року визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку м. Самбора Львівської області вул. Шевченка, 23/62, недієздатною та встановлено опіку над ОСОБА_3 з призначенням її опікуном ОСОБА_2,(позивача) ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку м. Самбора Львівської області, вул. Шевченка, 23/34. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спосіб, заявлений позивачем, вимоги до задоволення не підлягають, окрім того не підтверджено доказами щодо вчинення перешкод у виконанні обов»язків опікуна, у здійсненні права користування та розпорядженням майном в інтересах підопічної ОСОБА_3, недоведено про порушення прав позивача, а тому прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відмовив у їх задоволенні.

З висновком суду погоджується і колегія суддів.

Частиною 2 статті 67 ЦК України встановлено, що опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.

Як видно з позовних вимог позивача, така просила повернути їй підопічну від особи (відповідача), яка тримає таку без законної підстави, усунути перешкоди, які створює їй відповідач у здійсненні права користування та розпорядження майном підопічної, шляхом наданням ключів від квартири підопічної та видачі документів про приватизацію квартири сім»єю ОСОБА_3, технічного паспорта, будинкової книги, свідоцтв про смерть батьків підопічної та заповітів на ОСОБА_3; зобов»язати Самбірську міську раду створити комісію для опису майна у квартирі підопічної.

У підтвердження своїх вимог зазначала про те, що підопічна є власником майна-квартири, відповідач заволоділа через довір»я підопічної її майном , має ключі від цієї квартири та усі правовстановлюючі документи на це житло, та вона, позивач, не може увійти у квартиру, отримати ці документи та здійснювати свої опікунські обов»язки.

Як видно з матеріалів справи, у такій наявні неодноразові звернення до міського голови, до правоохоронних структур з приводу наведених вище обставин, та як наслідок таких звернень наявна відповідь Виконавчого комітету Самбірської міської ради та Самбірського міського відділу ГУ МВС України у Львівській області. Зокрема у відповіді Виконавчого комітету Самбірської міської ради / а.с. 74/ позивачу рекомендовано звернутись у правоохоронні органи, а з відповіді Самбірського міського відділу ГУ МВС України у Львівській області вбачається про звернення з заявою саме щодо викрадення речей та цінностей з квартири підопічної та в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено на підставі ст.. 6 п.2,99 КПК України (за відсутністю в діях складу злочину). Як з»ясовано зазначену постанову зацікавлена сторона не оскаржувала та з заявами про порушення кримінальної справи відносно особи, яка вчиняє, як вказує позивач, неправомірні дії щодо підопічної ( а не щодо її майна) не зверталась, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних структур за фактами безрезультатних звернень до таких не оскаржувала, а відтак, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що відсутні докази про неможливість здійснення своїх опікунських обов»язків позивачем та доказів утримання підопічної позивачем . Як встановлено з пояснень сторін, у квартирі, де проживає підопічна, позивач не прожива, та жодних документів, які б підтверджували, що така виявляла інтерес проживати у цій квартирі разом з підопічною, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду відповідає наявним доказам, ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.. 307 ч.1 п.1, ч.1ст.308, ст.313, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 4 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в двадцятиденний строк з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

 Головуючий Береза В.І.

 Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_8