ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/9752/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ"

до1. Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ"; 2. Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ"

провідшкодування збитків у розмірі 9 060 659 доларів США

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Чвера І.С. - представник за довіреністю;

від першого відповідача:Делінський О.А. - представник за довіреністю; Чернишева А.О. - представник за довіреністю;

від другого відповідача:Сидоренко Д.О. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" про стягнення солідарно з Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в якості відшкодування збитків, суму коштів у розмірі 243 188 087, 56 грн., що складає 9 060 659, 00 дол. США відповідно до офіційного курсу НБУ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправними діями Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", які виражаються у порушенні умов договору та самовільному вивантаженні вантажу з судна, Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" завдано збитків на загальну суму 243 188 087, 56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 р. порушено провадження у справі № 910/9752/16 та призначено справу до розгляду на 17.06.2016 р.

Судом, з урахуванням клопотання першого відповідача від 17.06.2016 року, відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) позивачем по справі подано письмові пояснення з приводу залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанії ''WELLGOS PQ S.A.

Представники першого відповідача у судовому засіданні 17.06.2016 року проти задоволення позовних вимог заперечували.

Безпосередньо у судовому засіданні представник першого відповідача звернувся до суду із клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано не направленням позивачем позовної заяви в порушення ст. 56 ГПК України та неотримання позовної заяви з додатками Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ".

Після дослідження у судовому засіданні 17.06.2016 року вказаного клопотання першого відповідача суд дійшов висновку, що припущення викладені у ньому є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи № 910/9752/16 наявний оригінал опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти, які підтверджують направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме на адресу 68001, Одеська область, місто Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Праці, 6.

Першим відповідачем, 17.06.2016 року, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи у зв'язку зі складністю та резонансністю справи, яка обумовлюється характером позовних вимог та особливістю обставин, якими вимоги обґрунтовуються, враховуючи необхідність повного, об'єктивного та всебічного дослідження доказів, дотримання процесуальних прав учасників процесу.

Також Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" подано клопотання від 16.06.2016 року вих. № 679/06-13, про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Міністерства інфраструктури України, оскільки відповідно до статуту та Господарського Кодексу України, Державне підприємство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" є державним унітарним транспортним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

17.06.2016 року через канцелярію господарського суду від першого відповідача надійшли клопотання про направлення матеріалів справи до Генеральної прокуратури України та зупинення провадження по справі 910/9752/16.

Крім того, Державне підприємство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відвід судді від 16.06.2016 року вих. № 680/06-13, заяву мотивована тим, що у першого відповідача виникли сумніви щодо неупередженості судді.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 17.06.2016 року заперечував проти задоволення позовних вимог та подав клопотання про припинення провадження у справі № 910/9752/16 в частині заявлених позовних вимог до державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ", обґрунтовуючи це тим, що не має жодних договірних або позадоговірних зобов'язань з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ", а тому порушених та/або оспорюваних прав між позивачем та другим відповідачем виникати не може, таким чином відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України, суд встановив, що вищевказані клопотання будуть розглянуті під час судового процесу.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 17.06.2016 року заяву Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" про відвід судді Підченко Ю.О. залишено без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2016 року наполягав на задоволенні позовних вимог та надав усні пояснення по справі.

30.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем по справі подано заперечення на клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача Міністерства інфраструктури України. Заперечення пов'язані з тим, що засновник юридичної особи будь-якої форми власності, так само, як і орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несе відповідальності за зобов'язаннями юридичної особи.

Стосовно обставин, викладених у клопотанні другого відповідача № 3430 від 16.06.2016 року про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ", позивачем також надано суду письмові заперечення. Відповідно до яких, посилаючись на положення чинного законодавства України (зокрема ст. 109 ЦК України) позивач відзначає, що оскільки Державне підприємство "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" було створене шляхом реорганізації державних підприємств морського транспорту, тоді другий відповідач несе солідарну відповідальність із першим відповідачем по справі.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача наполягав на залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Компанію ''WELLGOS PQ S.A.", посилаючись на уточнене клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору від 29.06.2016 року.

Представник першого відповідача проти позовних вимог заперечував, підтримував заявлені Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" клопотання, та через відділ діловодства суду звернувся із клопотанням про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача компанію "Dead Sea Shipping and Marine Company", оскільки вказана компанія, як зазначає перший відповідач, є власником вантажу автомобілів у кількості 596 од.

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та наполягав на задоволенні його клопотання про припинення провадження у справі № 910/9752/16 в частині заявлених позовних вимог до державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ".

Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача, першого та другого відповідачів, заслухавши доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

У задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанії ''WELLGOS PQ S.A. вирішено відмовити, оскільки спір у справі, на думку позивача, виник у зв'язку з заподіянням збитків протиправними діями першого та другого відповідачів. В той час як Компанія ''WELLGOS PQ S.A. є особою у якої позивач придбав 596 автомобілів та не має відношення до відвантаження проданого вантажу безпосередньо в Іллічівському порту.

Клопотання першого відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача Компанію "Dead Sea Shipping and Marine Company" та Міністерства інфраструктури України не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Державне підприємство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" відзначає, що саме Компанія "Dead Sea Shipping and Marine Company" є власником вантажу (596 автомобілів). Однак, відповідно до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ", встановлюється не право власності на вантаж, а факт заподіяння збитків діями, які було вчинено під час відвантаження вантажу.

Погоджуючись із запереченнями позивача суд дійшов висновку, що для залучення до участі у справі Міністерства інфраструктури України в якості третьої особи немає підстав, адже засновник юридичної особи будь-якої форми власності, так само, як і орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несе відповідальності за зобов'язаннями юридичної особи.

У задоволенні клопотання першого відповідача про направлення матеріалів справи до Генеральної прокуратури України та зупинення провадження по справі 910/9752/16 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Стаття 79 ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі. Перший вид - обов'язковий, який вказаний в законі, і при існуванні якого господарський суд повинен поступити однозначно - зупинити провадження у справі, з урахуванням доведеності стороною неможливості її розгляду. Другим видом зупинення провадження у справі - є факультативний, необов'язковий для господарського суду, а саме на його розсуд. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження не містить виключних обставин, які б свідчили про неможливість розгляду спору по суті та винесення рішення.

Згідно ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Дійсно, матеріалами справи підтверджується внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо кримінального провадження № 1201311701600000800/, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. ст. 190 КК України, однак вироку суду за результатами розгляду вказаного кримінального провадження немає, тому суд, користуючись своїм правом, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 910/9752/16.

Щодо клопотання першого відповідача про призначення колегіального розгляду справи суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах

Розглянувши клопотання про колегіальний розгляд справи, суд дійшовши висновку про необхідність відмовити у задоволенні даного клопотання першого відповідача.

Крім того, судом вирішено відмовити у задоволенні клопотання другого відповідача про припинення провадження справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з огляду на наступні обставини.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 06.07.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

08.07.2016 року через відділ діловодства суду (канцелярія) від Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" надійшов відзив на позовну заяву. Оскільки відзив надано суду вже після проголошення у судовому засіданні 06.07.2016 року вступної та резолютивної частини рішення, тому фактичні обставини викладені у відзиві судом не приймаються до уваги.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача першого та другого відповідачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" (далі - покупець) та Компанією ''WELLGOS PQ S.A." (далі - продавець), було укладено Контракт № АМ/01 (далі - Контракт) відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар відповідно до специфікації поставки або інвойсів.

Як вбачається з позовної заяви, Компанією ''WELLGOS PQ S.A." у відповідності до умов Контракту на поставку легкових автомобілів, на адресу ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" були видані інвойси на автомобілі у кількості 596 одиниць вартістю 9 678 504, 00 дол. США.

До кожного коносаменту, Компанією ''WELLGOS PQ S.A." було надано листи, якими повідомляється, що вантаж, який слідує до Іллічівського порту відповідно до кожного коносаменту та Контракту № АМ/01 від 05.03.2013 року належить ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" (копії коносаментів та листів містяться у матеріалах справи).

15.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "3-А" (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 15/03/13, відповідно до якого ТОВ "3-А" бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу Клієнта.

Оскільки, відповідно до положень "Зводу звичаїв Іллічівського морського торговельного порту", усі навантажувально-розвантажувальні роботи (операції), зберігання вантажів на території порту здійснюються виключно портом, за винятком випадків, коли такі операції та роботи здійснюються іншими підприємствами (організаціями) за згодою порту (на підставі відповідних договорів з портом), тому Товариством з обмеженою відповідальністю "3-А" та Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (далі - ДП "ІМТП", Порт) було підписано наступні договори:

- Договір про агентування суден № 251/а від 23.12.2011 року, відповідно до якого сторони погодили, що Порт надає послуги судновласникам по обслуговуванню суден, оголошені в "Зводі звичаїв Іллічівського морського торгівельного порту", а також ТОВ "3-А";

- Договір про перевантаження імпортної авто техніки № 250/и від 23.12.2011 року, згідно умов якого, у відповідності зі"Зводом звичаїв Іллічівського морського торговельного порту", Порт приймає на себе зобов'язання вивантажити із суден типу РО-РО, прийняти на зберігання, навантажити в залізничні вагони і/або автотранспорт та документально оформити імпортну авто техніку, а ТОВ "3-А" планує до перевантаження 5 000 одиниць авто техніки та зобов'язується оплатити надані йому портом послуги в погодженому договором порядку.

На підставі п. 2.4. договору транспортного експедирування № 15/03/13 ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" було подано ТОВ "3-А" замовлення на надання експедиторських послуг по вантажу, який прибув на т/х "FAINA" згідно коносаментів № 26, 35, 42, 43, 67, 73.

ТОВ "3-А" надало Порту наряди на вивантаження 45 автомобілів, а саме: № 15П/411, № 14П/410, №13П/409, № 12П/408, № 11П/407, № 10П/406 (копії нарядів містяться у матеріалах справи).

Протягом 19.03.2013-20.03.2013 року ДП "ІМТП" було вивантажено з судна "FAINA" 596 автомобілів.

22.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" звернулось до експедитора з листом, в якому просило ТОВ "3-А" прокоментувати, на яких підставах було вивантажено вантаж у кількості 596 автомобілів без відповідного доручення клієнта.

26.03.2013 року від експедитора до ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" надійшов лист, яким ТОВ "3-А" підтвердило, що на виконання умов договору про перевантаження імпортної автотехніки № 250/и від 23.12.2011 року та договору транспортного експедирування № 15/03/13 від 15.03.2013 року, подало ДП "ІМТП" наряди на відвантаження вантажу у кількості 45 автомобілів. Інших розпоряджень щодо розвантаження автомобілів з т/х "FAINA" ТОВ "3-А" не отримувало та не надавало.

Крім того, листом від 27.03.2013 року ТОВ "3-А" повідомили ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ", що ДП "ІМТП" відмовлено у навантажені 551 автомобілів у зв'язку з забороною Іллічівського міського відділу головного управління МВС України в Одеській області на виїзд вантажу т/х "FAINA" з території ІМТП.

Спір у справі, як вбачається із позовної заяви, виник через протиправні дії ДП "ІМТП" щодо відвантаження 551 автомобілів.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення солідарно з першого та другого відповідачів в якості відшкодування збитків, суму коштів у розмірі 243 188 087, 56 грн., що складає 9 060 659, 00 дол. США.

Обґрунтовуючи суму збитків, яка підлягає стягненню, позивач по справі зазначає, що вартість протиправно відвантажених 551 автомобілів складає 9 060 659, 00 дол. США., що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 17.03.2016 року складає 243 188 087, 56 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- факт понесення збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вину.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Перш за все, пред'явлення вимоги про стягнення з відповідачів збитків на підставі ст.ст. 224-225 ГК України покладає на позивача обов'язок довести, що у позивача з відповідачем наявні господарські зобов'язання і відповідач несе відповідальність за їх порушення у тому числі у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, позивач мав довести суду порушення відповідачами його прав, чи неналежного виконання відповідачами своїх договірних зобов'язань, наявності та розміру збитків, наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та понесеними збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Позовні вимоги до другого відповідача - Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ", ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" обґрунтовує наступним.

Відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", наказу Міністерства інфраструктури від 19.03.2013 року № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було проведено реорганізацію державного підприємств морського транспорту, шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів, та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Правові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" та Державним підприємством "Іллічівський морський торгівельний порт" виникли до створення Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та завершення реорганізації Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт".

У зв'язку з тим, що після реорганізації Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" неможливо точно встановити обов'язки підприємств щодо правовідносин, що склалися з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ", позивач вважає, що перший та другий відповідачі по справі повинні нести солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо відшкодування збитків.

Однак, ДП "ІМТП", заперечуючи проти позовних вимог відзначає, що між ДП "ІМТП" та ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" відсутні будь-які господарські зобов'язання.

Так, 23.12.2011 року між ДП "ІМТП" та ТОВ "3-А" укладено договорів про перенавантаження імпортної авто техніки № 250/и, а 15.03.2013 року між ТОВ "3-А" та ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" укладено договір транспортного експедирування № 15/03/13.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів існування будь-яких господарських зобов'язань між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ", Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та/або Державним підприємством "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ".

По-друге, на підтвердження того, що у дії Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" були правомірними, другий відповідач посилається на наступні фактичні дані.

ДП "ІМТП" здійснюючи дії щодо вивантаження вантажу у кількості 596 автомобілів діяло відповідно до чинного законодавства.

01.04.2013 року Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області було накладено арешт на автомобілі у кількості 596 одиниць обумовлюючи це тим, що власник вантажу не встановлений, зокрема, в матеріалах провадження були відсутні оригінали або завірені копії документів, тобто не було надано доказів на підтвердження наявності права власності на автомобілі будь ким, але три компанії стверджували, що вони є власниками.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2013 року скасовано арешт автомобілів, у зв'язку з тим, що досудовим слідством було долучено всі копії необхідних документів, які підтверджують належність автомобілів громадянам Лівії. Цією ж ухвалою вирішено передати зазначені у ній 597 автомобілів у розпорядження співробітника транспортної фірми Dead Sea Shipping and Marine Company для подальшого вивезення автомобілів з території України до Лівії.

Крім того, Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2014 року у справі № 916/546/14, залишене без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року та Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2014 року встановлено, що після зняття арешту з автомобілів у кількості 597 одиниць їх передано у розпорядження співробітника транспортної фірми Dead Sea Shipping and Marine Company для подальшого вивезення автомобілів з території України до Лівії.

Відповідно до положень статті 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з огляду на наведене вище, право власності ТОВ "АЛКО-ІНВЕСТ" на вантаж у кількості 596 автомобілів підтверджено не було, та було визнано права компанії Dead Sea Shipping and Marine Company на спірне майно.

Державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на виконання Ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2013 року у справі № 757/16317/13-к, було видано вантаж: автомобілі у кількості 597 представнику компанії Dead Sea Shipping and Marine Company.

Отже, ДП "ІМТП" під час здійснення видачі вантажу виконувало вимоги Ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2013 року.

Судом встановлено, що у діях першого та другого відповідачів відсутня вина у заподіянні збитків позивачу.

По-третє, доведення наявності та розміру понесених збитків у справах про відшкодування збитків покладаються на позивача.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" у своєму позові посилається саме на втрату вантажу через його протиправне відвантаження.

Під втратою вантажу слід розуміти неможливість видачі вантажу одержувачеві протягом встановленого строку у зв'язку з його фізичною загибеллю, крадіжкою або знищенням.

Враховуючи, що вантаж у кількості 597 автомобілів було видано власнику (представнику компанії Dead Sea Shipping and Marine Company) на підставі відповідної ухвали суду (Ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2013 року у справі № 757/16317/13-к), факт втрати вантажу позивачем не доведено.

Таким чином, всупереч статей 33, 34 ГПК України, позивач не надав суду належних доказів протиправної поведінки першого та другого відповідачів, факту заподіяння збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіянням збитків.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення суми завданих збитків, що не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки відповідно до ч.1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога за нормами цивільного законодавства виникають у випадках, встановлених договором або законом. Сутність такого обов'язку полягає в тому, що кожен з боржників повинен виконувати зобов'язання у повному обсязі, тому кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного із них окремо.

Коло відповідальних суб'єктів визначається або умовами договору, або нормативними актами, отже, солідарні зобов'язання виникають як виняток і мають бути прямо передбачені договором чи актом цивільного законодавства.

Оскільки судом не встановлено підстав для стягнення з солідарно з першого та другого відповідачів збитків у розмірі 243 188 087, 56 грн., що складає 9 060 659, 00 дол. США, завданих внаслідок протиправних дій щодо відвантаження вантажу у кількості 551 автомобіля, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" до Державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" відмовити.

2. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-ІНВЕСТ" до Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" відмовити.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.07.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко