Справа № 526/1356/16-ц

Провадження № 2-н/526/14/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року м. Гадяч

Суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Прокоп’єва Ю.Б., розглянувши заяву комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2016 року комунальне підприємство теплового господарства «Гадячтеплоенерго» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію.

Разом з цим, заявник звернувся до суду з клопотанням, у якому просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на складний майновий стан підприємства.

Частиною 3статті 82 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, може зменшити розмір належних до оплати судових втрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Суд вважає, що причини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник не надав суду достатніх доказів тяжкого фінансового становища підприємства станом на день звернення до суду з даною заявою.

З огляду на зміст заявлених вимог, ціну позову, розмір обов'язковості сплати судового збору та те, що заявником не зазначено підстав та не надано належних доказів тяжкого матеріального становища підприємства на день звернення до суду, для звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви. До того ж заявник не відноситься до жодної категорії осіб, зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи. Так як на стадії вирішення питання про відкриття провадження норма щодо покладення судових витрат на боржника не застосовується, а відомостей про майновий стан заявник не надав, підстави для звільнення від сплати судового збору з подальшим стягненням його з відповідача відсутні.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 98 ЦПК України, а саме: відповідно до частини 5 статті 98 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про видачу судового наказу юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір», на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: який перерахувати на р/р 31212206700032 одержувач УДК у Гадяцькому районі, код ЄДРПОУ суду - 37937713 , банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, код класифікації 22030101, призначення платежу «судовий збір».

Відповідно ч. 6 ст. 98 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Згідно зі ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 98, 99, 119-121 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про звільнення від сплати судового збору -  відмовити.

Заяву Комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію -  залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала може бути оскаржена в частині стягнення судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Ю. Б. Прокоп'єва