Справа № 279/1640/16-ц

Номер рядка звіту 4

номер провадження 2/279/940/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого – судді Ольшевської Н.В.

при секретарі Комаровій О.В.

з участю адовката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності .

При цьому зазначає, що 21.06.2003 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

28.12.2004 року він з дружиною, ОСОБА_4, придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Вказана квартира є їх спільною сумісною власністю. Йому, як співвласнику належить ? частина вказаної квартири, згідно свідоцтва про право власності № 806100 від 14.05.2010 року, яке йому видано в порядку ст. 368 ЦК України та ст. 63 СК України, як чоловіку, який пережив свою дружину.

04.10.2009 року його дружина померла. Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Спадкоємцями, які заявили своє бажання на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4, є він, їх неповнолітній син, мати та батько померлої ОСОБА_4

14.05.2010 року ним отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з ? частки з ? частки приватизованої квартири АДРЕСА_1, що становить 1/8 частику всієї квартири. Таким чином, він являється власником 4/8 частин квартири АДРЕСА_1.

Також спадщину прийняли батьки його померлої дружини та їх неповнолітній син, в розмірі по 1/8 частці приватизованої квартири АДРЕСА_1.

Оскільки його неповнолітній син проживає разом з ним, також прийняв спадщину після смерті матері, їм двом належить 6/8 часток вищевказаної квартири.

Батько його покійної дружини ОСОБА_6 подарував свою 1/8 частку квартири своїй дружині, відповідачці у справі, ОСОБА_3, яка в даний час являється власником 2/8 частин квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, він, його неповнолітній син та відповідачка у справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка перебуває у їх спільній частковій власності, відповідно до норм ст. 356 ЦК України.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2.річ є неподільною;

3.спільне володіння і користування майном є неможливим;

4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Оскільки частка відповідачки становить 2/8 частину, тобто є незначною і не може бути виділена в натурі, припинення права власності не завдасть останній шкоди, так як вона не проживає у вказаній квартирі. Відповідачка проживає у власному будинку № 161 по вул. Покальчука в с. Велика Фосня Овруцького району. Він неодноразово звертався до відповідачки з проханням відчужити на його користь частку квартири, однак остання на його пропозиції категорично не погоджувалась.

Тому він звернувся до суду з даним позовом та просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 2/8 частки квартири АДРЕСА_1.

Просить присудити на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну їй 2/8 частину квартири АДРЕСА_1, в розмірі 12905,00 грн.

Також просить визнати за ним право власності на 7/8 частин квартири АДРЕСА_1.

Позивач та його захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Також позивач зазначив, що не надає відповідачці ключ від квартири.

Відповідачка та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник відповідачки пояснив, що у його доверительниці немає іншого житла на праві власності, крім спірного. Так, дійсно вона проживає в с. Фосня, однак не являється власницею будинку. Крім того, вона не згодна з вартістю 2/8 частин квартири, яку сплатив на депозит суду позивач.

Також вважає, що питання неподільності квартири не вирішувалось, доказів на це позивачем не надано. Спільне проживання позивача та відповідачки є можливим, іншого суду позивачем не надано.

Вислухавши пояснення сторін, захисника та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.06.2003 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 (а.с.7). Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

28.12.2004 року позивач з дружиною, ОСОБА_4, придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Вказана квартира є їх спільною сумісною власністю. Йому, як співвласнику належить ? частина вказаної квартири, згідно свідоцтва про право власності № 806100 від 14.05.2010 року, яке йому видано в порядку ст. 368 ЦК України та ст. 63 СК України, як чоловіку, який пережив свою дружину (а.с. 10).

04.10.2009 року його дружина померла (а.с.9). Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Спадкоємцями, які заявили своє бажання на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4, є позивач, їх неповнолітній син, мати та батько померлої ОСОБА_4

14.05.2010 року позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з ? частки з ? частки приватизованої квартири АДРЕСА_1, що становить 1/8 частику всієї квартири. Таким чином, він являється власником 5/8 частин квартири АДРЕСА_1.

Також спадщину прийняли батьки його померлої дружини та їх неповнолітній син, в розмірі по 1/8 частці квартири АДРЕСА_1, кожному.

Оскільки неповнолітній син ОСОБА_2 проживає разом з ним, також прийняв спадщину після смерті матері, їм двом належить 6/8 часток квартири АДРЕСА_1.

Батько дружини позивача, ОСОБА_6 подарував свою 1/8 частку квартири своїй дружині, відповідачці у справі, ОСОБА_3, яка в даний час являється власником 2/8 частин квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка являється власником 2/8 частин квартири АДРЕСА_1. Іншого житла у відповідачки немає, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Оскільки відповідачка не має іншого житла на праві власності, то суд вважає, що припинення ОСОБА_3 права на частку в квартирі АДРЕСА_1 завдасть їй істотної шкоди.

Крім того, коштів внесених позивачем на депозит суду, в якості компенсації за частку в квартирі, є не достатньо для придбання іншого житла.

Доказів того, що сторони раніше вирішували питання про поділ квартири, суду не надано.

Частина перша ст. 365 ЦК визначає підстави, лише за наявності яких суд може задовольнити позов співвласників про припинення права на частку одного з них. При цьому для задоволення позову суд має встановити наявність усіх чотирьох підстав. Відсутність бодай однієї з них свідчить про неможливість задоволення позову співвласників.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.

А тому, керуючись ст. ст. 88, 209, 213 – 218 ЦПК України, ст. ст. 364, 365 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності  відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів с дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 11 липня 2016 року.

Суддя: